Вчора відбулося слухання в комітеті Сенату щодо бюджету Міністерства оборони США на 2026 рік.
Україна в ньому не згадується. Хіба що значками на піджаках трьох сенаторів. Питання звучали про Ізраїль, Іран і Китай. Але в рамках профдеформації я шукаю будь-яку зачіпку, де українське питання (будь-яке) можна вставити, щоб зачепитися в політиці США.
Так ось. Окрім звичайного бюджету DoD, є ще два законопроєкти. Один із них — на 831,5 мільярда доларів. Майже третина грошей підуть на масові закупівлі техніки та інновації для армії США. Там усе: винищувачі, гелікоптери, бомбардувальники, дрони, есмінці, навіть ядерні субмарини. Також туди входять ПЗ, спорядження, фінансування R&D-центрів. Дуже багато позицій.
Більшість техніки вже в серійному виробництві, але для неї потрібні у великій кількості компоненти, які якраз виготовляють з критичних мінералів. Тут, у рамках угоди про критичні мінерали та фонду, який незабаром буде створено, можливості українського бізнесу дуже гарно лягають.
А друге, більш складне питання — це теоретична можливість українських виробників дронів, електроніки, оптики, систем наведення, R&D-центрів тощо експортувати до США. Наскільки я знаю, українським виробникам експорт заборонений, щоб покривати потреби України. Але з іншого боку — вони можуть розширювати виробництво, їм не вистачає cash flow та інвестицій. Далі в тему не піду — є люди, які цим професійно займаються.
Тож формально Україну в оборонному бюджеті США не згадують, але зміст дає простір для дій.
Якщо ми не можемо бути темою, можемо стати частиною рішення — через ресурси, технології, виробництво й досвід.
На фото голова слухань, сенатор Роджер Вікер, республіканець, з українським прапором на піджаку.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.