Інтерв’ю 2020-12-08T04:05:16+02:00
Українські Новини
Заступник міністра аграрної політики Володимир Лапа:

Заступник міністра аграрної політики Володимир Лапа:

Рада в частині відшкодування ПДВ при експорті сільгоспкультур забезпечила зовсім не ті"рівні умови", на які розраховувала галузь

24 грудня Володимир Лапа відповідним розпорядженням Кабміну призначений на посаду заступника міністра аграрної політики і продовольства. До цього він був генеральним директором асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", ще раніше працював у низці інших профільних аграрних асоціацій. Про свої функції і завдання на новій посаді, а також ініціативи міністерства щодо розвитку бізнесу на селі Лапа розповів в інтерв’ю Українським Новинам.

- Володимире Івановичу, Ви щойно стали заступником міністра. За які напрямки держполітики у сфері АПК відповідаєте? Які Ваші функції і завдання на цій посаді?

Департамент економіки і департамент освіти та науки в сільській місцевості, розвитку сільської місцевості.

Департамент економіки в Мінагрополітики, класично, відповідає за проведення економічних реформ, виконання програм дій уряду, координацію економічних процесів. Думаю, що в новому складі керівництва міністерства він значною мірою буде також опікуватися дерегуляційними процесами в різних галузях і напрямках АПК. Адже неможна проводити дерегуляцію в якійсь одній галузі, до цього питання потрібно підходити комплексно.

Крім того, при департаменті буде створено відділ маркетингу, який буде відповідати за збут продукції українського виробництва на світових ринках. Причому ми не стільки будемо рекомендувати, де продавати, скільки вивчати потенціал вітчизняної продукції на тому чи іншому експортному ринку. Деякі напрацювання вже є. Ми вважаємо, що повинні допомогти бізнесу, адже потенціал України у виробництві продовольства значно вищий, ніж може спожити внутрішній ринок.

Ви раніше говорили, що будете також працювати над розвитком дрібного і середнього бізнесу на селі. Які програми підтримки плануються?

Я б не сказав, що при попередній владі нічого в цьому плані не було зроблено (взагалі, порівняння з попередниками – справа невдячна)… Проте цьому питанню, вважаю, приділялася недостатня увага. Одним з ефективних чинників розвитку будь-якого бізнесу на селі є прозорість і транспарентність, а також постійність державної підтримки цих процесів. Колишні програми вичерпали себе. Адже вони розроблялися, але через їхню нестабільність (сьогодні вони є і діють, а завтра – кошти на них вже не передбачені в бюджеті) довіра суспільства і бізнесу до них значно впала.

Тому сьогодні ми хочемо запровадити чітку систему надання держпідтримки. По-перше, визначити коло суб’єктів, які можуть претендувати на неї, і вимоги до них; по-друге, законодавчо визначити норму щодо публікації претендентів на держпідтримку і звітності, кому її надали. При цьому має бути формульний підхід до розподілу коштів без суб’єктивної участі і ролі чиновника у процесі. По-третє, забезпечити стабільність цих програм.

Зараз ми готуємо законодавчі зміни щодо цього, а фактично це буде законопроект у новій редакції про державну підтримку сільського господарства України. На кінець першого кварталу будемо пропонувати на розгляд Кабміну.

Що буде перевагою в наданні держпідтримки?

Кількість заявок і кількість коштів, передбачених в бюджеті. А далі – всі отримають однаково.

А за напрямками (скажімо, тваринництво) переваг не буде?

Деякі напрямки АПК справді потребують більшої уваги і підтримки з боку держави. Але пріоритети фінансування має визначити бізнес. Держава в цьому плані повинна стимулювати визначити декілька навіть не галузевих, а кроссекторальних програм, які показали свою ефективність у попередні роки, і через ці програми надавати підтримку тій чи іншій галузі. Хоча не виключаю певну бюджетну превагу одній із галузей, скажімо, молочному скотарству.

Візьмімо, наприклад, до уваги таку програму, як "Молодий фермер". Це коли молода людина хоче працювати в сільській місцевості, але має недостатній обсяг капіталу. Такі програми успішно діють в країнах Прибалтики, Польщі, де держава допомагає з капітальними інвестиціями аграріям, і пріоритет тут знову ж таки на дрібному і середньому бізнесі.

У нас законодавчо визначено термін "фермерське господарство", але не зазначено його розмір (воно може обробляти і три, і п’ять тисяч гектарів землі) і це не зовсім класичне фермерство в європейському розумінні. Зараз є законодавчі пропозиції від депутатів визначити такий тип, як сімейна ферма, і через це залучати капітальні інвестиції і підтримувати розвиток бізнесу в сільській місцевості. У нашому розумінні, сімейна ферма – це осередок життя на селі, ми зобов’язані і будемо підтримувати їх розвиток.

Ми хочемо приділяти значну увагу розвитку одноосібного селянського домогосподарства і запровадити супровід держави його трансформації до сімейної ферми, наприклад, із 2 до 50 голів (що вже, по-суті, є бізнесом). Раніше такої практики не було. Це зробити нелегко, адже для того, щоб вивести те, чим займається людина вдома на селі (дуже малий нетоварний бізнес), на рівень середнього бізнесу, потрібні довгострокові багаторічні програми підтримки, повинна проводитися системна робота (а не так, що програму почали, а завтра на неї кошти не передбачені). Це має бути продумана програма, адже коли фермер має менше, ніж 5 голів, купувати доїльний апарат невигідно. Треба спочатку допомогти збільшити поголів’я, купити апарат, потім допомогти встановити танкери для охолодження. Таким чином, хочеться забезпечити допомогу тим господарствам, які хочуть розвиватися.

Як ідентифікувати ці господарства?

Принцип дуже простий – це якась частина власного співфінансування бізнесу. Якщо людина вкладає навіть незначну частину своїх коштів, це означає, що вона хоче працювати, зацікавлена у спільному результаті, буде боротися за результат. Щоб не було так, що держава дала гроші, людина наростила поголів’я, восени вирізала, і все – бізнес закінчився.

Який механізм цих програм?

До останнього часу працювали конкурсні комісії з відбору претендентів на одержання допомоги. Але ми знаємо, що звичайна пересічна людина, яка хоче працювати в сільському господарстві, ніколи не достукається до такої комісії. Тому необхідно моніторити питання не лише в плані насичення цих програм, але і в плані їх адміністрування. В багатьох країнах Європи працюють так звані виплатні агентства (payment agency) – це не чиновники, які сидять і ділять гроші, а прозорі програми з прозорим фінансування і залученням, можливо, донорських організацій, які б забезпечували прозорість діяльності менеджменту таких програм, і можливо допомогли б з фінансуванням на першому етапі. Бо ми розуміємо, що бюджетні кошти обмежені, і вони будуть й надалі обмежені в наступному році.

Через залучення таких прозорих інструментів супроводу програм підтримки сільського господарства ми і хочемо працювати: а) залучити кошти; б) забезпечити прозорі процедури їх адміністрування; в) забезпечити довгостроковість таких проектів.

Коли почнуть діяти ці програми?

Я вже 10 хвилин розповідаю про принципи, а їх ще треба викласти в законопроекті, провести через Верховну Раду, а потім ще треба організаційно супровід забезпечити. І ми розуміємо, що це насправді дуже складне завдання і його непросто зробити. Забезпечити трансформацію на селі домогосподарства від пункту "А" до пункту "Б", де пункт "Б" - це вже бізнес за європейськими принципами. Якщо скажу, що це можна зробити протягом одного року, в очах багатьох буду виглядати ідеалістом і надто амбіційною людиною.

Але ми мусимо працювати над якомога швидшим впровадженням таких програм. Коли людина йде на посаду, вона повинна розуміти, що вимоги до неї будуть кратними, і бути готовою працювати на випередження і задовольняти ці вимоги. Зараз є лише поодинокі кроки на шляху забезпечення держпідтримки і спрощення ведення бізнесу. Наприклад, згадаймо нещодавну нашу презентацію в Раді законопроекту про спрощення вимог для претендентів на держпідтримку будівництва ферм (№1548). Ми бачимо бар’єри, знімаємо їх, але мова йде про те, що ми повинні системно до цього підійти і перевірити принципи на практиці. Коли ми приймали згаданий законопроект, від депутатів було два запитання на одну і ту ж тему: "Ви знімаєте бар’єри, але що до прозорості підтримки?" Якщо ми цього не забезпечимо, то розраховувати, що нас зрозуміє суспільство, Мінфін, донори, не слід.

Скільки Ви закладаєте під компенсацію процентної ставки за кредитами в бюджет 2015 при його перегляді в Радів лютому?

Ми раніше закладали 1,7 млрд гривень і мотивували свої пропозиції тим, що це є позицією коаліційної угоди. Там були також передбачені кошти на відшкодування кредиторської заборгованості за програмами розвитку садівництва, виноградарства в минулі періоди. Але наші пропозиції не знайшли підтримки і відображення в бюджеті. Не було можливості знайти кошти. Тому ми ці пропозиції будемо подавати до перегляду бюджету в лютому і відстоювати найбільш критичні програми, які добре зарекомендували себе протягом останніх років.

Можна очікувати, що будуть передбачені ці кошти для сільського господарства в 2015?

Ми проводимо консультації з Мінфіном, урядом, але все в руках народних обранців.

У нас є така структура, як Аграрний фонд, яка також нібито покликана підтримувати аграріїв? Чи потрібно, на Вашу думку, щось міняти в її роботі?

Відомо, що в нас два Аграрних фонди – спеціалізована бюджетна установа і публічне акціонерне товариство. Сьогодні щодо другої відбувається складний процес зміни менеджменту. Логіка існування двох інституцій з однаковою назвою, але різним статусом, м’яко кажучи, незрозуміла. Зараз міністерство займається впорядкуванням роботи фондів (чи фонду) на рівні менеджменту, а далі (до кінця 1 кварталу) спробуємо передбачити в законопроекті про державну підтримку сільського господарства механізми регулювання діяльності Аграрного фонду щодо забезпечення ним продовольчої безпеки.

Зараз у процесі реформування перебувають Держветфітослужба і Держсільгоспінспекція? Чи будуть розділені функції першої і хто виконуватиме функції другої з них?

Ні для кого не є секретом, що раніше, 3-4 місяці тому, міністерство виступало категорично проти будь-яких змін і реформування в принципі. Але з приходом нового міністра і його заступників, ми розуміємо, що наше завдання – не зберегти контролюючі функції, а провести аудит функцій всіх контролюючих органів та зменшити кількість цих функцій шляхом реформ.

Наприклад, хочемо зробити добровільним карантинний сертифікат. Його сільгоспвиробник чи трейдер буде брати, якщо вимагатиме ринок, на який той постачає свою продукцію. Щодо функцій колишньої Держсільгоспінспекції, то тут вплив Мінагрополітики, мабуть, буде обмеженим, адже її функції перебере на себе новостворена Державна служба з безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, яка тепер підпорядковується Кабміну. Якщо контроль лишиться за нами, у нас є плани і амбіції щодо дерегуляції та впорядкування діяльності подібних служб з метою адаптації до європейського рівня. Адже в сучасних умовах необхідно зробити все, щоб підвищити конкурентоспроможність нашої продукції на світових ринках.

З 1 січня багато що змінилося в оподаткуванні. Які зміни є мотивованими і як вони вплинуть на розвиток галузі в цьому році?

Для нас є дві новини – хороша і погана. Хороша новина – це збереження пільгового оподаткування в сільському господарстві. Точилася дуже серйозна дискусія, бо ми знаємо, що є вимоги Міжнародного валютного фонду, є меморандум, який підписаний з фондом, де передбачено наближення системи оподаткування в АПК до загальної системи оподаткування. Немає ясності що таке "наближення", але всім ясно, що пільги буде зменшено. Але податкові пільги – це єдиний дієвий інструмент підтримки галузі в цих складних економічних умовах і достатньо прозорий.

Сьогодні навіть з урахуванням податкових пільг обсяги підтримки сільгоспвиробників в Україні становлять 2% від аграрного ВВП (в Росії – 12-13%, в ЄС - 18-19%). Тобто у нас в 10 разів менше, але у складні економічні часи втратити цю підтримку було б значним ударом по галузі. Це добра новина.

А погана новина – це певні зміни, які не можна назвати сприятливими: передбачена необхідність реєстрації договорів оренди для того, щоб розраховувати частку власного сільськогосподарського виробництва (ця частка є критерієм для зарахування підприємства до сільгоспвиробників). Ми принципово не проти цього, але реєстраційна служба зараз не може забезпечити оперативну реєстрацію договорів. І виходить так, що компанія є сільгоспвиробником, але не може довести цього, бо затягується реєстрація її договору. Раніше ця норма була в Законі про оренду землі, зараз вона напряму передбачена в Податковому кодексі. Сьогодні є урядовий законопроект №1580, де передбачаються певні елементи спрощення, наприклад, делегування реєстрації прав оренди, реєстрація їх у нотаріусів, можливість реєстрації місцевими органами. Сподіваємося, що цей процес буде врегульований і стане значно простішим для аграрія.

Ще один момент, який доволі нашумів, – це питання відшкодування ПДВ при експорті сільгоспкультур. Відверто скажу, це дуже складне питання. В проекті закону про бюджет передбачалося відшкодування ПДВ лише сільгоспвиробникам і першим посередникам. До цієї норми були певні претензії, передусім у зерноторгівельних компаній. Вони вважають, що якщо є норма, то вона має діяти для всіх. Ми зверталися до бюджетного комітету і до уряду, але, на жаль, Верховна Рада замість повернення ПДВ для всіх, ввела "неповернення ПДВ для всіх", забезпечивши трохи не ті "рівні умови", на які розраховувала галузь. Це є факт, рішення прийнято і воно діє.

Володимире Івановичу, коли Ви йшли на державну службу, у Вас мабуть були якісь очікування. Чи справдилися вони?

Я людина не чужа в міністерстві – часто відвідував наради і в багатьох питаннях володію ситуацією, часто спілкувався з менеджментом. Що мене здивувало, так це велика централізація прийняття рішень. Зокрема, коли на підпис до заступника міністра приносять документи щодо погодження надання в оренду технікумом в якомусь містечку трьох квадратних метрів якійсь установі. Можу собі уявити, наскільки важко бізнесу пронести цей документ через всю цю піраміду. Тут в кабінетах люди і так працюють до восьмої вечора, ще й лишається купа паперів на підпис. Може, попереднім замам було цікаво підписувати такі папери. Вважаю, що багато питань можна було б передати на вирішення відповідним службам на місцях.

Чи працювали Ви раніше з міністром Олексієм Павленком?

Не можу сказати, що ми були незнайомі, мали з ним кілька зустрічей.

Зараз знаходите спільне бачення щодо вирішення тих чи інших питань?

Звичайно. Запорукою успіху має бути лише злагоджена робота.


Архів
Новини
Збори акціонерів ПАТ "Мотор Січ" 31 січня 2021 р унеможливить захоплення підприємства нелегітимним менеджментом, - заява акціонерів 12:50
Експерт розповів, як екс-власник "Мотор Січ" намагається прикритися колективом, — ЗМІ 21:26
Фото: facebook/Ольга Чабан
Температура в квартирах аварійного будинку на Макарівській опускається до 14 градусів і нижче 12:43
Офіційно: Мінторг США ввів проти китайського акціонера "Мотор Січі" Skyrizon не санкції, а спецрежим експортного контролю 12:06
В Україні виявлені перші контрабандні тютюнові вироби для електронного нагрівання з Китаю, - ЗМІ 09:44
Молчанова та Туменас намагаються по частинах захопити ринок "Столичний", – ЗМІ 18:46
Навальний провів ніч в поліції 08:24
Пенсійний фонд назвав середній розмір пенсій в Україні 10:05 Інфографіка
Бойко заявляє, що відновить права російськомовних громадян 12:33
У 2020 році вихованці Київської МАН отримали 15 патентів на свої винаходи 14:05
більше новин

ok