Не газом, так бензином

Як Росія заганяє Україну в "паливну залежність".

Російсько-британська ТНК-BP вирішила згорнути нафтопереробку в Україні, переключивши місцевий офіс на продаж імпортного бензину. Після цього в країні залишиться тільки один працюючий великий НПЗ, а в разі його зупинки Київ залежатиме від закордонного палива більш ніж на 90 відсотків. Тоді умови на паливному ринку Україні буде диктувати Митний союз, а саме Білорусь і Росія, пише Кирило Сугробов в своїй статті для Ленты.Ру .

Російсько-британська нафтова компанія ТНК-BP, яка є однією з лідерів із виробництва нафтопродуктів в Україну, удвічі скоротить чисельність своїх співробітників в цій країні - із 600 до 300 осіб. Про це в номері від 9 квітня написала газета "Коммерсантъ-Украина" з посиланням на прес-службу компанії. Фактично, ТНК-BP згортає нафтопереробний напрям і зосереджується на продажу в країні імпортного палива.

У компанії ще не вирішили, що робити з єдиним своїм заводом в Україні - Лисичанським НПЗ. За даними джерел видання, розглядаються варіанти його продажу або консервації, кінцеве рішення прийматиме рада директорів ТНК-BP. У березні 2012 року робота цього НПЗ була зупинена на плановий ремонт, поставки сировини на нього припинили.

Причиною відмови ТНК-BP від ​​виробництва нафтопродуктів в Україні стала збитковість цього виду діяльності. За підсумками 2010 року компанія зазнала в цій країні збитків 68 мільйонів доларів, а в 2011-му - 23 мільйони, при цьому продаж нафти залишався прибутковим, а переробка - збитковим.

Лисичанський НПЗ намагалися врятувати за рахунок так званих "толінгових схем" - на нього завозили сировину з Росії і туди ж направляли для реалізації вироблений бензин. Але після замороження цін на паливо в РФ у першому кварталі 2012 року така система стала беззмістовною.

Бензин скінчився

До кінця 2011 року стагнація охопила всю галузь із переробки нафти в Україні. До першого кварталу 2012 року в країні працювали лише два великих НПЗ із шести - уже згаданий Лисичанський і завод в Кременчуці, до квітня залишився тільки один. У разі зупинки Кременчуцького НПЗ, який має схожі з іншими підприємствами труднощі, понад 90 відсотків нафтопродуктів, зокрема бензину, до України надходитиме із-за кордону.

У 2011 році на території Україні було вироблено 2860,4 тисячі тонн бензину і 2635,4 тисячі тонн дизельного палива. Імпорт бензину становив 2094,6 тисячі тонн, дизельного палива - 3531,8 тисячі тонн. Найбільшу частку на ринку вз виробництва бензину минулого року займали Лисичанський НПЗ (54,2 відсотка), Кременчуцький НПЗ (35,2 відсотка), Шебелинський ГПЗ (13,4 відсотка) і Дрогобицький (1,4 відсотка). Джерело: UA EnergyЗа даними ЗМІ, Кременчуцький НПЗ, контрольований групою "Приват", має можливість переробляти українську нафту, яку видобуває "Укрнафта", але виробництво бензину на підприємстві все одно залишається збитковим. Поки жодної офіційної інформації, яка натякає на можливу зупинку заводу, не надходило, але відповідні чутки на ринку з'явилися ще на початку минулого року. За підсумками 2011 року НПЗ зафіксував збитки в 1,5 мільярда гривень (186 мільйонів доларів), а обсяги виробництва на підприємстві впали на 13,6 відсотка.

За даними Міненерго України, які наводить "Укрінформ", у першому кварталі 2012 року виробництво бензину в країні скоротилося порівняно з аналогічним періодом 2011-го на 11,2 відсотка, дизельного палива - на 22,4 відсотка, мазуту - на 29,8 відсотка. В цілому переробка нафти впала на 25 відсотків, а її імпорт до країни - на 21,1 відсотка. Поставки сировини з Росії знизилися на 41,8 відсотка, а з Казахстану - на 10 відсотків. Виробничі потужності були завантажені лише на 13 відсотків проти 18-ти роком раніше.

За підсумками минулого року виробництво нафтопродуктів на Україні впало на вісім відсотків. Згідно з даними "Українського бізнес-порталу", експорт світлих нафтопродуктів до України за 2011 рік зріс на 30,7 відсотка, тоді як їх випуск впав більш ніж на 14 відсотків. За перші два місяці 2012 року частка іноземного бензину на ринку України становила близько 65 відсотків.

Рука Москви

Рентабельність нафтопереробки, так само як і будь-якої галузі, залежить від двох основних показників - собівартості продукції та ціни її продажу. Українські переробники в кінці 2011 – на початку 2012 року опинилися між "молотом" дешевого бензину з Білорусі та "ковадлом" російської нафти, зростання мит на яку збільшує собівартість виробництва палива.

За 11 місяців 2011 року виробництво світлих нафтопродуктів в Україні впало на 22 відсотки, при цьому імпорт зріс майже на п'ять мільярдів доларів. Головними експортерами бензину і дизельного палива виявилися країни Митного союзу, від яких Київ отримав близько 90 відсотків ввезеного палива. Частка Росії в імпорті дизпалива становила 42 відсотки, Білорусі - 49 відсотків. Частка Мінська в імпорті бензину дорівнювала 40 відсоткам. Також сеед великих експортерів бензину - Литва (22 відсотки), Румунія (21 відсоток), Польща (три відсотки). Джерело: "РБК-Україна". Із 8,453 мільйона тонн нафти, отриманих Україною в 2011 році, 4,67 мільйона тонн (55,2 відсотка) припадало на Росію. В цілому ж країни Митного союзу контролюють 70 відсотків поставок нафти до України. У 2011 році і на початку 2012-го зростання цін на нафту на світовому ринку спонукало Росію підвищувати митні збори. Так, тільки з першого квітня 2012 року тариф на вивезення вуглеводнів з РФ зріс майже на 50 доларів до 460,7 долара за тонну.

За схожою ціною отримують сировину з Росії і європейські НПЗ, але їхня продуктивність не до порівняння з українською, що й робить їх конкурентоспроможними. Але головним ворогом Києва на власному внутрішньому ринку залишається Білорусь, яка отримує сировину з РФ на пільгових умовах. 15 грудня 2011 Мінськ і Москва підписали угоду, згідно з якою у 2012-2015 роках нафта буде поставлятися в обидві сторони без застосування митних тарифів.

Планові поставки нафти до Білорусі становитимуть 21,5 мільйона тонн. Якщо ж Білорусь експортує нафтопродукти за межі Митного союзу, вона платить Росії експортне мито на нафтопродукти. У 2011 році тариф був удвічі нижче від нафтового, а з 2012 року він становить 66 відсотків від нафтового (згідно з чинною в Росії формулою "60-66 ").

Невиразна відповідь

Залежність від імпортних нафтопродуктів не може не турбувати Київ, але заходи для підтримки вітчизняного виробника в країні поки більш схожі на прості декларації. Судячи з дій чиновників, їх більше турбує зростання цін на бензин, ніж сама стагнація вітчизняної нафтопереробки. У ТНК-BP заявляли, що неодноразово звертали увагу влади на тривожну ситуацію в галузі, але суттєвих кроків зроблено не було.

На початку квітня уряд країни схвалив введення плаваючих ставок акцизів на бензин. Податок на продаж світлих нафтопродуктів залежатиме від цін на нафту на світовому ринку - чим вони будуть вищі, тим вище буде податок. Але, зі слів учасників ринку, цього заходу буде недостатньо - багато в чому зростання цін на паливо на українському ринку пов'язане зі скороченням місцевого виробництва.

За перший квартал 2012 року ціни на бензин в країні зросли помісячно в середньому на 1,5 відсотка, до кінця квітня прогнозується стрибок на 10-15 відсотків. В такому разі пальне подорожчає до 12 гривень (45 рублів) за літр, що позначиться на вартості інших товарів.

9 квітня міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко заявив, що в Україні будуть закриті всі 137 так званих міні-заводів з виробництва бензину низької якості, тому що вони нібито ухиляються від сплати податків і "дестабілізують ситуацію на ринку". Як це позначиться на цінах, прогнозувати складно - захід може просто знизити і без того слабку пропозицію бензину від місцевих виробників.

Виходом із ситуації могло б стати підвищення митних зборів на імпорт нафтопродуктів до країни. Але зростання тарифів підніме ціни на бензин усередині країни, що позначиться на інфляції. До того ж, не факт, що після підвищення мит НПЗ зможуть швидко "повернутися в стрій", і в цьому разі на Україну чекає затяжний дефіцит бензину в передвиборний період.

Для Росії ситуація, що складається, навпаки, може бути вигідною. Однією з цілей системи розрахунку мит "60-66", яка була введена в Росії восени 2011 року, була підтримка експорту нафтопродуктів замість сирої нафти, і зараз це працює на прикладі України.

Крім того, у Москви з'явиться ще один привід показати Києву на прикладі Білорусі, що членство в Митному союзі може приносити непогані дивіденди. Але якщо в газовому конфлікті між Росією та Україною головними гравцями залишаються високопоставлені чиновники і державні компанії, то в боротьбі за українську нафтопереробку важливу роль відіграють приватні структури, такі як ТНК-BP.

Автор: Кирило Сугробов, Lenta.ru .