Зимове потепління України та Чехії

В цілому візит Азарова до Праги виявився неоднозначним, оскільки, з одного боку, відбувався на фоні не дуже вдалого для України саміту з ЄС, а з другого – все ж засвідчив, що двохсторонні стосунки між Україною і Чехією починають виходити з тієї ями, в яку вони потрапили цього року.

Більш суперечливого партнера для України серед "нових" членів Європейського Союзу ніж Чехія важко знайти і причин для цього достатньо. Протиріччя між країнами виникли ще на початку року, коли Чехія надала політичний притулок колишньому міністру економіки в уряді Юлії Тимошенко Богдану Данилишину. Україна вимагала чеську сторону видати екс-міністра, але Чехія відмовила в екстрадиції.

Така непоступливість сусідів глибоко запала в душу українській владі, результатом чого став дипломатичний скандал, який розгорівся між країнами навесні. Тоді Україна оголосила персонами нон ґрата двох співробітників військового аташату Чехії в Києві, нібито за військове шпигунство. При цьому українська влада всіляко спростовувала те, що робить це у зв’язку зі справою Данилишина.

"Ніякого зв'язку не існує. Оголошення дипломатів персонами нон ґрата є конкретною відповіддю на їх підривну діяльність для національної безпеки України. І Данилишин тут не має ніякого відношення", – говорив тоді директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин.

Але в Чехії в такі заяви не повірили, і відповіли на дії України видворенням двох українських дипломатів з Праги.

Скандал згас, але неприємний осад залишився. При чому чеська сторона також не сторонилась і ситуації навколо Тимошенко, і з уст чеських посадовців неодноразово лунали заяви щодо необхідності забезпечення аполітичного процесу над екс-прем’єром.

Незважаючи на такі напружені стосунки, останнім часом стали помітні деякі зрушення в бік стабілізації відносин. В Україні з’явився новий посол Чехії Іван Почух, який і анонсував візит до Праги прем’єр-міністра Миколи Азарова. Офіційний візит припав на дуже важливий для України час, оскільки в цей самий день у Києві відбувався саміт Україна – ЄС, на якому мала вирішуватись доля угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі.

Свій візит у Чехію Азаров одразу почав із зустрічі зі своїм чеським колегою Петром Нечасом, після якої були підписані ряд документів про співробітництво у гуманітарних сферах. Переговори торкались багатьох тем, однією з яких була можливість транспортування каспійської нафти до Чехії, але сторони вирішили не розкривати подробиць цього питання.

Про інші теми переговорів прем’єри розповіли на прес-конференції. Азаров висловив співчуття чеському народу з приводу смерті екс-Президента цієї країни Вацлава Гавела. Після цього сторони перейшли до суті перемовин, традиційно пораділи збільшенню товарообороту, який, за їх словами, має скласти за підсумками року близько 2 млрд доларів, і розповіли про перспективні галузі для економічного співробітництва, серед яких називались енергетика, транспорт, машинобудування. Чеський прем’єр зі свого боку традиційно підтвердив підтримку його країною євроінтеграційних прагнень України і відзначив перспективу співробітництва в рамках "Східного партнерства".

Настала черга запитань, і тема україно-російських газових стосунків не оминула Азарова й у Празі. Чеських журналістів зацікавили перспективи підписання нової газової угоди, на що український прем’єр після невеличкої паузи відповів, що перемовини йдуть дуже складно, але останніми днями відчуваються певні зрушення і пожвавлення.

"Для нас це особливо важливо (домовитися), тому що починається новий рік, і ми б хотіли ввійти в новий рік з уже модернізованою угодою, з нормальними цінами, які не підривають нашу економіку", – заявив Азаров.

При цьому прем’єр в чергове поскаржився на те, що ціна на газ у багатьох європейських країнах, зокрема в Німеччині, значно нижча, ніж для України. Азаров вкотре підкреслив, що компроміс буде знайдений. Втім ці слова лунають вже настільки часто, що починають різати слух.

Журналісти також не оминули теми взаємних відносин між Україною та Чехією в контексті ситуації з Данилишиним і дипломатичним скандалом. Обоє посадовців в унісон намагались переконати присутніх, що проблеми позаду.

"Ми виходимо з того, що всі ці епізоди і явища тимчасові, а відносини між нашими країнами мають для нас стратегічну цінність, вони надзвичайно важливі", – сказав Азаров. Його слова підтримав і Нечас: "Я впевнений у тому, що сьогоднішній візит пана прем'єр-міністра, підписання трьох міжурядових угод є зрозумілим свідченням налагодження нових контактів і нового імпульсу в наших відносинах", – заявив він. При цьому чеський прем’єр не ухилився згадки про Данилишина, зазначивши, що Чехія в цій ситуації діяла згідно з нормами ЄС.

Згадка про Данилишина стала не єдиною неприємністю для Азарова під час перебування в Празі. Перед зустріччю прем’єра з головою чеського сенату декілька молодих українців, які проживають у Чехії провели акцію з вимогою звільнити Юлію Тимошенко, втім Азаров ніяк на це не відреагував.

Надалі в Азарова була зустріч з Президентом Чехії Вацлавом Клаусом, яка пройшла за зачиненими дверима, а також участь в українсько-чеському бізнес-форумі. Під час форуму прем’єр намагався презентувати Україну, розпочавши свій виступ розповіддю про "важку спадщину", яка дісталась очолюваному ним уряду від попередників. Втім розповідь і цифри, якими оперував Азаров, не надто зацікавили чеських бізнесменів, і вони активізувались лише тоді, коли прем’єр перейшов до характеристики нинішньої економічної ситуації. Він визнав, що вести бізнес в Україні поки що не дуже просто, але запевнив, що уряд буде все робити, аби ситуація виправилась і закликав більше інвестувати в Україну.

На час закінчення бізнес-форуму в Празі закінчився і саміт Україна – ЄС в Києві і українські журналісти вирішили поцікавитись думкою прем’єра з приводу того, чому угода про асоціацію і ЗСТ не була парафована. Відповідь Азарова була доволі несподіваною.

"Потрібно насамперед сказати, а чи планувалося на саміті підписання або парафування угоди? Не планувалося, тому не могло відбутися те, що й не мало відбутися. Було домовлено, що з врахуванням того, що є ціла низка технічних деталей, процес парафування буде пізніше, коли всі ці документи буде підготовлено", – сказав Азаров.

Такі слова повністю суперечили тим оптимістичним заявам, які лунали з вуст українських чиновників протягом року і виглядали, наче невдала спроба виправдатися. Скоріш за все, це розумів і сам прем’єр, оскільки одразу додав: "Я оптиміст, я розраховую, що ніщо нас, по-перше, не зіб'є із цього шляху, і що той шлях, на який ми стали в плані європейської інтеграції, буде, безумовно, позитивним і приведе Україну до позитивних результатів".

В цілому візит Азарова до Праги виявився неоднозначним, оскільки, з одного боку, відбувався на фоні не дуже вдалого для України саміту з ЄС, а з другого – все ж засвідчив, що двохсторонні стосунки між Україною і Чехією починають виходити з тієї ями, в яку вони потрапили цього року. Наразі, сторони, напевно, вирішили винести за дужки всі політичні проблеми й активніше взятись за економічну співпрацю. Наскільки тривалим виявиться потепління в стосунках між Україною та Чехією покаже час, але тверді кроки до зближення дають надію, що такі "війни" залишились в минулому.