Дуплет з віддачею
Події останніх днів дають змогу припустити, що у найвищих коридорах влади ухвалено рішення не йти у відпустку, не спробувавши вирішити проблему опозиції. Соратників Януковича, та й самого Президента, влаштовує політична апатія суспільства, але і прагнення задавити найбільш видних опозиціонерів помітно присутнє. Юрій Луценко залишився за ґратами, а Юлія Тимошенко туди не потрапила.
Події останніх днів дають змогу припустити, що у найвищих коридорах влади ухвалено рішення не йти у відпустку, не спробувавши вирішити проблему опозиції. Соратників Януковича, та й самого Президента, влаштовує політична апатія суспільства, але і прагнення задавити найбільш видних опозиціонерів помітно присутнє. Юрій Луценко залишився за ґратами, а Юлія Тимошенко туди не потрапила.
Перебудова для Луценка
П'ять місяців перебування в попередньому ув’язненні серйозно змінили лідера "Народної самооборони". Його участь у судовому засіданні набула ефекту: тепер ніхто в Україні не сумнівається, що Луценко голодував за ґратами. Виснажений голодуванням колишній міністр внутрішніх справ виявився власником куди значнішого внутрішнього стрижня, ніж думав багато хто. Перебування в СІЗО дало змогу Юрію Луценку провести ребрендинг себе як впливового персонажа української політики: з легковажного політичного хулігана він виріс у партійного лідера, здатного йти ва-банк за свої переконання. Особливо варто відзначити дружину і нечисленних соратників Юрія Віталійовича, які зуміли максимально привернути увагу і до судового процесу, і до умов утримання в слідчому ізоляторі. Принаймні пильну увагу Європейського Союзу і ПАРЄ до суду, що продовжиться 27 травня, забезпечено.
Стало очевидним, що залізобетонна позиція влади стосовно свого дотепного супротивника є ознакою не сили, а безвиході. Луценко своїм голодуванням загнав політичних опонентів у цугцванг: кожен наступний крок тільки погіршує становище. Виправдання розглядається в коридорах влади як слабкість, жорсткий вирок виглядає зайвим, а про незалежність суду і зовсім ніхто не згадує. Тому ймовірним здається умовний строк покарання для колишнього міністра внутрішніх справ або сприятливий для нього вердикт Європейського суду з прав людини. Зрозуміло, що, декларуючи прагнення до кінця року домовитися з ЄС про політичну асоціацію, українська влада не зможе ігнорувати рішення ЄСПЛ.
З високим ступенем вірогідності можна припустити, що вже восени цього року Луценко повернеться до активної політичної діяльності. Цього разу йому вже не доведеться бути "зіркою Давида", куди ймовірніше, що екс-міністр зможе сам обирати собі попутників і спонсорів. Він стверджує, що не прагне стати депутатом парламенту. Відмовляючись, нехай і під тиском обставин, від гонки за мандатом парламентарія, Юрій Віталійович може стати досить привабливим персонажем української політики - відмінним від більшості її суб'єктів. Виборці втомилися від мишачої метушні на політичному Олімпі, їм необхідне якщо не нове обличчя, то нова позиція, що ґрунтується на принципах.
До свого арешту Луценко постійно діяв у фарватері інтересів Юлії Тимошенко. Схоже, і сьогодні він їй потрібний або повністю позбавленим ініціативи, або виключно як символ опору режиму. Якщо до самолюбства головного "самбіста" країни його опоненти зуміють втемну підібрати потрібні ключики, він може виступити і мимовільним конкурентом лідера "Батьківщини". Досвід блукаючого форварда української політики, яким Луценко був протягом багатьох років, дає змогу припустити, що його постараються приручити. Але далеко не факт, що ця спроба буде результативною. Щоправда, і на роль консолідатора опозиційних сил Юрій Віталійович через гострий язик і непростий характер не підходить.
Геніальна репетиція
Юлія Тимошенко, яка встигла у суді висловити підтримку своєму давньому політичному союзникові, і сама ледь не опинилася в СІЗО. Протягом кількох тижнів лідер "Батьківщини" вміло і послідовно провокувала слідчих Генеральної прокуратури на зміну запобіжного заходу. При цьому 24 травня Тимошенко вирішила прибути на допит після тижневої паузи, анонсувавши свою появу. Служителі Феміди попалися в розставлену пастку, оголосивши про затримання екс-прем'єра прямо в Слідчому управлінні ГПУ. Тим самим співробітники Генпрокуратури дали змогу соратникам Леді Ю провести обкатування плану дій на випадок її затримання.
Вийшло досить ефектно. Були і депутати, які бажали своїми автомобілями блокувати виїзди зі Слідчого управління (список-то у "сердечників" не гумовий, а тут трапився випадок відрізнитися), і група прихильників, і автомобіль зі звукоустановкою. У хід пішла важка артилерія - чоловік Олександр Тимошенко відстояв вахту на Борисоглібській, а Григорій Немиря забезпечив підвищену активність послів ЄС і Сполучених Штатів, посилену гнівними заявами Європейської народної партії. Щоправда, з масовою підтримкою Юлії Володимирівни вийшло дещо гірше, але прихильників і прихильниць для заповнення вузьких подільських вуличок вистачало. Соратники Тимошенко відпрацювали сценарій "Затримання Лідера" в умовах, максимально наближених до реальних.
Після 8-годинного допиту, повернення з якого було гарантовано керівниками Генпрокуратури Віктором Пшонкою і Ренатом Кузьміним, була зустріч Юлії Володимирівни з квітами, емоційні "привіти" Віктору Януковичу з-під Слідчого управління і телевізійний ефір на 5 каналі, що перетворився на агітаційно-викривальну промову. Немає сенсу переказувати всі зроблені Тимошенко гучні заяви, цікаві два моменти: вона не сказала потенційним виборцям нічого нового і не згадала про Юрія Луценка. Лідер "Батьківщини" стає передбачуваною, і це не найкраща якість у напруженій політичній боротьбі. Але завдяки сплеску активності в Генпрокуратурі екс-прем'єр отримала додаткові рейтингові очки.
Далі буде...
Щиро кажучи, незрозуміло, навіщо влада вирішила грати мускулами напередодні візиту Віктора Януковича в Польщу на один саміт із Бараком Обамою. Фактично главу держави поставили перед необхідністю виправдовуватися щодо причин жорсткого ставлення до опозиції перед західними партнерами України. Навряд чи це сприятиме якнайшвидшій євроінтеграції України, скоріше, живить надіями наших північно-східних партнерів. Чесно кажучи, подібна "інтеграція влади" не зустріне розуміння у співрозмовників Віктора Федоровича, швидше, навпаки.
Представники опозиції тепер можуть іти на літні канікули з почуттям глибокого задоволення. Малоефективні протестні виступи середнього класу, які відбулися в травні, можуть обернутися масовими мітингами і демонстраціями вже восени, адже соціально-економічна ситуація в Україні не покращується. Своїми діями влада видала сірники тим, хто розглядає країну як порохову бочку. Юлія Тимошенко отримала додатковий імпульс боротися за повернення у владу, а Юрій Луценко - реальні підстави стати одним із лідерів опозиції.