Ratio economica: Найгірша новина
Банкрутство Dubai World - це не найгірша новина останніх тижнів. З погляду довгострокових перспектив світової економіки найгірша новина - обговорення конгресом США обмеження незалежності й повноважень Федеральної резервної системи.
Банкрутство Dubai World - це не найгірша новина останніх тижнів. З погляду довгострокових перспектив світової економіки найгірша новина - обговорення конгресом США обмеження незалежності й повноважень Федеральної резервної системи (ФРС). Зменшення незалежності центрального банку США призведе до значного погіршення економічної політики, високої інфляції й, можливо, кінця ери долара як найнадійнішої резервної валюти. Якщо до цього часу долару не знайдеться альтернативи, то це означає, що світова економіка позбудеться номінального якоря.
Що являє собою ФРС США? Administrative Procedure Act, закон, що регулює діяльність уряду й агентств США, констатує, що ФРС не належить федеральному уряду США. ФРС фінансує свою діяльність самостійно; її бюджет не вимагає схвалення конгресу. На ФРС покладені не тільки функції грошової політики, але й нагляду за банками. ФРС зобов'язана представляти перед конгресом двічі на рік "Доповідь про грошову політику", у якій її голова звітує про ухвалені рішення та їх прогнозований вплив на економіку. ФРС є одним із найбільш незалежних центральних банків світу.
У листопаді цього року були запропоновані два законодавчих акти, які істотно обмежували роль і незалежність ФРС. У першому з них, що просувається демократом і головою банківського комітету сенату Крістофером Доддом, запропоновано відібрати у ФРС функції нагляду за банками. У другому ("Акт про прозорість ФРС") - просувається давнім ворогом ФРС конгресменом-республіканцем Роном Полом – запропоновано кардинально змінити систему аудиту центрального банку. Саме "Акт про прозорість ФРС" особливо небезпечний для її незалежності. Цей акт дасть змогу конгресу проводити аудит і надасть детальний звіт про грошову політику й операції з іншими центральними банками. Крім того, конгрес міг проводити аудит бюджету ФРС, але не рішень щодо грошової політики.
Інакше кажучи, і палата представників, і сенат США використовують кризу для початку безпрецедентної атаки на ФРС. На це є причини. Багато коментаторів вважають, що саме політика низьких процентних ставок часів Алана Грінспена надула бульбашку на ринку нерухомості й стала однією з причин кризи. Крім того, американці традиційно недолюблюють могутню й закриту для публіки ФРС. Ще при її створенні в 1913 р. цю організацію критикували як таку, що служить фінансовим інтересам Уолл-Стріт і банкірів Моргана й Рокфеллера. Сьогодні популярна теорія змови, відповідно до якої ФРС є одним із головних інститутів світового "тіньового уряду". Наприклад, Google видає майже в півтора разу більше результатів на запит conspiracy theory fed (теорія змови ФРС), ніж на запит про таємне товариство іллюмінатів, що стало дуже популярним після книги Дена Брауна. Звичайно, навряд чи ФРС якесь таємне товариство, але заперечувати той факт, що американці звинувачують у кризі ФРС, не можна.
Істотне обмеження незалежності центрального банку - не зі сфери фантастики. Наприклад, президент США Ендрю Джексон жорстко боровся з попередником ФРС - Second Bank of the United States ( 1816-1836), заборонивши тримати державні кошти на рахунках банку. В 1836 р. статут Second Bank втратив чинність, і він припинив своє існування аж до 1913 р., коли був відтворений у формі ФРС.
Не дивно, що традиційно непублічний голова ФРС Бен Бернанке написав статтю в The Washington Post. У ній він критикує заходи щодо обмеження незалежності центрального банку. Він пише: "Сьогодні, як ніколи, Америці потрібний сильний, деполітизований і незалежний центральний банк із інструментами для підтримання фінансової стабільності й для допомоги економіці в боротьбі з інфляцією".
Незалежність центрального банку - один із основних принципів ефективної грошової політики. Економічні дослідження показують, що в країнах з більш незалежним центральним банком інфляція нижча. Незалежність важлива й для підтримання репутації в грошовій політиці в цілому - а це дуже важливо, наприклад, для ролі долара як найнадійнішої резервної валюти.
Вже очевидно, що США незабаром зіштовхнуться з величезними макроекономічними проблемами. Де взяти гроші, щоб оплатити величезний державний борг, що дедалі збільшується через видатки на війну в Іраку й Афганістані, заходи з боротьби із кризою й майбутньою реформою системи охорони здоров'я? Якщо центральний банк втратить незалежність, чи зможуть американські конгрес, сенат і уряд утриматися від очевидної спокуси - замість непопулярного підвищення податків і скорочення державних видатків просто підвищити інфляцію? Це цілком реально. По-перше, для цього навіть не треба друкувати грошей – варто тільки відмовитися від exit strategy (стратегії виходу із кризи), тобто не вилучати з економіки долари, укинуті під час гострої фази кризи. По-друге, оскільки половина американського боргу сьогодні перебуває в іноземців, зростання інфляції ляже в першу чергу на їх плечі.
Ситуація справді небезпечна. Швидше за все, реформи Додда й Пола не пройдуть або пройдуть лише в істотно обмеженому варіанті. Але сам факт, що такі реформи всерйоз обговорюються й підтримані значним числом конгресменів і сенаторів, дає сигнал і ФРС, і інвесторам у всьому світі, що американський електорат може зменшити незалежність центрального банку. Уперше із часу заснування ФРС ставиться під сумнів той факт, що грошова політика США не залежить від політичного або короткострокового популістського впливу. Такий сигнал може зрештою підірвати довіру до долара й спровокувати безладну втечу інвесторів із доларових активів. Це, у свою чергу, призведе до потрясінь набагато більш серйозних, ніж події навколо Dubai World, і навіть більш серйозних, ніж банкрутство Lehman Brothers.
Автори -
Сергій Гурієв, ректор Російської економічної школи, професор "Морган Стенлі";
Олег Цивинський, професор Єльського університету й Російської економічної школи
для "Ведомостей ".