Дуже Великий скульптурний салон 2011

17 лютого о 18:00 у Києві врочисто відкрився п'ятий, ювілейний салон. За 5 років захід виріс і досягнув рівня, коли після словосполучення "Великий скульптурний салон" відразу виникає думка: "О, ось куди треба сходити в вихідні".

17 лютого о 18:00 у Києві врочисто відкрився п'ятий, ювілейний салон. За 5 років захід виріс і досягнув рівня, коли після словосполучення "Великий скульптурний салон"  відразу виникає думка: "О, ось куди треба сходити в вихідні".

Аж до 13 березня у вас є можливість відвідати міні-лувр у київському культурно-мистецькому та музейному центрі "Мистецький Арсенал". Сюди потрібно прийти хоча б тому, що тут, крім іншого, представлено повне зібрання 74 скульптур легендарного французького скульптора Едгара Дега, в тому числі одна з найвідоміших його робіт "Маленька чотирнадцятилітня танцівниця". Крім того, тут же розмістилась одна з найбільших виставок української сучасної скульптури за останній час. Більш як 40 майстрів привезли свої роботи із бронзи, дерева, полівінілу, гіпсу.

Виставка привабила багатьох відомих людей: міністра культури Михайла Кулиняка, заступника глави Адміністрації Президента Ганну Герман, депутата Андрія Шкіля, заступника гендиректора "Першого каналу" Валіда Арфуша, акторів Ольгу Сумську, Остапа Ступку, телеведучу Світлану Леонтьеву, художницю Ольгу Петрову, мистецтвознавця Наталію Кривуцу, організатора благодійного балу "Карнавалія" Тетяну Логуш.

Андрій Шкіль зізнався Ukranews: "Я був здивований рівнем української скульптури. Я навіть до Дега не дійшов, ми його бачили у Франції".

Художниця Ольга Петрова, навпаки, спеціально відвідала виставку, щоб помилуватися на творчість Дега. Вона зауважила, що лише 1 скульптура з усіх виставлялася за життя великого майстра - та сама 14-річна танцівниця. Решта ж були відтворені в бронзі зі збережених воскових скульптур майстра.

Ольга Сумська, Михайло Кулиняк, Ганна Герман - усі висловилися за те, що все-таки Дега-художник, про якого ми довідалися ще в школі, більш рідний і зрозумілий, ніж Дега-скульптор. І лише Валід Арфуш зізнався, що віддає перевагу скульптурі перед живописом за її енергетику, тому й Дега він більше цінує як скульптора.

З українських  авторів Ольга Петрова особливо відзначила творчість Петра Антипа й Володимира Кочмаря. Ольга Сумська, як і Наталія Кривуца та Тетяна Лопуш, більше вподобала роботи Олега Пінчука.

Валід Арфуш захотів придбати скульптуру "Викрадення Європи" Михайла Горлового: "Ця скульптура створена за легендою про мою рідну країну - Ліван. Є легенда, що Європа була викрадена з Лівану. Скульптура дійсно гарна". Щоправда, він переймається тим, що ціна може виявитися занадто високою.

Думки про скульптуру вкрай різні: що подобається одному, те незрозуміло іншому. Наприклад, тут є бронзові зализані жіночі силуети. Хіба це нове? Здається, схожі стоять у відділі подарунків "Сільпо". Є цікаві роботи з полівінілу Андрія Липовки - риби, коти; червоний, жовтий, синій колір, начебто розлиті дитячі фарби. Щоправда, комусь може здатися, що вони більше підходять для декорації інтер'єрів, ніж для музею. Оголені, в пуантах і без них, блакитні й рожеві балерини Леоніда Козлова дуже гарні, але мені здається, що десь таке вже було. Здивувала виставка Андрія Іллінського й Олени Сагайди - різнобарвні скульптури в темному приміщенні світилися під промінням ультрафіолетових ламп. Привернула увагу ідея відтворення на виставці майстерні скульптора Олександра Сухолита.

Багато відвідувачів зазначали, що сучасна скульптура - це складний для сприйняття вид мистецтва. Олександр Соловйов, один із організаторів заходу, у зв'язку з цим підбадьорив нас, мовляв, не варто боятися не зрозуміти скульптуру, адже в мистецтві завжди є місце для інтуїтивного, емоційного сприйняття. Хоча зазвичай у сучасній творчості важливе розуміння контексту. На цій виставці мистецтво ґвалтує вашу свідомість і не дає їй розслабитись. Постійно кричить: "Ну? Що ти думаєш?". І щоб хоч якось вгамувати ці муки, ти починаєш гарячково міркувати і згадувати щось, намагаючись примирити свою свідомість із побаченим.

Саме відкриття виставки пройшло чудово. Зал вражає. Високі склепіння, червона цегла, величезний зал і запах величі "Мистецького арсеналу" надали виставці граціозності. Грав камерний оркестр, гостей пригощали білим і червоним вином. Можна було й перекусити в спеціально оформлених художниками нішах. Салати, бутерброди, десерти, млинчики та французькі пироги пропонувалися за досить прийнятною ціною - від 15 до 20 гривень за страву.

Тішила, але, з іншого боку, трохи тиснула величезна кількість людей. Остап Ступка, наприклад, не витримав і вирішив прийти подивитися на Дега іншим разом - на наступному тижні, коли тут буде спокійніше. Журналістам і знаменитостям було добре, а от "звичайним" людям доводилося стояти у величезній черзі, щоб потрапити в зал із роботами Дега.

Але Ганну Герман велика кількість людей порадувала – з її слів, публіка дуже ясна й радісна. Сама поява Герман викликала великий переполох. Телеведуча Катя Осадча і юрба  репортерів кинулася до неї брати інтерв'ю. Герман же попросила дати їй час на огляд колекції, однак фотокореспонденти не відходили від неї ані на крок. Втім, ні - все-таки один майстер камери, захоплено клацаючи чиновницю, почав відступати назад для вибору кращого ракурсу. Один крок, другий, йому вже навіть хтось крикнув, щоб він був обережним, але пізно - тонка, заввишки в людський ріст скляна вітрина захиталася. Усі затамували подих. Герман завмерла. Вітрина хиталась, як маятник. Очевидно, від хитання тріщини пішли по всьому склу ще до того, як вітрина впала. Морськими бризками вона обсипалася на підлогу, захоплюючи за собою скульптуру "Танцівниця вигинається". Підбігли охоронці, але Ігор Воронов, власник колекції, який перед цим щось захоплено розповідав Герман, попросив відпустити незграбного юнака. На щастя, скульптура не постраждала.

Ганна Герман розповіла нам про свою любов до музеїв: "Коли я кудись їду, я обов'язково йду в музей. Коли я в Парижі, я завжди йду в музей. Минулого літа я ходила там боса, тому що я так находилась, що мої туфлі на низькому ходу здавалися мені кайданами".

Вона зазначила, що її поки скульптури Дега приваблюють більше, ніж роботи українських авторів, однак додала, що рада появі в Україні публіки - молодої, стильної, розуміючої й закоханої в мистецтво. "І це навіть краще, ніж та скульптура, яку я побачила, оскільки це вселяє оптимізм", - сказала Герман.

Описати словами роботи великого француза складно, їх потрібно побачити, відчути їх енергетику. Як заявив на питання про свої враження від виставки міністр культури Михайло Кулиняк, "Дега - це Дега!"