Від банківського платежу до ракетного удару: як 21-й пакет санкцій ЄС послаблює фінансову архітектуру російської війни
Європейський Союз найближчими днями планує ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії. Він цікавий не стільки новими обмеженнями як глобальною зміною підходів. Цей проєкт демонструє, що Європейський Союз переходить до послаблення фінансової архітектури війни — системи банків, платіжних каналів, компаній-посередників і логістичних маршрутів, які дозволяють Росії фінансувати агресію та обходити санкції.
У центрі уваги традиційно перебувають енергетичні обмеження та боротьба з "тіньовим флотом". Водночас саме фінансова складова нового пакета може стати одним із найважливіших рішень за весь час повномасштабної війни.
Сучасна війна починається не з ракети. Вона починається з фінансової операції.
Кожен мікрочип, процесор, контролер чи інший компонент подвійного призначення, який згодом опиняється в російській ракеті або безпілотнику, спочатку проходить через банківську систему. Його необхідно оплатити, провести міжнародні розрахунки, приховати кінцевого покупця, використати компанії-посередники та логістичні маршрути для обходу санкцій.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у відкритій базі вже ідентифіковано понад 5 800 іноземних компонентів у 202 зразках російського озброєння. Кожен із них колись був оплачений через фінансову систему.
Саме тому санкції проти банків сьогодні мають не менше значення, ніж санкції проти підприємств оборонно-промислового комплексу.
Проєкт 21-го пакета демонструє принципово новий підхід Європейського Союзу.
Якщо перші пакети санкцій були спрямовані насамперед на відключення російських банків від системи SWIFT, то тепер ЄС переходить до більш ефективного механізму — повної заборони фінансових операцій з підсанкційними банками незалежно від того, якими платіжними системами вони користуються.
Проєкт пакета передбачає поширення обмежень ще на 31 російський банк, а також на 20 суб'єктів у третіх країнах — банки, криптовалютні компанії (платформи) та нафтових трейдерів, які допомагають обслуговувати підсанкційні російські структури або сприяють обходу санкцій.
Після ухвалення пакета загальна кількість банків, щодо яких ЄС застосовуватиме такі фінансові обмеження, наблизиться до 90.
Ще одна принципова новація — фінансові посередники у третіх країнах. Саме через них сьогодні проходить значна частина платежів за мікроелектроніку, обладнання та інші товари подвійного призначення, які використовуються російським військово-промисловим комплексом. Фактично ЄС формує власну модель транс-фінансових санкцій, коли відповідальність нестимуть не лише російські банки, а й іноземні фінансові установи, які дозволяють обходити санкції.
Окремий напрям — криптовалютний сектор. Проєкт передбачає санкції щодо 11 криптовалютних платформ, які, за оцінкою Європейської комісії, використовуються для обходу санкцій. Крім того, пропонується створити механізм застосування обмежень до криптосервісів третіх країн, якщо вони допомагають забезпечувати такі фінансові операції.
Для України ці рішення мають не лише політичне, а й практичне значення.
Посилення санкцій означає розширення міжнародного обміну фінансовою інформацією, жорсткіший контроль за кінцевими бенефіціарними власниками, походженням коштів та транскордонними платежами. Це суттєво підвищує ефективність виявлення схем обходу санкцій.
Для Державної служби фінансового моніторингу України це означає і якісну зміну підходів до роботи. За останні півтора роки ми направили до правоохоронних органів більше 70 узагальнених матеріалів, що стосуються санкційних обмежень.
росія теж адаптується до санкцій, але всі їх заходи - це лише спроба купити час
Показовим є й досвід перших санкційних пакетів. У 2022 році Центральний банк Росії зміг уникнути стрімкої фінансової кризи завдяки жорсткому валютному контролю, масштабному рефінансуванню банків, адміністративним обмеженням на рух капіталу та швидкій переорієнтації міжнародних розрахунків через так звані "дружні" юрисдикції. По суті, російська фінансова система не стільки адаптувалася до санкцій, скільки навчилася постійно вибудовуючи нові канали обходу обмежень.
Саме тому 21-й пакет санкцій має принципово іншу логіку. Його мета — не створити одномоментний шок для російської економіки, а позбавити її можливості постійно адаптуватися до нових обмежень. Санкції дедалі більше спрямовуються не проти окремих банків, а проти всієї інфраструктури обходу: фінансових посередників, банків третіх країн, криптовалютних платформ і платіжних механізмів. Для фінансової розвідки це означає, що головним завданням стає не лише виявлення порушень, а й своєчасне викриття нових схем ще до того, як вони перетворяться на черговий інструмент фінансування російської агресії.
Якщо ще кілька років тому фінансова розвідка переважно аналізувала окремі підозрілі транзакції, то сьогодні головним завданням стає виявлення цілих мереж: банків, компаній-прокладок, криптогаманців, логістичних операторів та торговельних посередників, які забезпечують функціонування схем обходу санкцій.
Нові санкції матимуть наслідки і для самої Росії. Її фінансова система вже працює в умовах високих процентних ставок, зростання військових видатків, дефіциту ліквідності та обмеженого доступу до міжнародних розрахунків. Кожен новий пакет санкцій не створює ці проблеми, але суттєво звужує можливості Кремля компенсувати їх за рахунок альтернативних фінансових механізмів.
Для Європи це також важливий урок
Фінансова розвідка давно перестала бути виключно інструментом боротьби з відмиванням коштів. Сьогодні вона є одним із ключових елементів системи колективної безпеки.
Кожен заблокований банківський переказ, кожна викрита компанія-посередник і кожен перекритий фінансовий канал означають менше можливостей для Росії закуповувати критично важливі компоненти, виробляти ракети та безпілотники і продовжувати війну.
Саме тому ефективна міжнародна співпраця у сфері фінансового моніторингу сьогодні є не менш важливою складовою європейської безпеки, ніж санкції, експортний контроль чи системи протиповітряної оборони.