Вбивства на замовлення, фейкові авто для ЗСУ і наркомережі: які резонансні розслідування сьогодні проводять слідчі поліції

Війна змінила не лише злочини проти держави, а й звичайну кримінальну логіку. Російські спецслужби шукають виконавців для вбивств в Україні, шахраї полюють на військових, іноземці їдуть воювати за рф, а наркоринок дедалі більше схожий не на підпільний бізнес, а на міжнародну інфраструктуру з лабораторіями, складами, криптою і логістикою.

До Дня слідчого "Українські Новини" зібрали кілька резонансних історій, які показують, з чим сьогодні працюють слідчі поліції: від агентурних груп і замовних убивств до екстрадицій воєнних злочинців та багатомільйонних схем на військових.

Кур'єри для вбивств: "ЕНІГМА 2.0"

У спецоперації "ЕНІГМА 2.0" йшлося про агентурно-бойову групу, яка мала готувати в Україні вбивства медійних, політичних та військових діячів. Виконавців шукали серед громадян Молдови. Їх відправляли в Україну нібито під легальним прикриттям, а насправді — для стеження за потенційними цілями.

Серед тих, кого планували ліквідувати, — Дмитро Гордон, бійці Іноземного легіону, військові ССО, керівник державного стратегічного підприємства, а також громадський активіст — вихідець із росії, який зайняв проукраїнську позицію.

Фігуранти збирали адреси, маршрути, місця роботи, розпорядок дня та інформацію про охорону. Далі мали чекати команд від куратора, який підтримував зв'язок із російськими спецслужбами. Поліція разом із українськими та молдовськими правоохоронцями провела синхронну операцію у двох країнах: затримали куратора групи та учасників мережі, вилучили засоби зв'язку, зброю, техніку й інші докази. Мережу зупинили на етапі підготовки — до того, як стеження могло перейти у виконання.

FPV-дрон, "будівництво" і 100 тисяч доларів за Юсова

Історія з Андрієм Юсовим отримала продовження вже в червні. Нацполіція повідомила про запобігання замовному вбивству представника ГУР МО України, заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. За матеріалами провадження, 38-річний киянин, колишній військовий із бойовим досвідом і навичками розвідки, погодився організувати вбивство за 100 тисяч доларів.

На підготовку він отримав аванс — 10 тисяч доларів. Після цього почав збирати інформацію про Юсова: виїжджав у район його проживання, проводив спостереження, вивчав локацію і можливі шляхи відходу. Для атаки, як вважають правоохоронці, планували використати FPV-дрон. Саму підготовку маскували під "будівельну" лексику: вбивство називали "стройкою" або "роботою", замовника — "прорабом", виконавця — "будівельником", а засіб ураження — "інструментом" або "цементом".

4 червня ймовірного організатора затримали. А вже 18 червня поліція встановила і затримала ще одного учасника — 34-річного колишнього військовослужбовця, який був посередником між замовником і потенційним виконавцем. Він шукав людину для вбивства, передавав контакти замовника і, за версією слідства, систематично схиляв виконавця не відмовлятися від плану. Обох узяли під варту без права застави.

Фейкові авто та фейкові волонтери

Окремий напрям — шахрайства на військових. Таких історій зараз багато: злочинці використовують потребу фронту в автомобілях, довіру до волонтерів, персональні дані захисників, виплати військовим і навіть стан людей, які щойно повернулися з російського полону.

Одна зі схем працювала на темі автомобілів для ЗСУ. Фігуранти розміщували оголошення про продаж і доставку машин із Європи за заниженими цінами, представлялися брокерами, водіями автовозів, волонтерами або працівниками благодійних фондів. Найчастіше — фондом Сергія Притули.

Військовим пропонували переказати гроші за купівлю, доставку, розмитнення чи страхування. Автомобілів насправді не було. Щоб виглядати переконливо, шахраї створювали фейкові акаунти, публікували інсценовані відео, просили військових записувати "подяки для звітності", а потім використовували ці відео для обману інших потерпілих.

Щомісячні збитки військових у цій схемі перевищували 5 млн грн. Організатор перебував за кордоном і продовжував координувати групу. Слідчі встановили його місцеперебування в Естонії, задокументували злочинну діяльність, зокрема розмови про спроби "вирішити питання" з міжнародним розшуком, і добилися екстрадиції в Україну. Нині йому інкримінують понад 50 епізодів.

Екстрадиції за воєнні злочини: Литва і Азербайджан

Окремий напрям роботи — екстрадиції осіб, які воювали на боці росії або причетні до воєнних злочинів проти громадян інших держав. Україна документує такі епізоди й передає матеріали країнам, які можуть притягнути фігурантів до відповідальності у власній юрисдикції.

Один із прикладів — 45-річний уродженець Азербайджану, який до війни був учителем англійської, а згодом підписав контракт зі збройними силами рф і воював на Донеччині у складі підрозділу так званої "днр". Після полону українські слідчі підтвердили його участь у незаконних збройних формуваннях, і чоловіка екстрадували до Азербайджану.

Інший випадок — перша екстрадиція до Литви громадянина рф, підозрюваного у воєнних злочинах. Його пов'язують із незаконним затриманням, утриманням і катуванням цивільних у Мелітополі, серед яких був громадянин Литви. Ці історії показують: участь у війні проти України або злочини проти цивільних можуть мати продовження не лише в українському провадженні, а й у судах інших держав. Наразі готуються нові екстрадиції.

"Рубікон": наркобізнес із лабораторіями, складами і криптою

Спецоперація "Рубікон" стосувалася не окремої групи дилерів, а цілої наркоінфраструктури. Це був бізнес із лабораторіями, складами, постачанням прекурсорів, онлайн-магазинами, закритими чатами, крипторозрахунками та логістикою.

На першому етапі поліцейські провели понад 500 обшуків у 21 регіоні України. Ліквідували 34 нарколабораторії та 74 склади, вилучили понад 27 млн доз наркотиків, а 123 учасникам злочинних угруповань повідомили про підозру. Частина мережі працювала не лише в Україні, а й у Польщі та Молдові.

Другий етап показав, що йшлося не про разову операцію, а про довге розбирання системи. Правоохоронці встановили понад 400 осіб, причетних до наркомережі, 146 фігурантам повідомили про підозру, ліквідували нові лабораторії та вилучили наркотики, психотропи й прекурсори майже на 70 млн грн.

Ця історія показує, як виглядає наркобізнес під час війни: не "точка" у дворі і не один продавець у месенджері, а мережа з виробництвом, складами, фінансами, адміністраторами, логістикою і міжнародними зв'язками. Тому й розслідування таких злочинів уже не обмежується вилученням партії наркотиків — потрібно розібрати всю систему, яка робила цей бізнес можливим.

Що спільного в цих історіях

На перший погляд, між агентами рф, фейковими авто для ЗСУ, іноземними бойовиками, катуваннями в Мелітополі та нарколабораторіями мало спільного. Але всі ці історії показують одну тенденцію: злочини стають складнішими, частіше виходять за межі України і майже завжди залишають цифровий або міжнародний слід.

Тому сучасне розслідування — це вже не лише допити, обшуки й вилучені телефони. Це криптовалюта, міжнародні запити, екстрадиції, спільні слідчі групи, аналіз даних і робота з доказами, які злочинці навмисно розкидають між країнами, акаунтами, гаманцями і посередниками.

І саме в цьому, мабуть, полягає головна зміна: слідчий сьогодні працює не тільки з місцем злочину. Часто він має зібрати цілу карту — від фронту до соцмереж, від банківської картки до криптогаманця, від українського провадження до запиту іншої держави.