"За три роки нам вдалося неможливе – державне лісове господарство України стало на шлях фінансового і організаційного оздоровлення", – Генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець

Генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець оголосив про завершення своєї роботи на чолі державного підприємства та розповів про реформу державного лісового господарства у 2023-2026 роках. Наводимо його текст повністю:

Сьогодні я завершую роботу на посаді Генерального директора ДП "Ліси України".

Коли ми починали цю реформу, державне лісове господарство України складалося із сотень окремих підприємств, які жили за різними правилами, з різною ефективністю, різними стандартами управління і різним баченням майбутнього. Десятиліттями ця система працювала за інерцією, і багато хто вважав, що змінити її неможливо.

Але ми довели протилежне. За короткий період часу нам вдалося об'єднати понад три сотні підприємств в єдину систему, запровадити сучасне корпоративне управління, міжнародну фінансову звітність, прозорі продажі деревини, централізовані закупівлі та єдині стандарти роботи по всій країні.

Це не була реорганізація на папері. Це була одна з найбільших управлінських реформ в історії державного сектору України. В результаті ми отримали потужну, ефективну і фінансово здорову компанію, яка увійшла до числа найбільших платників податків серед державних підприємств. Ми на власному прикладі довели, що за короткий час велике державне господарство можна зробити прибутковим, прозорим і керованим.

Детальніше про головні здобутки останніх трьох років:

Об'єднання 360 лісогосподарських підприємств в єдину систему управління

Вперше за багато десятиліть українське лісове господарство отримало майбутнє. Ми заклали фундамент для переходу від застарілої радянської моделі до сучасної європейської системи управління природними ресурсами. Лісове господарство, яке ми отримали у спадок – це 360 окремих лісогосподарських підприємств із різними стандартами управління, обліку та фінансової дисципліни. Ця система робила можливим продаж деревини обраному колу наближених переробників. Це незаконні рубки, захоплення і "приватизація" ділянок лісфонду. Це схеми на кшталт власної лісгоспної переробки деревини і головне - хронічна збитковість: сектор жив на державних дотаціях і при цьому генерував мінімальні надходження до бюджету.

Але за три роки нам вдалося зламати цю систему. В якості першого кроку ми укрупнили лісгоспи і більш ніж удвічі зменшили їх кількість. У вересні 2022 року було створено ДП "Ліси України" - це дозволило утворити єдину вертикально інтегровану компанію і нарешті позбутися хаотичної структури з роздробленим управлінням. Стали можливими відмова від збиткових напрямів і реалізація непрофільних активів. Ми закрили величезну кількість державних деревообробних цехів, які не могли на рівних конкурувати з приватним бізнесом і часто слугували осередком корупції.

Наше господарство сьогодні – це складний, але єдиний механізм, який дозволяє управляти 6,9 млн га лісового фонду, понад 1 400 лісництвами, 9 регіональними офісами. У нас працюють 22 тисячі співробітників. Є унікальні насіннєві центри, сотні лісопожежних станцій, тисячі одиниць техніки.

Наступний крок реформи – корпоратизація. У вересні 2025 року ми розпочали перетворення ДП на акціонерне товариство, яке на 100% належатиме державі. Це найкраща форма управління стратегічним активом, яким беззаперечно є український ліс. Вона забезпечить галузі більшу операційну гнучкість, але й збереже державний контроль.

Фінансове оздоровлення державного лісового господарства

На початок реформи ринок деревини функціонував в непрозорих умовах. Процвітала система прямих договорів – лісгоспи і покупці визначали ціни самостійно, що створювало простір для тіньових схем. Власна переробка дозволяла лісгоспам одночасно заготовляти деревину, переробляти її у готову продукцію, завищуючи собівартість переробки, і продавати за цінами нижче ринкових. В результаті в останній рік перед початком реформи фінансовий результат сектору склав мінус 150 млн грн., а рентабельність – лише 3,7%. Сектор щороку отримував державні дотації і при цьому сплачував податків лише на рівні 4-5 млрд грн.

Цієї системи сьогодні більше не існує. Ми перевели реалізацію всієї лісопродукції на біржу. Замість прямих договорів - конкурентні біржові торги. Ціна формується виключно попитом і конкурентним середовищем, а не домовленостями. Ми створили єдині умови для більш ніж 3,000 учасників торгів. Запровадили формування лотів із урахуванням регіональної специфіки (наприклад, на Закарпатті, де переважає малий бізнес, 90% лотів мають обсяг до 100 м3). Придумали як запобігати ціновим стрибкам і запровадили форвардні піврічні контракти. Виконання біржових контрактів у 2025 році склало 90-95%. Сьогодні ДП "Ліси України" оприлюднює інформацію щодо кожної (!) біржової угоди: хто, який обсяг і за яку ціну законтрактував. Я не знаю жодної європейської країни з таким рівнем прозорості.

Великі зміни торкнулися і послуг із проведення заготівлі. Сьогодні всі закупівлі здійснюються через систему Prozorro. Щомісячний обсяг заготівлі нам вдається підтримувати на рівні 1 млн м3 деревини.

Проведені зміни дали результат уже в 2023 році, але 2025 рік взагалі показав рекордні показники за всю історію державного лісового господарства: чистий дохід 29,9 млрд грн, фінансовий результат до оподаткування 8,4 млрд грн, рентабельність 28,1%, податки 15,8 млрд грн. За три роки ДП "Ліси України" перерахувало до зведеного бюджету понад 35 млрд грн — без жодної копійки державних дотацій. Позитивна динаміка продовжується і в 2026 році. Прогноз на перше півріччя 2026 року: фінансовий результат до оподаткування 6 млрд грн, рентабельність 33,7%, сплата податків 10 млрд грн (!). Таким чином, нам вдалося перетворити державне лісове господарство з дотаційного на одного з найбільших платників податків серед державних підприємств України.

Підготовка корпоратизації та створення основ сучасного корпоративного управління й ERP

Результат нашої роботи вимірюється не лише мільярдами гривень прибутку та податків. Ми розпочали перехід до корпоративної моделі управління, яка повинна забезпечити незалежність від політичних циклів, прозорість рішень та відповідальність за результат. До початку реформи система управління лісгоспами була слабкою та архаїчною. Кожен лісгосп використовував власну облікову систему. Не існувало єдиної бази даних – від лісництва до центрального офісу не було жодного стандартного інструменту управління бізнес-процесами.

Сьогодні все інакше. Сформовано наглядову раду. Запроваджено принципи корпоративного управління відповідно до вимог, що ставляться до акціонерних товариств. Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) — у процесі: проведено незалежну оцінку справедливої вартості активів, розпочато інвентаризацію, реєстрацію речових прав на землю.

У 2025 році підприємство розпочало підготовку до впровадження ERP-системи (Enterprise Resource Planning): сформовано команду проєкту, визначено функціональні вимоги та розпочато конкурентний відбір постачальника рішення. Результатом стане автоматизація та стандартизація управління всіма бізнес-процесами підприємства і єдина база даних на всіх рівнях.

ДП "Ліси України" у 2026 році – це підприємство, яке вже живе за корпоративними правилами і перебуває в активній фазі перетворення на акціонерне товариство.

Формування професійної управлінської команди

Реформа державного лісового господарства – це реформа, яка відбувається під час повномасштабної війни. Коли одні працівники воюють на фронті, інші забезпечують країну ресурсами, підтримують економіку, будують нову систему управління і одночасно працюють над збереженням найбільшого природного ресурсу держави – українського лісу.

Але те, що ми мали у сфері кадрів до початку реформи, відрізнялося невпорядкованістю, переважанням адміністративних посад і низькими зарплатами. Ми отримали у спадок понад 29 000 штатних працівників. Середня зарплата в галузі складала 12 348 грн. Люди, які реально працювали в лісі, отримували копійки. А керівні посади займали не завжди за фаховими критеріями.

Завдяки оптимізації структури нам вдалося скоротити чисельність із 29 723 осіб у 2023 році до 22 660 у 2026-му – виключно за рахунок адміністративного апарату, а не виробничого персоналу. Середня зарплата виросла з 21 165 грн (у 2023 році) до 35 541 грн (у 2026 році) — на 68% за два роки (!).

Одним із принципових рішень стало запровадження єдиних кваліфікаційних вимог до керівників усіх рівнів. На керівні посади призначаються виключно фахівці, які відповідають двом критеріям: мають профільну освітою і підтверджений досвід управлінської роботи. Це дозволило сформувати професійну управлінську команду – ми змогли мінімізувати ризик того, що на відповідальні посади будуть призначені випадкові люди.

Окремий напрямок діяльності - робота з військовослужбовцями. 2 122 наших працівника мобілізовані. 564 демобілізувались — усі вони без винятку були знову працевлаштовані на підприємство. Всі учасники бойових дій отримують щомісячну надбавку у розмірі 20% до зарплати, фінансування лікування складає до 50 тис. грн на медикаменти і до 100 тис. грн на операцію. Навчання дітей загиблих працівників фінансується підприємством.

Підготовка переходу Карпат до наближеного до природи лісівництва та відмови від суцільних рубок

Карпати десятиліттями вирубувалися за методом суцільних рубок головного користування. Це радикальний спосіб: вирубується весь деревостій на ділянці, після чого її засаджують заново, як правило монокультурою. Швидко, дешево, але руйнівно для екосистеми - порушується водний баланс, зникають цінні породи, ґрунт деградує. Карпатські громади та екологи роками виступали проти такої практики, але система була інертною і нічого не змінювалося.

Сьогодні – інакше. ДП "Ліси України" створило всі необхідні організаційні, технологічні та кадрові передумови для відмови від суцільних рубок головного користування в Карпатах, починаючи з наступного року. Це означає перехід до наближеного до природи лісівництва на всій площі карпатського лісового фонду — близько 1 млн га. Простими словами це означає вибіркові рубки, збереження різновікової структури насаджень, природне поновлення лісу та підтримання біорізноманіття

FSC-сертифікація (сертифікація Ради з управління лісами) підтвердила відповідність наших стандартів міжнародним вимогам: площа сертифікованих лісів ДП "Ліси України" - 4,739 млн га, за цим показником Україна посідає третє місце в Європі після Швеції та Туреччини.

Збереження самосійних і безхазяйних лісів як майбутнього резерву біорізноманіття та природно-заповідного фонду

Сотні тисяч гектарів самосійних лісів по всій Україні десятиліттями залишалися поза увагою держави. Ніхто їх не охороняв, не обліковував, не захищав від незаконних рубок, розорювання чи забудови. Формально ці ліси існували, фактично - були нічийними.

За останні роки нам вдалося приєднати до державного лісового фонду близько 30 тис. га таких лісів. І буквально напередодні це число виросло ще на 18 тисяч га за рахунок земель лісогосподарського призначення в Одеські області, які перейшли у постійне користування ДП "Ліси України". Це дуже суттєвий здобуток і результат кропіткої кількарічної роботи. Це природні екосистеми з високим рівнем біорізноманіття і кандидати на перетворення в нові об'єкти природно-заповідного фонду. Ми також почали відродження лісів Півдня — закладено 6 тис. га нового лісу в регіоні, де лісового господарства фактично не було.

Фактично ми започаткували системну роботу із збереження та повернення державі лісів, які тривалий час не мали належного власника та захисту. Потенціал цієї роботи становить до 1,5 мільйона гектарів по всій Україні. Переконаний, що саме цей напрямок стане одним із найважливіших природоохоронних проєктів України у найближчі десятиліття.

Створення сучасної лісової інфраструктури — доріг, технічного оснащення, протипожежної інфраструктури та рекреаційних об'єктів

Державне лісове господарство на початку реформи – це сотні пожежних станцій зі старим металобрухтом. Стара техніка, яка не оновлювалася з радянських часів. Катастрофічний брак лісових доріг, що робило лісозаготівлю нерентабельною. Щільність дорожньої мережі – в рази менша, ніж у сусідів.

За три роки – найбільші в історії господарства інвестиції у розвиток лісової інфраструктури: понад 1,3 млрд грн. Побудовано 343 км лісових доріг, придбано 137 одиниць спецтехніки. У 2024 році ми провели найбільше оновлення протипожежної техніки за останні 30 років. У 2025 році – оновили лісогосподарську техніку, у тому числі уклали контракт на постачання харвестерів зі Швеції. Завдяки прибутковій роботі ДП "Ліси України" на 100% забезпечило лісопожежні станції сучасним інструментом та обладнанням. У 2024 році, незважаючи на аномальну спеку та відсутність опадів, площа пожеж була в рази меншою, ніж у середньому у 2015–2020 роках.

З 2023 року в найбільш пожежонебезпечних локаціях створено 154 сучасних рекреаційних пункти — це суттєве розширення мережі, яка налічувала півтори тисячі пунктів по всій країні. Сумарно їх відвідують близько 3 млн осіб за рік. Організовані місця відпочинку скорочують хаотичне рекреаційне навантаження і зменшують кількість пожеж від людського фактору. Програма рекреації зберегла державі тисячі гектарів лісу. Це наш реальний внесок у збереження лісів для майбутніх поколінь. Ми заклали основу для того, щоб український ліс був не лише джерелом ресурсів, а й безпечним, доступним та комфортним простором для людей. Тому наш досвід уже вивчають інші європейські країни.

Підтримка Збройних Сил України

За три роки ДП "Ліси України" надало допомогу ЗСУ на загальну суму 1,7 млрд грн. Обсяг безоплатно переданих пиломатеріалів і лісопродукції склав 520 тис м3. Також підприємство передало 156 одиниць автотранспорту і спецтехніки (46 вантажних автомобілів, 88 легкових автомобілів, 23 одиниці спецтехніки), закуповує для підшефних бригад БПЛА і FPV-дрони, термінали Starlink, генератори, зарядні станції, детектори дронів, НРК, планшети і ноутбуки.

Завдання на 2026–2027 роки

Головне — завершити корпоратизацію. Перетворення ДП "Ліси України" на акціонерне товариство зі 100% державною власністю — це останній інституційний крок реформи. Далі: поетапне впровадження ERP-системи та переведення ключових бізнес-процесів у єдине цифрове середовище, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності, продовження найбільшої за історію галузі програми оновлення техніки з акцентом на механізацію заготівлі, розширення мережі лісонасіннєвих центрів, нарощування обсягів розмінування деокупованих лісових площ, збільшення лісового фонду через залучення самосійних лісів і залісення вільних земель разом із громадами.

Стратегічна мета - збільшення лісистості України з нинішніх 15,9% до 20%, визначених Державною стратегією управління лісами до 2035 року як науково обґрунтований оптимальний рівень. У Польщі - 30%, у Фінляндії - 64%, то ж нам є куди рухатись.

ХХХ

Отже, реформа відбулася. Але будь-яка велика реформа проходить момент, коли повернутися назад значно легше, ніж іти вперед. Такий момент – саме зараз. Якщо реформа буде доведена до кінця, Україна отримає сучасну, прибуткову, екологічно відповідальну та незалежну систему управління лісами. Якщо ж реформа буде зупинена або розвернута назад, Україна ризикує втратити не лише роки роботи тисяч людей, вона ризикує повернутися до фрагментованої системи, де знову переможуть ручне управління, політичний вплив, непрозорість і постійна боротьба за ресурси замість їх розвитку.

Саме тому сьогодні важливо говорити не про конкретних керівників чи посади. Важливо говорити про відповідальність перед майбутніми поколіннями. Тому що через десять чи двадцять років ніхто не буде згадувати прізвища чиновників або політичні суперечки. Люди оцінюватимуть лише одне: чи змогли ми залишити після себе сильний український ліс, який працює на державу, на суспільство і на майбутнє країни. І якщо це станеться - значить, наша команда виконала свою роботу.

Дякую особисто голові Державного агентства лісових ресурсів України Віктору Смалю і всій команді агентства як центральному органу виконавчої влади, який максимально ефективно виконував реалізацію державної політки під час реформування підприємства.

Дякую всій команді ДП "Ліси України" - понад 22 тисячам людей, чия щоденна робота і стала основою сьогоднішніх результатів. Особливі слова вдячності - керівникам, які взяли на себе відповідальність за проведення реформи у найскладніший період. Багато рішень були непопулярними, складними та ризикованими. Частина цих людей сьогодні вже не працює в системі, але саме вони заклали фундамент змін, результати яких ми бачимо зараз. Це їхній внесок у майбутнє українського лісового господарства.

Попереду ще багато роботи, але фундамент уже створений. Ліс живе. Україна переможе!