Перші 3,2 мільярда з 90-мільярдного кредиту: за що Україна розписалася

Двадцять п'ятого червня на Конференції з відновлення України Урсула фон дер Ляєн повідомила про перерахування Києву 3,2 мільярда євро. Це перший транш макрофінансової допомоги в межах Кредиту підтримки України загальним обсягом до 90 мільярдів на 2026 і 2027 роки. Гроші видаються частинами, кожна частина прив'язана до виконання умов, увесь обсяг записується Україні в зобов'язання. Нижче механіка цих грошей, ціна, яку за них платить Україна, і питання заморожених російських активів, якими гарантується ця позика.

Як влаштований кредит

Кредит складається з двох частин, бюджетної та оборонної. На 2026 рік Рада ЄС визначила до 45 мільярдів, з них 16,7 мільярда на підтримку бюджету і 28,3 мільярда на оборонно-промислові спроможності. Частина грошей фінансує поточні видатки держави, частина спрямована на виробництво зброї. Загальний обсяг допомоги ЄС і його держав Україні з початку повномасштабної війни до цього моменту становить 211,3 мільярда євро.

Сьогоднішні 3,2 мільярда це перший із трьох траншів макрофінансової допомоги цьогоріч. Загальний обсяг цієї лінії на 2026 рік становить 8,35 мільярда євро. Другий транш орієнтовно складе 3,7 мільярда у вересні, третій 1,45 мільярда до кінця року. Макрофінансова допомога є частиною Кредиту підтримки України, ухваленого регламентом ЄС у лютому 2026 року на суму до 90 мільярдів на два роки.

Ціна першого траншу

За перший транш Україна заплатила зобовʼязанням виконати сім умов. Серед них продовження дії військового збору, законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування пільги з ПДВ для дешевих посилок з-за кордону, наближення митного законодавства до норм ЄС, посилення митного врядування і реформа управління державними фінансами. Зміст цих умов зводиться до одного. Україна збільшує податкове навантаження на власних громадян і бізнес, щоб отримати доступ до європейських грошей. Кожен наступний транш так само залежатиме від виконання чергового переліку вимог.

Ті самі реформи входять до вимог на шляху вступу до ЄС. Фінансування і євроінтеграційна обумовленість зведені в один пакет, тож виконання умов кредитора одночасно зараховується як домашнє завдання перед Брюсселем. Оборонна частина кредиту, 28,3 мільярда, спрямована на українське виробництво, перші 6 мільярдів підуть на закупівлю дронів. Ці кошти теж є частиною позики і так само лягають у борг. Але є важливий нюанс - цей борг Україна має сплатити тільки у випадку отримання репарацій від Росії. Ці кошти надходять саме в той момент, коли Україна активно розвиває свої далекобійні спроможності, а Президент погоджує нові операції примусу Росії до миру. Будь-яке фінансове посилення Українського оборонпрому сьогодні - це наближення завершення війни на умовах України.

Російські активи, яких поки не чіпають

Окрема обставина стосується походження цих 90 мільярдів. Євросоюз позичає їх на ринках капіталу під гарантії власного бюджету. Заморожені російські активи, яких в ЄС близько 210 мільярдів євро і які лежать переважно в бельгійському Euroclear, для цього не використовуються. У грудні 2025 року на саміті ЄС схему так званого репараційного кредиту під ці активи відхилила Бельгія, посилаючись на юридичні ризики для себе і для бізнесу Euroclear. Витрати лягають на європейський бюджет і на український борг.

Обсяг кредиту не покриває потреби повністю. За оцінками МВФ, Україні на 2026 і 2027 роки потрібно близько 137 мільярдів євро. Виділення 90 мільярдів залежить від збереження єдності серед двадцяти семи урядів і може коригуватися від траншу до траншу. Залежність бюджету країни від зовнішнього фінансування дає кредиторам важіль впливу на Київ.

Що з цього випливає

Виконання реформних умов вигідне самій Україні, оскільки воно впорядковує державні фінанси і зараховується в рахунок вступу до ЄС, тому уникати його недоцільно. Оборонну частину кредиту, спрямовану на українське виробництво зброї, варто використовувати на повну, оскільки вона нарощує промислову спроможність усередині країни. Питання заморожених російських активів потрібно доводити до результату, оскільки 90 позичених мільярдів - політично залежні. У ЄС без руху лежать 210 мільярдів євро російських коштів, які можуть стати джерелом фінансування, тож дипломатія з цього питання має тривати. Мобілізація внутрішніх ресурсів знижує залежність від зовнішніх рішень, тому власні джерела фінансування потрібно нарощувати паралельно з європейськими траншами.