У тіні політики: хто насправді фінансує бізнес нардепа Гончаренка

За фасадом офіційних декларацій та публічних заяв нерідко приховуються значно масштабніші бізнес-схеми. Формальна прозорість не завжди дає змогу суспільству побачити повну картину статків, реальних джерел прибутку та кола осіб, через яких можуть контролюватися ті чи інші активи. Особливо гостро це питання постає тоді, коли йдеться про представників влади, наділених значними повноваженнями та політичним впливом.

У центрі уваги опинився народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, навколо якого сформувалася мережа комерційних структур із непрозорими зв'язками між власниками, керівниками та наближеними особами. Аналіз відкритих даних, корпоративної документації та ділових контактів дозволяє простежити низку обставин, які можуть свідчити про прихований контроль над активами, що формально належать іншим особам. Додаткові запитання викликають й фінансові показники окремих компаній, характер їхньої діяльності та зв'язки окремих учасників цієї мережі з особами, які мають неоднозначну репутацію у бізнесових та правоохоронних колах.

Чим володіє нардеп Гончаренко: розбір декларації

На перший погляд, діяльність нардепа видається цілком прозорою. У декларації за 2025 рік він вперше вказав транспортний засіб — Nissan Qashqai 2013 року випуску, однак автівка юридично належить іншій особі (Ярославу Глові). Інших транспортних засобів у власності його сім'ї досі немає.

Не приховав й рекордні доходи ФОП дружини Ольги, діяльність якої ґрунтується на комп'ютерному програмуванні та IT-послугах. За 2025 рік її підприємницький дохід зріс ще більш ніж на 1 млн грн порівняно з попереднім роком й склав 7,5 млн грн. Цікаво, що в активах дружини нардепа зафіксовано велику суму, наданою нею в борг — 359 тис. дол. США.

Серед заощаджень самого нардепа — 45 тис. дол. США та 10 тис. євро готівкою. Водночас основна частина загальних сімейних збережень та мільйонних активів традиційно залишається задекларованою на його дружині — 771 тис. дол. США.

Щодо доходів самого Гончаренка, то, крім заробітної плати нардепа (782 тис. грн) та роялті за авторські права на відеоконтент, зокрема на його YouTube-каналі у розмірі 2,4 млн грн, коштів він більше не отримував. Однак приховані факти свідчать про інше.

Хто фінансує бізнес нардепа

Діяльність "Гончаренко центрів" та питання їхнього фінансування, зокрема зв'язок із сільськогосподарським бізнесом, неодноразово ставали об'єктом уваги журналістів-розслідувачів.

Офіційно Олексій Гончаренко не володіє бізнесами безпосередньо (оскільки народні депутати не мають права керувати комерційними структурами), проте вони тісно пов'язані з його оточенням та політичною діяльністю. Та про все по черзі.

• "Гончаренко центри"

Однією зі структур, пов'язаних із нардепом, є "Гончаренко центр" — проєкт, який позиціонує себе як мережа безкоштовних освітньо-культурних та волонтерських просторів. Юридично мережа функціонує через громадську організацію "Ви.Мова", яка має статус неприбуткової структури. Згідно з реєстраційними даними, Олексій Гончаренко входить до складу правління організації, однак операційне управління проєктом здійснює Олексій Потапський — депутат Одеської обласної ради від партії "ЄвропейськаСолідарність" та багаторічний політичний соратник народного депутата.

Таким чином, хоча "Гончаренко центр" формально не є комерційним підприємством, його діяльність безпосередньо пов'язана з політичним оточенням Гончаренка та перебуває підконтролем осіб із його найближчого кола.

• Сільськогосподарський бізнес та донори мережі

За даними журналістських розслідувань, діяльність освітньої мережі забезпечується завдяки великим спонсорським внескам від сторонніх компаній. Саме тут з'являєтьсязв'язок із великим агросектором. Серед головних донорів і партнерів, що фінансують"Гончаренко центри", виділяють три ключові компанії:

СВК "Дружба народів" (Агробізнес в Одеської області) — сільськогосподарський виробничий кооператив, який є реальним агропідприємством із вирощування зернових, овочів, розведенням худоби та виробництвом молока. Особливий інтерес викликає склад осіб, які контролюють діяльність кооперативу. Серед керівників та співзасновників підприємства фігурують знову ж Олексій Потапський, а також Петро Обухов — депутат Одеської міської ради та помічник Гончаренка. Таким чином, аграрний бізнес опинився під контролем осіб із найближчого політичного оточення парламентаря.

Одним із найбільших та найрезонансніших донорів проєктів мережі, пов'язаних із Гончаренком, є агрохолдинг "Укрлендфармінг". Він належить відомому бізнесмену Олегу Бахматюку (фігуранту гучних розслідувань НАБУ щодо "VAB Банку"), який нині формально переписаний на його сестру Наталію Василюк. Фінансова підтримка центрів цим агрохолдингом викликала чимало питань у журналістів, оскільки сам Гончаренко у 2020 році публічно подавав запити на захист підприємств Бахматюка, аргументуючи це збереженням тисяч робочих місць в українському агросекторі.

Ще одним спонсором, щоправда, номінальним, бізнес-мережі Гончаренка є ТОВ "ТаксіБонд", яке функціонує в Одесі, Чорноморську та Києві. Вона також належить помічнику депутата Петру Обухову. Проте, згідно з фінзвітністю компанії, її обороти мінімальні, тому розслідувачі вважають її допоміжним, а не основним джерелом фінансування.

Бізнес-схеми з тінню криміналітету: що відомо про партнерів Гончаренка

Та насправді, попри, здавалось би, очевидну прозорість, діяльність усіх цих структур має усі ознаки приховування реальних прибутків та ухилення від сплати податків. Згідно з джерелами у правоохоронних структурах, за допомогою Паращенка та Обухова, на яких зареєстровані в Україні підконтрольні нардепу Гончаренку сільськогосподарські підприємства (ФГ "АФ Бургуджі", ТОВ "Зернятко Плюс", СВК "Дружба Народів", СТОВ "Зоря Полісся", ТОВ "Хлібороб СП", ПП "АФ Ташлик", ТОВ "Павлівка-Агро Трейд", ТОВ "Компанія ЮСС", ТОВ "Новинське"), була створена схема здійснення експортних операцій для виведення коштів за кордон. Йдеться, зокрема, про експорт українського зерна за 2023-2024 роки на 431 млн грн, левову частку з яких — 347 млн грн — було перераховано на підконтрольне болгарське підприємство нерезидента High View Group.

На початку 2023 року нерезидента перереєстрували на підконтрольну Гончаренкові особу— нею виявилась 19-річна на той час донька депутата Одеської фракції "За майбутнє" Юрія Карабаджака. А вже менш ніж за пів року — у липні того ж 2023-го — Одеське управління СБУ порушило справу проти Паращенка та його батька (ексочільника Одеськоїобласної ради та депутата 6-8 скликань) за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України (вчинення дій, направлених на пособництво державі-агресору — Російській Федерації, шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора та їїзбройним формуванням). Фактично Гончаренко й Ко пішли на випередження, документально передавши сільськогосподарські бізнес-структури іншій особі й приховавши їх з поля зору правоохоронців.

Фігура самого Паращенка ще до початку повномасштабного вторгнення вважалася неоднозначною. У 2020 році публікувалась низка статей про те, що вартість автопарку Паращенка-старшого налічує кілька мільйонів доларів, після чого автомобілі були перереєстровані на номінальних власників. А після відкриття проти батька й сина кримінальної справи за доволі серйозною статтею породжує ще більше запитань з оглядуна те, що їхня родина фінансує діяльність "Гончаренко центрів".

Виявлені факти — лише частина картини, адже у матеріалі також фігурують інші джерела, які можуть свідчити про ширшу мережу зв'язків і операцій. До прикладу, Петру Обухову — помічнику Гончаренка й бізнес-партнеру Паращенка — належать 48 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 98 га, розташованих у Подільському районі Одеської області. Більшість із них перебувають в оренді СВК "Дружба народів" та "Зернятко Плюс". У декларації за 2024 рік Обухов вказав, що брав позику на 415 тис. дол. США (приблизно 11,5 млн грн) у дружини Гончаренка — Ольги. До слова, факт боргу присутній і у декларації самого нардепа.

Таким чином, значна частина земельних ділянок, що перебувають у власності Обухова, фактично передана в оренду тим самим сільськогосподарським підприємствам, якіфігурують у структурі його бізнес-зв'язків — СВК "Дружба народів" та "Зернятко Плюс". А значна позика, задекларована у 2024 році, викликає запитання щодо її економічногопризначення та можливого використання у фінансуванні пов'язаних активів. До того ж з наших джерел стало відомо, що співробітники "Гончаренко центрів" підписують договірпро співпрацю на волонтерських засадах, але фактично отримують грошову винагороду за виконані роботи на банківську картку від підставних осіб, що свідчить про ухилення відсплати податків. Відомо, що орієнтовний обсяг щомісячних виплат "зарплат" по всіхцентрах сягає близько 4 млн грн.

Звідси слідує, що до бізнес-структур, пов'язаних із нардепом Гончаренком, можуть бути причетні не лише підприємці, які залишили країну на тлі кримінальних проваджень щодофінансових зловживань, а й окремі його політичні соратники та помічники, які, за наявною інформацією, можуть мати зв'язки з кримінальним середовищем. Водночас діяльність цих структур може містити ознаки можливого приховування реальних доходів і ухилення від сплати податків, що фактично працює всупереч інтересам держави в умовах війни.