Три законопроекти та 1 виступ на місяць. Що не так з ефективністю Анастасії Радіної, кого лобіює та в чиїх інтересах працює?

Згідно офіційних даних, станом на лютий 2026 року, народна депутатка та голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (з 29.08.2019) значиться як активний суб'єкт законодавчої ініціативи переважно у сфері запобігання корупції, удосконалення роботи антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС), посилення незалежності регуляторів та імплементації норм ЄС.

Голосування та "пропуски"

З 2019 року Верховна Рада 9-о скликання загалом провела понад 21 400 голосувань за законопроекти. Анастасія Радіна (станом на початок лютого 2026 року) була присутня у Раді лише під час 17 872 голосувань (тобто близько 84%), з яких фактично голосувала ("за"/"проти"/"утримався") лише 11 622 рази (тобто близько 65 %). "За" - 8087 разів, "утрималась" - 3488 разів, "проти" - 47 разів, "не голосувала" – 2 186 разів та "відсутня" — 4 064 разів (загалом 35%). Чи можна вважати таку діяльність ефективною? Питання риторичне.

Згідно статистики голосувань, депутати ВРУ взяли участь у більш як 21 тис. голосуваннях Ради. Разом з цим, Радіна голосувала "проти" лише близько 50 разів. Очевидно, що замість відкритої та принципової позиції до ініціатив виконавчої влади чи монобільшості, які могли містити ризики корупційних зловживань або конфлікту, Радіна систематично обирала нейтральну позицію (утримувалась або не брала участі в голосуванні). Така поведінка, ймовірно, може свідчити про відсутність чітко вираженої критичної позиції щодо потенційно проблемних рішень влади та можливе уникнення прямого конфлікту з фракційною більшістю. Психологи часто повʼязують таку поведінку із психологічними розладами. В психології є таке поняття як залежний розлад особистості – це психічне порушення, яке належить до так званої тривожної групи розладів і характеризується надмірною потребою у зовнішній підтримці та захисті. Людина з таким розладом схильна ухилятися від прийняття самостійних рішень, намагаючись передати контроль іншим.

Депутатські звернення та виступи з трибуни

За весь час депутатства Радіна надіслала лише 6 (!) депутатських запитів: 2 до ДП "Агенція оборонних закупівель" щодо надання інформації про закупівлі за 2024 та 2025 роки, 1 - генеральному прокурору, 2 - Кабінету Міністрів та 1 запит міністру культури. Запит Мінкульту від 2021 року стосувався передачі костелу Святого Миколая у Києві у власність римо-католицькій громаді у постійне користування. Запити на адресу Кабінету Міністрів, датовані 2020 та 2021 роками стосувалися незаконного відключення від електромереж Нікопольським заводом феросплавів, сонячної електростанції, яка належить іноземному інвестору Екотехнік Нікополь та створення належних умов для діяльності Дунайського інституту Національного університету "Одеська морська академія". Запит на адресу генерального прокурора датований далеким 2019 роком та стосувався неможливості подальшого перебування скандального прокурора Костянтина Кулика на посаді в Генпрокуратурі.

Тобто, ще раз для усвідомлення: 6 запитів за 6 років роботи. Виходить в середньому 1 запит на рік. Але, у 2022-2024 роках (3 роки підряд) Анастасія Радіна не подала жодного депутатського запиту. Чи ефективна вона в цьому компоненті? Питання відкрите.

Не менш цікавіша історія з виступами Анастасії Радіної у ВРУ. Загалом, згідно офіційних даних Верховної Ради, за час роботи Анастасія Радіна здійснила 90 виступів з парламентського місця та з трибуни ВРУ, а з осені 2025 року – жодного виступу.

Однак, це якщо рахувати всі виступи Анастасії Радіної, у тому числі відповіді на питання колег по залі. Загалом, якщо детально проаналізувати її виступи у сесійній залі, то насправді Радіна виступила як з трибуни, так і з місця до 50 разів. Якщо порівнювати за роками, то найменш активна з трибуни чи з місця Радіна була у 2022, 2024 та 2025 роках. Наприклад, у 2022 році у неї за спиною аж 3 виступи з трибуни. Якщо ж загалом порівнювати її виступи з трибуни та з місця, то виходить 73 проти 17. Але якщо не враховувати відповіді на питання колег, то вдвічі більше Радіна виступала з трибуни, а не зі свого місця (34 проти 17).

Загальний аналіз ефективності

Сукупна ефективність законотворчої діяльності Анастасії Радіної (відношення прийнятих до зареєстрованих) становить близько 20–25%, що нижче середнього по активним головам комітетів (30–40% у реформаторських сферах). Різниця в 75–80% викликає обґрунтовані сумніви щодо реального впливу на антикорупційну політику, враховуючи лідерську роль у профільному комітеті та попередній досвід у громадському секторі (ЦПК).

За 2025 рік Радіна зареєструвала або була співавторкою близько 28 ініціатив (проекти закону та проекти постанов), з яких лише 8 — як головний ініціатор. Це значно менше, ніж у активних голів комітетів ВРУ (наприклад, Георгій Мазурашу — 155 ініціатив, Галина Третьякова — 139, Руслан Стефанчук — 137).

Така невідповідність між кількістю та результативністю сіє сумніви щодо компетентності та пріоритетів діяльності на ключовій антикорупційній посаді.

Проекти, зареєстровані за всі сесії IX скликання (станом на січень 2026 року) Ініціатор: Радіна Анастасія Олегівна

За всі роки на посаді народного депутата Анастасія Радіна зареєструвала або була співавторкою близько 200 законопроектів та проектів постанов. Зокрема, 85-ти проектів постанов та 114-ти законопроектів. У 2019 році вона долучилась до 24 законодавчих ініціатив, у 2020 - до 43 документів, у 2021 - до 34, у 2022 - до 13 документів, у 2023 - до 28 документів, у 2024 - до 27 документів, у 2025 році - до 28. Тобто найменш ефективною в плані законотворчої діяльності Радіна була у перший рік повномасштабної війни, але за останні три роки вона так і не вийшла на результативність 2020 та 2021 років. Тобто, статистично, щороку Радіна реєструвала, або долучалась до 33 проектів постанов та законопроктів. В середньому на місяць це виходить трохи менше 3 законотворчих документів, або ж менше законопроекту чи проекту постанови на тиждень. Ефективність вражає.

Законопроекти за 2025 рік

У минулому році Анастасія Радіна долучилась до 28 законодавчих ініціатив. Давайте проаналізуємо, що це за документи?

Законопроект №12374-2 (14.01.2025) — щодо перезавантаження АРМА. Зміна моделі управління агентством, оновлення керівництва, посилення підзвітності та незалежності для зменшення політичного впливу.

Законопроект №12376 (06.01.2025 на розгляді) — гармонізація корпоративного законодавства з законодавством ЄС. Оновлюються норми щодо діяльності компаній, корпоративного управління, прав учасників і прозорості, з метою наближення до стандартів ЄС. Однак, фактично, він тисне на український середній і великий бізнес, а локальні компанії отримують додаткові витрати.

Постанова №12419 (17.01.2025 прийнято) — парламентський контроль за міжнародною допомогою. Затверджується звіт ТСК щодо отримання та використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, з фокусом на прозорість і підзвітність. Але, фактично він може бути спрямований на політичний тиск на міністерства та посадових осіб (ЗСУ, МВС, тощо), відповідальних за розподіл міжнародної допомоги.

Законопроект №13029 (19.02.2025 на розгляді) — передбачає прозорий відбір керівника Державної служби фінансового моніторингу України та порядку проведення аудиту ефективності. Запроваджується чітка процедура обрання керівника і регулярна незалежна оцінка діяльності органу.

№13031 (20.02.2025 прийнято) — оцінка можливих загроз економічній безпеці. Постанова затверджує звіт ТСК щодо можливих протиправних дій посадових осіб і держсектору, з політичними та управлінськими висновками. Переатестація, конкурсний відбір керівників, аудит з міжнародними експертами БЕБ та ДМС. Йдеться фактично про звинувачення без розслідування, що порушує презумпцію невинуватості.

13038 (23.02.2025 прийнято) — постанова щодо міжнародної підтримки України, яка передбачала звернення до іноземних парламентів і організацій у зв'язку з роковинами повномасштабного вторгнення РФ з метою збереження санкцій та допомоги.

13041 (24.02.2025 прийнято) — постанова щодо підтвердження демократичного курсу України. Фактично це політична заява про підтримку демократії в умовах війни та протидію російській агресії.

13107 (14.03.2025 прийнято) — законопроект щодо реформи професійної освіти. Передбачає оновлення системи підготовки кадрів, наближення освіти до потреб ринку праці, розширення автономії закладів і участі роботодавців.

13181 (17.04.2025 на розгляді) — законопроект про оновлення статусу Омбудсмена. Уточнюються повноваження, гарантії незалежності та механізми реагування Уповноваженого ВРУ з прав людини. Але фактично, відбувається посилення політичного контролю над призначенням Уповноваженого.

13268/П (28.05.2025 на розгляді) — постанова щодо використання арештованих активів РФ. Постанова підтримує законодавчі зміни щодо справедливого й цільового використання, Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, російських активів для захисту національних інтересів України.

13284 (14.05.2025 на розгляді) — проект закону про особливості кримінальної відповідальності військовослужбовців. Враховуються умови служби та воєнного стану при притягненні до кримінальної відповідальності. Негативним аспектом законопроекту може бути створення лазівки, яка дозволяє підозрюваним у корупційних злочинах (зокрема розслідуваних НАБУ та САП) уникати кримінальної відповідальності шляхом призову чи контракту на військову службу, що зупиняє перебіг давності та судові провадження на невизначений термін.

13374 (16.06.2025 прийнято) — постанова про контроль за міжнародною військовою допомогою. Визначаються механізми парламентського контролю (створення ТСК) за отриманням і використанням військової допомоги Генштабом ЗСУ та ін. під час воєнного стану. Члени ТСК звітують про зустрічі та наради з представниками країн-партнер щодо використання міжнародною військовою допомогою.

13382 (18.06.2025 на розгляді) — законопроект про реформу добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). За цим проектом закону удосконалюється конкурсна процедура з комісією, за умови наявності в її складі щонайменше чотирьох членів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, для підвищення прозорості та довіри до судової системи.

Законопроект 13435 (27.06.2025 на розгляді) щодо оновлення системи оцінки майна, який під прикриттям імплементації стандартів МВФ та ЄС централізує контроль над оцінкою майна в руках Фонду державного майна України: ФДМУ стає монопольним регулятором професії, адміністратором реєстрів усіх звітів/рецензій та оцінювачів, з правом накладати штрафи і дисциплінарну відповідальність.

13531 (24.07.2025 знято з розгляду) - відновлення інституційної незалежності антикорупційних органів. Зміни до КПК та закону про прокуратуру спрямовані на захист досудового розслідування від політичного тиску. Зміна процесуального контролю та ролі прокуратури, автономність процесуального керівництва у межах САП без втручання Генерального прокурора.

13602 (06.08.2025 на розгляді) — законопроект щодо перезавантаження ДБР. Уточнюються повноваження, внутрішні процедури та кадрові механізми роботи ДБР. Атестація здійснюється згідно з Порядком, який затверджується Директором; проводиться кадровою комісією за участі осіб визначених Директором та міжнародними та іноземними організаціями. Тобто існує ризик впливу міжнародних та іноземних організацій на атестацію працівників.

13699 (26.08.2025 на розгляді) — законопроект про реформу органів кримінальної юстиції. Передбачає комплексні зміни для підвищення швидкості, ефективності та узгодженості кримінального процесу. Вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону "Про прокуратуру", щоб посилити незалежність НАБУ і САП: проект закону обмежує повноваження Генерального прокурора щодо доступу до матеріалів справ (окрім НАБУ), запроваджує обов'язкову передачу справ до НАБУ за першими ознаками його підслідності, надає прокурору САП вирішальне слово у спорах про підслідність та вводить жорсткі строки й дисциплінарну відповідальність за порушення процедур передачі матеріалів.

13719 (29.08.2025 прийнято) — інформаційна політика парламенту. Визначаються підходи до висвітлення діяльності Верховної Ради IX скликання.

14028 (10.09.2025 на розгляді) — проект постанови про проміжні результати розслідувань ТСК. Попередній звіт щодо можливих порушень, що могли зашкодити економічній безпеці України. Акцент на системних порушеннях, рекомендаціях реформ (переатестація, аудит, конкурсний відбір керівників БЕБ, ДМС, АРМА, СБУ, податкова тощо) для захисту суб'єктів господарювання та аналізі іноземної допомоги.

14038 (15.09.2025 на розгляді) - за законопроєктом (державно-приватне партнерство у будівництві): реальний інтерес — великі девелоперські компанії та будівельні групи, пов'язані з органами місцевої влади. Приклад: передбачається спрощення процедур забудови на землях державної та комунальної власності без повноцінних конкурентних механізмів. Раніше забудова таких земель вимагала тривалих погоджень і проведення земельних торгів, натомість запропонована модель концентрує ухвалення рішень у руках органу влади, фактично усуваючи громадський контроль. Виходячи з вищевказаного, публічна земля перетворюється на інструмент приватного бізнесу під прикриттям "інвестицій".

14039 (15.09.2025 на розгляді) — перерозподіл контролю над державною та комунальною власністю на користь вузького кола "інвесторів" і посадових осіб, які отримують ручне управління землею та об'єктами без реальної конкуренції. Пропонуються зміни, які дозволяють передавати земельні ділянки під об'єктами нерухомості державної та комунальної власності без обов'язкових земельних торгів, якщо ділянка "не перевищує максимальний розмір, необхідний для обслуговування об'єкта". Раніше земля передавалася через аукціон із ринковою ціною та конкуренцією, а тепер з'являється оціночне поняття, яким легко маніпулювати.

14056 (21.09.2025 на розгляді) - оновлення базових положень Цивільного кодексу, а саме книги першої з урахуванням сучасних правових підходів. Ключовий негативний вектор — перехід від чітких норм до оціночних понять, якими легко маніпулювати: "доброзвичайність (boni mores)", "приватна автономія", "диспозитивність", "зняття корпоративної вуалі", "будь-які блага", "юридично значимі дії" — усі ці категорії вводяться або розширюються без визначень.

14209 (13.11.2025 на розгляді) — незалежна оцінка діяльності НАЗК. Запроваджується зовнішній аудит ефективності як інструмент підвищення довіри та підзвітності. Перезавантаження НАЗК після "плівок НАБУ" про можливу передачу хабаря в НАЗК. Передбачається зовнішній аудит ефективності як підстава для управлінських рішень. Аудит фактично стає інструментом політичного впливу, а не лише контролю.

14282 (08.12.2025 на розгляді) — посилення гарантій незалежності НКРЕКП (комісія у сфері енергетики). Передбачається захист регулятора від політичного тиску та стабілізація регулювання в енергетиці й комунальних послугах.

14327-1 (09.01.2026 на розгляді) — адаптація до права ЄС для приєднання до SEPA (захист викривачів). Реальний інтерес — не в SEPA і не в захисті викривачів (ймовірно, формальне прикриття), а у фактичній концентрації політичного контролю над Держфінмоніторингом через дострокове звільнення поточного керівника, призначення лояльного в.о. на невизначений термін і зміну процедури обрання нового голови без прозорого конкурсу.

14349 (30.12.2025 на розгляді) — особливості прикордонного контролю дітей. Уточнюються правила перетину кордону неповнолітніми з урахуванням безпеки та воєнного стану. Законопроект прикриває популізмом "турботи про малюків" механізм вибіркової нерівності та зловживань: жорстко фіксує пріоритет тільки для дітей до 2 років із широким колом супроводжуючих і водієм, дискримінуючи вагітних, літніх і хворих, відкриваючи коридори для фальшивих документів і "оренди" немовлят задля швидкого проходу кордону.

Спільна законотворча робота з нардепом Ярославом Железняком

За даними ВРУ, з 2019 по 2026 рік Радіна є співініціатором щонайменше 14 законопроєктів та постанов разом з Железняком. Основні напрямки спільної роботи — спрощення оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП), реформи антикорупційних та економічних органів (БЕБ, ДБР), парламентський контроль та євроінтеграція. Проте, більшість ініціатив щодо реформування слідчих органів відхилено, знято з розгляду або залишаються на розгляді роками, тоді як спрощення для бізнесу частіше просуваються.

Перелік ключових спільних законопроєктів та їхній статус:

1. №2524 (04.12.2019) — спрощення роботи ФОП та електронного кабінету (прийнятий як закон).
2. №3499 (18.05.2020) — запровадження інтерпеляції як інструменту парламентського контролю (відхилений).
3. №10088 (25.09.2023) — першочергові заходи реформування Бюро економічної безпеки України (відхилений).
4. №10166 (20.10.2023) — спеціальний режим оподаткування для нерегулярних заробітків (таксі, кур'єри, репетитори тощо) (на розгляді).
5. №10439-2 (02.2024) — удосконалення роботи БЕБ (заслухано та знято з розгляду).
6. №10439-4 (02.2024) — удосконалення роботи БЕБ (заслухано та знято з розгляду).
7. №11087 (15.03.2024) — створення Спеціалізованої економічної прокуратури (відхилений).
8. №11490 (19.08.2024) — попередній звіт ТСК щодо шкоди економічній безпеці (прийнята).
9. №13029 (19.02.2025) — процедура обрання керівника органу фінмоніторингу та аудит ефективності (на розгляді).
10. №13031 (20.02.2025) — звіт ТСК щодо протиправних дій посадовців (прийнята).
11. №13602 (06.08.2025) — удосконалення роботи Державного бюро розслідувань (на розгляді).
12. №13699 (26.08.2025) — удосконалення діяльності органів кримінальної юстиції (на розгляді).
13. №14028 (10.09.2025) — попередній звіт ТСК щодо шкоди економічній безпеці (на розгляді).
14. №14327-1 (09.01.2026) — гармонізація з правом ЄС для приєднання до SEPA (на розгляді).

Загальна кількість прийнятих ініціатив — 3 (спрощення для ФОП та 2 звіти ТСК). Різниця між зареєстрованими та прийнятими становить понад 70–80%, з акцентом на гальмування реформ та роботи БЕБ (відхилено/знято кілька варіантів) та ДБР (роками на розгляді).

Замість висновку

Якщо врахувати, що Радіна займає посаду голови профільного антикорупційного комітету та взяти до уваги системне відхилення/затягування певних ініціатив, то виникають обґрунтовані сумніви щодо пріоритетів діяльності та ризики можливого лобіювання нею інтересів певних бізнес-груп (спрощення для ФОП, спеціальні режими оподаткування).

Окрім цього, більшість законодавчих ініціатив Анастасії Радіної, ймовірно, направлені на узурпацію влади та фактичне захоплення певних державних органів та інституцій, таких як БЕБ, ДБР, Держфінмоніторинг, АРМА, НАЗК, Уповноважений з прав людини, для можливого обрання під гаслами "боротьби з корупцією та перезавантаження" наближених осіб на керівні посади.