Міжнародна корупція на фармацевтичному ринку України. Як іноземні "посередники" намагаються обходити контроль якості

Фармацевтичний ринок України традиційно належить до найбільш чутливих і ризикових сфер. Тут перетинаються великі гроші, жорстке державне регулювання, інтереси міжнародних виробників і, зрештою, питання життя та здоров'я мільйонів людей. Саме тому будь-які збої в системі контролю якості лікарських засобів мають не лише економічні, а й серйозні соціальні наслідки.

За останні роки український фармринок пережив одразу не одну кризу, зокрема — корупційні скандали навколо державних закупівель, конфлікти між виробниками й аптечними мережами, регуляторні протистояння, а також додаткові виклики, спричинені повномасштабною війною. Водночас ці обставини зробили ринок привабливим не лише для добросовісного бізнесу, а й для тих, хто намагається шукати "обхідні шляхи". Детальніше про один з таких кейсів, та ще й пов'язаний з міжнародним бізнесом, — в матеріалі.

Обставини справи

У вересні 2025 року Святошинський районний суд Києва поставив крапку в кримінальній справі щодо громадянина Індії Бхаргави Сарвеша — представника компаній, пов'язаних з іноземним виробником лікарських засобів. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим і прокуратурою. Це означає, що сам фігурант визнав викладені в матеріалах слідства обставини, а суд визнав їх доведеними.

Суть справи зводиться до спроби вплинути на державну систему контролю якості лікарських засобів. Метою було отримання позитивного GMP-висновку для іноземного виробника, попри серйозні порушення, виявлені під час інспекції.

Як випливає з вироку, навесні 2025 року інспектори ДП "Український фармацевтичний інститут якості" проводили перевірку виробника Naprod Life Sciences Pvt. Ltd. в Індії. За її результатами було зафіксовано понад шість суттєвих порушень вимог належної виробничої практики. За чинними правилами це автоматично означало неможливість видачі позитивного GMP-висновку.

Фактично виробник опинився в ситуації, коли легального "швидкого рішення" не існувало. Єдиним передбаченим законом шляхом було усунення порушень і повторна інспекція. Саме в цей момент, за даними слідства, і з'являється альтернативний сценарій.

Бхаргава Сарвеш, який представляв інтереси виробника та був зацікавлений у швидкому виході продукції на український ринок, вирішив не чекати повторної перевірки. Замість того щоб виправляти виробничі недоліки, він почав шукати можливість вплинути не на виробництво, а на результат інспектування.

Суд встановив, що впродовж квітня–червня 2025 року Сарвеш контактував із посадовою особою Держлікслужби, яка мала вплив на роботу інспекторів і подальше оформлення звіту. Йшлося не про поодинокий контакт: сторони неодноразово зустрічалися в Києві та спілкувалися через месенджери.

Під час цих контактів Сарвеш запропонував 30 тисяч доларів США за "коригування"звіту з інспектування — зменшення кількості зафіксованих порушень до рівня, який дозволив би видати позитивний GMP-висновок, попри реальний стан справ на виробництві.

У червні 2025 року в одному з ресторанів Києва відбулася передача першої частини цієї суми — 15 тисяч доларів США. Саме ці кошти були задокументовані правоохоронцями, вилучені та згодом конфісковані.

Принциповий момент у цій справі полягає в тому, що посадова особа Держлікслужби не пішла на домовленості й повідомила про спробу підкупу правоохоронні органи. Надалі всі дії фігуранта відбувалися під контролем слідства.

Суд окремо наголосив: йшлося не про емоційний чи випадковий крок. Дії Сарвеша мали чітку логіку та послідовність і були спрямовані на досягнення конкретного результату — отримання дозвільного документа без фактичного усунення порушень.

У підсумку суд визнав Бхаргаву Сарвеша винуватим у спробі впливу на посадову особу з метою одержання неправомірної вигоди. Йому призначили штраф у розмірі 622 378 гривень, а також скасували застосовані раніше запобіжні заходи та арешти на майно.

Хто такий Бхаргава Сарвеш

Бхаргава Сарвеш — не випадкова людина, яка опинилася в епіцентрі кримінального провадження. За відкритими даними та матеріалами справи, йдеться про представника міжнародного фармацевтичного бізнесу, який протягом тривалого часу працював на українському ринку й мав прямий комерційний інтерес у проходженні регуляторних процедур.

У судовому рішенні він фігурує як громадянин Індії, який проживає в Україні та представляє інтереси іноземного виробника лікарських засобів. Саме він був зацікавлений в отриманні позитивного висновку Держлікслужби щодо відповідності виробництва вимогам GMP — документа, без якого подальша робота компанії на українському ринку була фактично неможливою.

Відкриті бізнес-реєстри свідчать, що Сарвеш давно працює у фармацевтичному секторі. Він пов'язаний із низкою компаній, зокрема з українським ТОВ "Біотек консалтинг", а також із кількома фармацевтичними структурами за кордоном. У британському реєстрі Companies House Sarvesh Bhargava зазначений як директор фармацевтичних компаній, при цьому країною проживання вказана Україна.

Показово й те, що ще задовго до цієї справи ім'я Сарвеша з'являлося у профільних публікаціях, присвячених роботі міжнародних фармкомпаній в Україні та регіоні Східної Європи. Це формує образ людини, добре обізнаної з місцевими правилами, регуляторними процедурами та особливостями ринку.

Саме тому його дії у цій справі мають принципове значення. Йдеться не про непорозуміння чи необізнаність у вимогах регулятора. Навпаки — матеріали суду свідчать, що Сарвеш усвідомлював значення інспекції та наслідки виявлених порушень, але замість дій у межах закону обрав спробу впливу на систему державного контролю.

Чому цей кейс ширший за одну справу

Історія з Бхаргавою Сарвешем — не поодинокий інцидент, який можна списати на помилку конкретної людини або невдалий збіг обставин. Вона демонструє стійку модель поведінки, з якою Україна стикається в різних секторах економіки, але яка у фармацевтичній сфері набуває особливої небезпеки.

Замість того щоб усувати виявлені порушення, інвестувати в модернізацію виробництва або проходити повторні перевірки, частина бізнесу намагається впливати на систему контролю зсередини. Державні процедури у такій логіці сприймаються не як інструмент безпеки, а як бар'єр, який можна "вирішити" за допомогою посередників і неформальних домовленостей.

У фармацевтичній галузі така практика особливо небезпечна. Йдеться не про ринкову конкуренцію чи комерційні інтереси, а про якість і безпечність лікарських засобів, які потрапляють до пацієнтів. Часто — до людей у критичних станах, для яких ці препарати є питанням життя і смерті.

Подібні кейси підривають довіру до всієї системи регулювання, створюють нерівні умови для добросовісних виробників і заохочують тіньові практики. У довгостроковій перспективі це шкодить не лише ринку, а й державі, яка намагається вибудувати прозорі та передбачувані правила гри.

Наслідки для України

Окрім внутрішніх ризиків, такі справи мають і зовнішній вимір. Україна перебуває у постійному фокусі міжнародних партнерів і регуляторів. Будь-які підтверджені спроби корупційного впливу у сфері медицини б'ють по довірі — не лише до окремих компаній, а й до ринку загалом.

Саме тому публічність таких справ і чітка судова позиція мають ключове значення. Справу Бхаргави Сарвеша не можна списати на "непорозуміння" чи поодинокий випадок. Це засуджений судом факт спроби корупційного впливу на систему контролю якості лікарських засобів.

Для фармацевтичного ринку це прямий сигнал: жодні "домовленості" не замінять відповідність стандартам, а спроби обійти систему можуть завершуватися не дозволами, а реальними вироками.