Схеми реалізації арештованого майна. Чи зможемо їх подолати?

Найближчим часом в Україні може кардинально змінитися процес реалізації арештованого майна, оскільки діючий на сьогодні механізм вже повністю дискредитував себе. На разі ключове рішення має приймати ВРУ. На розгляді у Парламенті перебуває законопроєкт, що ліквідує монополію та пов'язані з нею корупційні схеми.

В Україні вже багато років існує проблема, про яку знають усі учасники ринку, але яку вперто ігнорують органи влади. Йдеться про те, як саме реалізується арештоване майно. З 2015 року ключову роль тут відіграє державне підприємство "СЕТАМ", створене Міністерством юстиції. На перший погляд, це мало бути рішення, яке допоможе автоматизувати і зробити прозорими процедури продажу. Насправді ж вийшло інакше.

"СЕТАМ" отримав одночасно декілька функцій: він і адміністратор системи, і організатор торгів, і часто фактичний зберігач активів. Це означає, що одна структура контролює всі етапи процесу — від доступу до лота до остаточного продажу. Така концентрація повноважень призвела до класичного конфлікту інтересів. Коли орган одночасно створює правила і сам їх виконує, ризики зловживань стають очевидними.

Антимонопольний комітет України ще у 2016 році визнав, що Мін'юст діє антиконкурентно, фактично створивши монополію "СЕТАМ". Комітет надав чіткі рекомендації відкрити ринок і допустити інших гравців. Але рекомендації роками залишалися на папері. Мін'юст затягував із виконанням, а у 2021 році АМКУ взагалі закрив справу, фактично погодившись, що монополія може існувати й надалі. Така позиція перетворила регулятора з органу, що має захищати конкуренцію, на орган, що фактично її придушує.

Наслідки такої політики відчутні одразу. Арештоване майно продавалося за заниженими цінами, аукціони часто зривалися або проходили під контролем "своїх" учасників, а державний бюджет, кредитори та бізнес втрачали сотні мільйонів гривень. Корупційні скандали лише підтверджують масштаб проблеми.

Достатньо згадати діяльність колишнього голови АРМА Антона Янчука. З 2016 по 2019 рік він організував через "СЕТАМ" низку неконкурентних продажів, які завдали збитків на понад 426 мільйонів гривень. Товари реалізовувалися значно дешевше за ринкову вартість: карбамід, сільськогосподарська продукція, пісок та земельні ділянки. У кожному випадку розрив між реальною і фактичною ціною був колосальним, і цей розрив покривався коштом держави та власників активів.

Не менш показовим є приклад 2021 року, коли в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович продав через "СЕТАМ" три тисячі тонн соняшникової олії. За документами сума угоди склала 93,7 мільйона гривень, тоді як ринкова ціна перевищувала 146 мільйонів. У результаті держава та власники активів втратили понад 53 мільйони гривень лише на одному аукціоні.

Схожі схеми працювали й у випадку з колишнім народним депутатом Сергієм Скуратовським. Тут до процесу були залучені керівники АРМА, "СЕТАМ", представники СБУ, оцінювачі та нотаріуси. Мета була проста — уникнути іпотечних зобов'язань і вивести майно на підставних осіб. Вартість збитків банку перевищила 112 мільйонів гривень.

На цьому фоні роль АМКУ виглядає щонайменше суперечливою. Спершу комітет визнав проблеми, потім відкрив справу, але врешті зняв усі претензії, закривши очі на очевидні зловживання. Логіка регулятора виглядала так: монополія не шкодить, бо монополіст і так був монополістом. Такий підхід підриває довіру до інституції та створює небезпечний прецедент для інших міністерств, які теж можуть захотіти створити власні "схеми".

На противагу всім цим практикам існує система Prozorro.Продажі. Вона побудована на принципово інших засадах. У ній немає єдиного організатора — є десятки незалежних майданчиків, які конкурують між собою. Усі аукціони відбуваються відкрито, інформація про кожну ставку і кожен лот доступна онлайн. Це унеможливлює кулуарні домовленості та "технічні збої". Система вже довела свою ефективність, реалізуючи державне і комунальне майно, ліцензії на користування надрами, землю та об'єкти нерухомості.

Принцип конкуренції в Prozorro.Продажі гарантує, що вартість майна зростає, а не знижується. Держава і бізнес отримують більше доходів, а сама система стала міжнародно визнаним прикладом прозорих аукціонів. Завдяки цьому Prozorro.Продажі принесла державі мільярди гривень, забезпечила довіру учасників та створила репутацію одного з найуспішніших українських ІТ-рішень у сфері публічних фінансів.

Історія з "СЕТАМ" показала: коли всі функції концентруються в одному органі, це відкриває двері для корупції і призводить до колосальних втрат. Справжня альтернатива вже існує — це Prozorro.Продажі. Логічним і необхідним кроком є переведення усіх процесів реалізації арештованого майна саме туди. Це гарантуватиме прозорість, чесну конкуренцію, збільшення надходжень до бюджету і відновлення довіри до держави.

То ж прийняття зазначеного, на початку цього матеріалу, законопроєкту має вирішальне значення для впровадження реально ефективної системи.