Чому аптеки в Україні опинилися на межі закриття

В Україні жартують, що наша держава стала прикладом для Америки з впровадження простих рішень щодо складних питань. Спочатку українська влада вийшла з ініціативою урядового регулювання цін на ліки, а після цього наскок на місцевий фармринок здійснив Білий дім. Проте на відміну від американців українці вже зараз відчувають наслідки директивного втручання в механізми ринкової економіки.

Днями президент США Дональд Трамп підписав указ, спрямований на зниження високих цін на рецептурні ліки. Він назвав цей крок одним із найважливіших в американській історії, стверджуючи, що ціни впадуть "майже миттєво на 30–80%". Річ у тім, що свого часу Бухгалтерське управління уряду США провело порівняльний аналіз цін з Австралією, Канадою і Францією та виявило, що ліки в Америці в середньому в два-чотири рази дорожчі.

"Великі фармацевтичні компанії або добровільно будуть продавати ліки американським споживачам за найнижчою ціною, або ми скористаємося владою федерального уряду, щоб забезпечити справедливу плату", — зазначив Трамп.

Поки що не зовсім зрозуміло, як Білий дім змусить виробників знижувати ціни, але варто згадати, що і Трамп ще під час своєї першої каденції, і 46-й президент США Джо Байден намагалися розвʼязати цю давню проблему, але, мабуть, обидва недооцінили тоді лобістську могутність американських фармвиробників.

За кілька місяців до цих подій владу в Україні також непокоїли ціни на ліки, але на відміну від американської адміністрації у нас вирішили почати регулювання не з виробників, а зосередити зусилля на кінцевій ланці фармакологічного ринку — аптеках.

Маркетинг під забороною

З 1 березня 2025 року на ліки в Україні держава запровадила жорсткіше цінове регулювання, зокрема були заборонені маркетингові платежі аптечним мережам до впровадження механізму реферування оптових цін і встановлення чітких правил маркетингової діяльності. Також були обмежені максимальні націнки на препарати для дистриб’юторів (не вище 8%) та аптек (не вище 35%).

Однією з найсуперечливіших змін стала заборона маркетингових договорів між аптечними закладами та виробниками ліків, тобто угоди, за якими виробник або дистриб’ютор сплачував винагороду аптеці за просування продукції (вигідне розташування товару на полиці, включення препаратів в акційні каталоги, рекомендації провізорів тощо).

У заочній дискусії на сторінках "Економічної правди" представниця фармацевтичної компанії "Дарниця" Катерина Загорій назвала скасування маркетингових платежів головним моментом конфлікту. При чому, за її словами, на препарати "Дарниці" маркетинг сягає 68% від ціни ліків, тобто зі 100 грн 68 грн підприємство повинно віддати аптеці за право продажу того чи іншого препарату. Загалом Загорій вважає, що аптеки не мають браку коштів, адже за 2024 рік п'ять найбільших мереж приростали 90 точками щомісяця. За її словами, в Україні зараз функціонує 18 400 аптек. Отже, якщо раніше 5 тис. покупців ходили в одну аптеку, то зараз ті самі люди відвідують три аптеки, розташовані в одному будинку. Аптеки наймають людей, платять за електроенергію, купують меблі, ставлять генератори, а ліків продають таку саму кількість.

Представниці "Дарниці" опонує виконавчий директор найбільшої мережі аптек в Україні "Подорожник" Тарас Коляда, який підкреслив, що через війну ринок втратив 4 тис. аптек. Він не бачить нічого поганого в тому, коли людина у кроковому доступі може відвідати кілька конкуруючих закладів, у яких можна знайти потрібний препарат за нижчою ціною. Крім того, він зазначив, що їхня мережа будує доступність фармацевтичної опіки, зокрема відкриваючи аптеки у віддалених містах і селах — близько 600 закладів розташовані не в обласних центрах. Хоча там мешкає менше людей і вони мають нижчу спроможність купувати ліки, велика мережа може собі дозволити утримувати аптеки, які балансують на межі беззбитковості.

Також Коляда повідомив, що загальна дохідність "Подорожника" за контрактом із компанією "Дарниця" не змінилася за останні кілька років, але ціни на ліки виробника зросли на 120%. Щодо формування вартості, то згідно з дослідженням компаній Proxima Research і IQVIA 72% вартості препарату становить ціна виробника. При цьому виконавчий директор мережі "Подорожник" підкреслив, що ніхто не ставить запитання, скільки платить споживач за рекламу фармвиробників на телебаченні або за утримання зовнішньої служби медичних представників, які відвідують лікарів та аптеки.

Український економіст Борис Кушнірук не впевнений у тому, що модель, яку уряд вибрав сьогодні для регулювання фармринку, є вдалою. Він підкреслює, що все починається з ціни, яку дають фармвиробники, а обмеження, запроваджені для аптек, нічого для зниження вартості препаратів не дадуть.

"Ідея заборонити маркетингові угоди викликає великі сумніви. При їхній наявності аптекам не потрібно було перекладати свої витрати на кінцеву ціну ліків для населення. Вони отримували основні доходи з інших джерел. Тому коли головна вина у зростанні цін на препарати перекладена на аптеки — це абсурд і маніпуляція. Безперечно, аптеки — це бізнес, але вони працюють у дуже конкурентному середовищі. На ринку фармритейлу немає картельної змови, принаймні на це нічого не вказує. Тому в різних аптеках ціни дуже сильно відрізнялися, завжди можна було знайти ліки дешевше. А сьогодні їм залишили єдиний дохід — торговельну націнку. Відповідно, ціни на фармпрепарати будуть зростати",— підкреслив Кушнірук.

Ціни та дефіцит

Ще у лютому українські фармацевтичні виробники підписали спільну декларацію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби, погодившись знизити відпускні ціни на 100 найбільш популярних українських ліків на 30% з 1 березня. До ТОП-100 увійшли, зокрема, ліки, які застосовують при кашлі та застудних захворюваннях, антигістамінні, протизапальні та протиревматичні препарати, вітаміни та мікроелементи, ліки проти тиску, противиразкові засоби, заспокійливі, очні краплі, назальні спреї тощо.

"Насправді це перетворилося на фарс. У реальності зниження цін в основному стосувалося й так недорогих препаратів і вітамінів. Це жодним чином не впливає на вартість ліків (наприклад, для хронічних хворих), які потрібно приймати щодня", — прокоментував Борис Кушнірук.

Керівниця ГО "ВОМФА "Фармрада"" Олена Прудникова зазначила, що після задекларованого фармвиробниками скорочення вартості низки препаратів ціни дійсно знизилися на 10–30%, але інші ліки, які не потрапили до цього переліку, подорожчали до 30%. "Наприклад, "Евказолін" коштував 164 грн, зараз ціну на нього знизили до 115 грн. А "Фармазолін" цього ж виробника, схожий за складом, раніше продавали за 115 грн, а тепер його вартість становить 184 грн", — розповіла Прудникова.

Співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк одразу після того, як на ринку почалися цінові обмеження, прогнозував, що вартість на певний перелік недорогих препаратів тимчасово знизиться, але зросте на дорожчі, особливо імпортні ліки. Він вважає, що повна інформація щодо ринку, якщо її оприлюднить уряд, підтвердить його думку.

"Дешевші ліки споживають люди, які не мають серйозних захворювань. Це препарати від нескладних рутинних хвороб, які не несуть сильного навантаження на гаманець. Тоді як ліки для хронічно хворих, як правило літніх людей, внаслідок цих регуляцій опинилися в зоні ризику. Боюся, ситуація погіршується. Нічого райдужного від такої політики уряду я не очікую", — зазначив Ковтонюк.

Також співзасновник Українського центру охорони здоров’я вважає, що ліки для хронічних хворих можуть стати дефіцитними. "Я роблю такі висновки, розуміючи базові правила роботи ринків. Будь-яка спроба уряду регулювати ціну завжди призводить до непередбачуваних викривлень, які дуже важко передбачити та майже неможливо контролювати", — підкреслив він.

Олена Прудникова розповіла, що дефіцит ліків уже відчувається. Наприклад, днями у постачальників зникли "Небуфлюзон" і "Небутамол" — препарати для інгаляцій при гострому бронхіті, при запаленні легень.

"Заходиш на tabletki.ua, дивишся певний препарат, який начебто є у 136 аптеках. Але у кожній з них під назвою препарату написано червоним текстом: під замовлення за два-три дні. А якщо ліки потрібні вже зараз? Причому багато дорогих препаратів зараз можна купити тільки під замовлення. Це лише початок", — сказала вона.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик повідомив, що перелік дефіцитних препаратів скоро може стати досить довгим. "Фармацевти розповідають, що під ризик потрапляють такі відомі лікарські засоби, як "Фервекс", "Дипреліф", "Фортеза", "Проспан", "Німесил", "Дексалгин" і багато інших", — пояснив він.

Соціальна інфраструктура

Скасування маркетингових платежів, фіксування націнок і подальше обмеження рентабельності аптечних закладів може призвести не лише фактичного дефіциту ліків, але й до фізичної недоступності фармакологічних препаратів через масове закриття аптек.

Сьогодні багато говорять про надмірну кількість аптек, особливо у великих містах, але крокова доступність закладів дуже важлива насамперед для малорухливих категорій населення — пенсіонерів і людей з інвалідністю. Про значення аптек у маленьких містечках і селах годі й говорити — щоразу їхати по ліки в районний (або й в обласний) центр люди не завжди мають можливість.

"Після 2022 року роль аптек у медичній інфраструктурі України значно зросла та змінилася через війну, економічні складнощі та трансформацію системи охорони здоров’я. Аптеки стали критично важливими пунктами забезпечення населення ліками, особливо в прифронтових і деокупованих районах, де стаціонарна медична інфраструктура пошкоджена. Відбулося збільшення самостійної відповідальності провізорів. Через брак лікарів, особливо для внутрішньо переміщених осіб та у прифронтових зонах, фармацевти частіше консультують пацієнтів, рекомендують ліки. Деякі аптеки почали співпрацювати з телемедичними сервісами для дистанційних консультацій", — підкреслив Віталій Кулик.

В обласних центрах криза поки що не надто помітна, але в регіонах ситуація нині схожа на трагічну. "Ми вже почали закривати аптеки, бо при цих рівнях маржинальності не можемо підтримувати збиткові об'єкти. Ми закрили девʼять аптек з початку цієї регуляції, невдовзі закриємо ще п’ять", — повідомив директор мережі "Подорожник" Тарас Коляда.

Борис Кушнірук гадає, що масового закриття великих мережевих аптек все ж не відбудеться. Однак у маленьких населених пунктах немережеві аптеки можуть стати повністю неконкурентними.

Олена Прудникова також вважає, що великі мережі в обласних центрах може якось й витримають такий тиск, але серед маленьких аптек у містечках і селах виживуть далеко не всі. За її даними, за роки повномасштабної війни вже закрилися понад 1,5 тис. немережевих закладів.

"Залишаться лише ті аптеки в селах, де власники-фармацевти мають ще додатковий бізнес, наприклад продовольчий магазин та аптеку в одній будівлі. Коли власник має можливість з прибутків магазину утримувати ще й аптеку. Такі фармацевти можуть навіть ще до кінця не розуміти, що вони вже у збитках", — каже вона.

За словами Прудникової, члени її громадської організації "Фармрада" вже у квітні мали 20–30 тис. грн збитків, хоча й до цього заробляли лише 10–15 тис. грн чистого прибутку на місяць.

"Звісно, вони будуть закриватися, якщо держава не вживатиме негайних заходів. При всій повазі, Укрпошта в селах не зможе повноцінно замінити аптеку. Про-перше, пошта там, де вона є, працює три дні на тиждень. По-друге, поштові відділення доставляють ліки під замовлення, а препарати потрібні зараз. По-третє, на відміну від провізора листоноша не зможе проконсультувати хворого", — підсумувала Олена Прудникова.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Юрій Терентьєв, партнер, співголова практики конкуренційного права юридичної фірми Redcliffe Partners, ексголова АМКУ

Про ознаки монополії на фармринку України

"Ринок виробництва лікарських засобів в Україні є загалом конкурентним — особливо у сегменті безрецептурних препаратів і генериків. Водночас у певних вузьких сегментах, таких як препарати для онкології, орфанні ліки або складні біологічні продукти, може виникати ситуація фактичної монополії або залежного становища для аптек і дистриб’юторів. Такі випадки вимагають індивідуального аналізу з точки зору ринкової влади.

На рівні аптечного ритейлу ситуація є динамічнішою. Посилення конкуренції змушує аптечні мережі постійно адаптуватися, підтримуючи привабливість для споживача. Вони розвиваються як органічно — шляхом відкриття нових точок, так і через угоди про злиття та поглинання. Цей процес призводить до посилення концентрації, яка однак не завжди є ознакою порушення, якщо супроводжується ефективною конкуренцією на локальному рівні.

Важливо розуміти, що аптечні мережі діють у подвійному статусі: з одного боку, як покупці лікарських засобів і логістичних послуг, а з іншого — як роздрібні продавці, присутні на локальних ринках. Через це їхнє ринкове становище має оцінюватися не лише за загальнонаціональною часткою, а й з урахуванням географічного розміщення аптечних точок. У разі коли одна мережа має суттєву частку аптек у конкретному місті чи районі, за відсутності ефективних альтернатив це може свідчити про локальне домінування.

У цьому контексті дії АМКУ, зокрема у 2025 році, мають стати підґрунтям для подальшого моніторингу вертикальної інтеграції та умов доступу до споживача, зокрема у частині формування асортименту, цінової політики та співпраці з виробниками. Важливо, щоб конкуренція залишалася ефективною не лише на папері, а й у кожному регіоні, де працює аптечна інфраструктура".