Німеччина вже готується до війни? Нова масштабна мілітаризація

Від історичної обережності до "що б це не коштувало"

Упродовж десятиліть Німеччина свідомо дотримувалася політики стриманого використання військової сили та спиралася на партнерство зі США й НАТО. Проте від часів глобальної фінансової кризи 2008 року та особливо з початку масштабного вторгнення Росії в Україну у 2022-му Берлін прискорено змінює курс. Невпевненість у надійності США після повернення Дональда Трампа до Білого дому, а також ризик розгортання російської агресії в Європі спонукають німецькі еліти до активної мілітаризації.

Найбільший стрибок видатків припав на 2022 рік, коли федеральний уряд виділив спеціальний фонд у 100 мільярдів євро на зміцнення Бундесверу. Ці кошти вже фактично розписані й будуть вичерпані до 2027-го. Такий «пожежний» сценарій не вкладається у норму німецької конституції щодо так званого «боргового гальма» — правила, яке не дозволяє уряду вільно нарощувати державний борг. Однак тепер Німеччина вирішила переглянути конституційні обмеження, щоб зробити «що б це не коштувало» цілком реальним.

Конституційна реформа під тиском геополітики

Ініціаторами змін виступили консерватори (ХДС/ХСС) та соціал-демократи (СДПН), які планують створити новий уряд. Головна ідея полягає в тому, щоб частину видатків на оборону вивести з-під «боргового гальма» та одночасно сформувати окремий "мегафонд" на 500 мільярдів євро для оновлення інфраструктури — від мостів і шкіл до критично необхідних доріг і залізниць. Це дозволить Берліну з одного боку, надалі озброюватися без жорстких лімітів, а з іншого — інвестувати в занедбану внутрішню інфраструктуру, яка вже не витримує сучасного навантаження.

Такий крок називають безпрецедентним для Німеччини, адже так званий "боргове гальмо" був свого часу введений саме через надмірні видатки під час фінансової кризи 2008 року. Тепер же німці фактично відмовляються від власних тодішніх пересторог через загрозу, яку вони вбачають у нестабільних стосунках із Вашингтоном та в агресивних діях Москви в Україні.

"Кредити на танки" і F-35 для Європи без США

Найпомітніше збільшення оборонного кошика стосується сухопутних військ: тільки у 2024-му Бундестаг схвалив замовлення на 105 нових Leopard 2 майже на три мільярди євро. Тепер, крім такої бронетехніки, у фокусі — закупівля американських винищувачів п’ятого покоління F-35, на яку витратять приблизно вісім мільярдів. Нині з’являються пропозиції ці витрати переглянути, адже президент Трамп штовхає європейців до самостійності й одночасно вимагає від союзників виділяти 5% ВВП на оборону. Проте конкретно угоду щодо F-35 так і не скасували.

 Суть реформи полягає в тому, щоб видатки на оборону до 1% ВВП покривати коштом бюджету, а все, що понад цей рівень, брати у кредит. Це дає змогу в рази прискорити модернізацію Бундесверу, відшкодовувати техніку, яку Німеччина відправляє в Україну, і водночас продемонструвати Вашингтону готовність реально вкладатися в оборону Європи.

Чому поспішають до 25 березня

Ключовий момент — терміни. Зміни в Основний закон (конституцію) Німеччини неможливо ухвалити звичайною більшістю голосів; потрібно щонайменше дві третини у Бундестагу та у Бундесраті. Нинішній склад парламенту ще може дати достатню підтримку, якщо до блоку ХДС/ХСС і СДПН приєднається або «Зелена» партія, або ліберали.

Одначе 23 лютого відбулися дострокові вибори, за результатами яких у новому Бундестазі суттєво посилили позиції крайні праві (АдН) і крайні ліві (Ліва партія). Обидві фракції, хоч і з різних міркувань, блокують зміни: АдН виступає проти збільшення боргу, Ліва партія — проти збільшення витрат на оборону загалом. Якщо вирішальне голосування перенести аж на новий парламент, ці радикальні сили можуть отримати "блокуючу меншість". Тому консерваторам і соціал-демократам важливо завершити всі процедури до 25 березня, поки мандати депутатів старого скликання залишаються чинними.

Повернення до призову?

Суперечливим залишається питання відновлення загальної військової повинності, яку в Німеччині заморозили 2011 року. Тиск зовнішніх загроз, а також хронічний брак кадрів (28% вакансій в армії вільні) підштовхує частину політиків та оборонних експертів до ідеї реанімувати призов. Молодіжне крило ХДС навіть пропонує кардинально переформатувати витрати на оборону, якщо Німеччина все ж поверне військову службу "за обов’язком". Офіційно до такого кроку ще не дійшло, проте, як визнає уповноважена з оборони Бундестагу Єва Гегль, "просто відновити стару модель вже нереально": потрібна ґрунтовно нова концепція, яка залучатиме і чоловіків, і жінок.

Політичний розрахунок простий і цинічний: або Німеччина швидко реформує свій оборонний потенціал і готова буде інвестувати у захист (і власний, і союзників), або вона ризикує залишитися зі слабкою армією у разі, якщо заокеанський партнер остаточно обмежить "парасольку" НАТО. А сьогодні ці ризики стали чи не найбільшими з часів завершення холодної війни.

Погляд у майбутнє

Попри демонстративну рішучість Фрідріха Мерца та його партнерів, залишається багато відкритих питань. Потрібно узгодити компроміс із "зеленими", залагодити конституційні суперечки із вкрай правими й лівими та втримати громадську думку, яка раптом виявилася більш готовою до збільшення оборонних видатків, ніж будь-коли після Другої світової. Від того, наскільки вдало ця коаліція здолає перші перепони, залежить загальна концепція оборони Європи.

Чи означають усі ці кроки, що Німеччина вже "готується до війни"? Найімовірніше, це прагматична відповідь на непрості геополітичні виклики, у яких Берлін намагається застрахуватися від ризиків. Колись Німеччина здавалася миролюбною «економічною потугою» без особливої зацікавленості в нарощуванні танків і ракет. Тепер вона бачить свою безпеку без "боргового гальма" та без твердої довіри до США. Питання лише в тому, чи здатні ці витрати захистити самих німців і всю Європу від нового силового зіткнення, яке дедалі більш вірогідним у разі неотримання Україною дієвих гарантій безпеки, або ж саме спричинять нову гонку озброєнь.