Гренландія. Маленькі вибори з великим геополітичним сенсом
Сьогодні Гренландія обирає новий склад місцевого парламенту - Інацісартуту. Йдеться про 31 детутата, яких мають обрати 57 тисяч гренландців з 6-ти політичних партій. Втім ці маленькі вибори вже стали подією, геополітичного масштабу. Причина проста – Гренландія, автономія Королівства Данія, сьогодні є важливою геополітичною точкою інтересу для світових гравців, передусім США.
Острів із населенням лише 57 тисяч осіб має ВВП у розмірі $2,707 млрд та досить високий ВВП на душу населення – $47,367. Однак цей добробут значною мірою забезпечується фінансовою підтримкою Данії, яка щорічно перераховує Гренландії близько $1 млрд. Без цих дотацій економіка острова зіткнулася б із серйозними труднощами. Останні роки особливу увагу найбільшому острову світу приділяють Сполучені Штати, особливо через меседжі Дональда Трампа, який відкрито говорить про можливість придбання Гренландії у Данії. Хоча 85% гренландців категорично виступають проти цієї ідеї, тиск з боку Вашингтона продовжується, що тільки загострює внутрішньополітичну дискусію.
Геополітичні козирі Гренландії
95% експорту Гренландії складає рибальство, але її справжні багатства лежать набагато глибше. За оцінками Геологічної служби США, на шельфі острова містяться запаси нафти близько 52 млрд барелів, що становить приблизно 3% від усіх світових підтверджених запасів. Крім того, на острові знаходяться 43 із 50 мінералів, які США офіційно вважають критично важливими, серед яких графіт, літій, неодим та диспрозій – ключові для електроніки й відновлюваної енергетики. Ці ресурси роблять Гренландію об'єктом гострого міжнародного інтересу, насамперед США і Китаю. Особливо у зв’язку з таненням льодовиків, що значно спрощує видобуток гренландських ресурсів, який довгий час вважався економічно недоцільним через погоду.
З безпекового погляду - Гренландія є найбільшою точкою впливу на Арктичний регіон, де також йде геополітичне протистояння між США, Росією та Китаєм. На острові вже давно успішно розташовується військова база Тулі, але вона не контролює море, зокрема Північний морський шлях, де останнім часом посилює свою присутність флот РФ, а також який активно використовує у торгових цілях Китай, як частину "Шовкового шляху" до Європи (такий маршрут скорочує логістику на 40%). Тож поява власного флоту США на острові Гренландія, безумовно підсилило б позиції Америки. Саме ці факти й провокують Трампа на спроби придбання острова.
Гренландія не продається
Ці вибори для гренландців стали своєрідною репетицією референдуму про майбутнє – залишатися у складі Данії чи обрати шлях незалежності. Власне саме референдум є законним шляхом відділення Гренландії від Данії.
Частина населення бачить у незалежності шанс на залучення великих міжнародних інвестицій і розвиток власних ресурсів без обмежень, які накладає залежність від Копенгагена. Інша ж частина населення налаштована більш обережно, справедливо побоюючись втрати стабільного фінансового потоку і нинішнього високого рівня життя. А втім, опитування (які вкрай рідко проводять на острові) показують що більшість Гренландців категорично проти приєднання до США.
Позиції політичних партій з цього питання розділилися. Більшість з них пропагують ідею незалежності острова від Данії. А втім, переважно йдеться про поступовий і поміркований шлях.
- Inuit Ataqatigiit (IA)
Найбільше шансів на перемогу має ліва правляча партія під проводом прем’єр-міністра Муте Егеде. Саме вона перемогла на минулих виборах чотири роки тому. Ця політична сила виступає за незалежність, але водночас закликає до поступового втілення цієї мети, щоб зберегти економічну стабільність і не ризикувати добробутом населення. - Siumut
Коаліційні партнери правлячої партії - соціал-демократи на чолі з Еріком Йенсеном, підтримують ідею відокремлення від Данії, але ще в більш помірному темпі. Свого часу лобіювали референдум про незалежність, та наразі трохи знизили градус риторики. - Naleraq
Опозиційна ліва партія, найбільш радикальна у прагненні повної незалежності «якнайшвидше». Вважає, що розрив із Копенгагеном відкриє шлях для масштабних іноземних інвестицій, насамперед у видобуток корисних копалин та рибальство. Водночас партія задивляється і на Сполучені Штати – пропонує «вільну асоціацію» задля військового захисту в обмін на бази та ресурси. - Demokraatit
Соціально-ліберальна партія, виступає за незалежну Гренландію з ринковою економікою, але обережно закликає відкласти референдум, поки не буде визначено чіткого економічного плану. - Atassut
Правоцентристи, які воліють зберегти максимально тісні зв’язки з Данією і не бачать сенсу у швидкому розриві. Наполягають, що Гренландія поки що «не готова» до повної самостійності. - Qulleq
Новостворена ліва партія, орієнтована на швидке відокремлення і мобілізацію ресурсів острова для подолання соціально-економічних проблем.
Втім, незалежно від політичних пристрастей і зовнішнього тиску, головним посланням виборів стає важлива для всього світу демонстрація того, що маленька нація здатна політично протистояти великим державам. Для гренландців принципово важливо ухвалювати рішення самостійно, не підкоряючись нав'язуванню ззовні. Це проявляється не просто в політичній впертості, а в гідній позиції народу, який знає ціну власним ресурсам і власному суверенітету.