Легальна реклама азартних ігор повертається. Якою вона буде?

Завершується 2024 рік, і саме в ці грудневі дні традиційно підбивають підсумки року та роблять прогнози на наступний. Сфера азартних ігор не є винятком із загального правила, і перші підсумки вже можна проаналізувати. На жаль, чи не найбільш значущою подією в галузі стала майже тотальна заборона реклами легального гемблінгу, яка протрималась понад сім місяців – із травня по грудень поточного року.

Так, із моменту ухвалення Урядом змін до Постанови КМУ від 17 травня 2024 року № 566 "Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет", організатори грального бізнесу були позбавлені можливості рекламувати свої послуги та проєкти як у традиційних, так і в інтернет-ЗМІ.

Зокрема, з 21 травня було запроваджено обмеження на розповсюдження реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, зокрема – з використанням електронних комунікацій, символіки Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Ці обмеження суттєво вплинули на діяльність легального сегмента ринку гемблінгу в Україні і завдали шкоди як бізнесу, так і державі, оскільки сприяли стрімкому розвитку мережі нелегальної реклами, насамперед в Інтернеті, яка обслуговує тіньовий сегмент.

А оскільки переважна частина нелегальних ігрових сайтів контролюється рашистами, то створюється подвійна загроза: по-перше, через збільшення обсягів проходження коштів поза оподаткованими транзакціями, а по-друге – через ризики витоків персональної інформації українців до російських спецслужб. Якщо в першому випадку Україна втрачає лише кошти, що мали б бути спрямовані до державного бюджету (бо з нелегальних операцій ніхто податків не сплачує), то в другому – є вірогідність використання осіб із ігровою залежністю (схильних до лудоманії або хворих на лудоманію) для вербування та перетворення їх на ворожих агентів.

Проте цей період має незабаром завершитись завдяки ухваленню парламентом 4 грудня законопроєкту №9256-д, яким до чинного законодавства про рекламу внесено низку змін, які впроваджують нові регуляторні механізми та знімають блокування реклами з боку легальних організаторів ринку. Зокрема, змінами до статті 22-1 Закону України "Про рекламу" дозволяється рекламувати гемблінг:

• у лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 23 години до 6 години;
• у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм та/або спорту, призначених для осіб старше 21 року;
• безпосередньо у приміщеннях гральних закладів;
• на вебсайтах організаторів азартних ігор та/або в мобільних додатках організаторів азартних ігор, а також на вебсторінках організаторів азартних ігор на платформах спільного доступу;
• у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року;
• у зареєстрованих відповідно до Закону України "Про медіа" нелінійних аудіовізуальних медіа за умови застосування технічної можливості щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року;
• на платформах спільного доступу до інформації, платформах спільного доступу до відео, пошукових системах (пошукових сервісах) за умови застосування технічної можливості таких платформ та систем (сервісів) щодо спрямування реклами на осіб старше 21 року.

Також нарешті законодавці визначились із статусом мобільних застосунків для гемблінгу, зокрема, не буде вважатися рекламою розміщення організатором азартних ігор мобільного додатка, призначеного для участі в азартних іграх, у магазинах мобільних додатків.

Тож варто зазначити, що відновлення легальної реклами азартних ігор матиме низку позитивних наслідків для економіки держави. Це і додатковий прибуток для медіа, оскільки реклама гемблінгу знову стане суттєвим джерелом доходу для ЗМІ, що допоможе фінансувати створення якісного інформаційного контенту. І зростання податкових надходжень від компаній-організаторів грального бізнесу. І стимул для створення нових робочих місць як в індустрії азартних ігор, так і в суміжних галузях. І зменшення обсягів тіньового ринку гемблінгу.

Проте, окрім позитивів, ухвалений законопроєкт містить і низку негативних моментів, які впливатимуть на реалізацію соціально значущих проєктів, зокрема, у сфері професійного спорту. Так, на жаль, з-під заборон так і не вивели спонсорську рекламу в царині спорту. Її використання обмежили настільки, що це і є фактична заборона. Прикро, бо саме професійні спортсмени й команди створюють позитивний імідж країні, але утримувати їх винятково бюджетним коштом, особливо під час війни, Україна не може собі дозволити. І заборона спонсорської реклами однозначно негативно впливатиме на розвиток професійного спорту в нашій державі.

Залишається лише сподіватися, що цей негаразд буде незабаром усунено, оскільки в більшості цивілізованих країн, членів ЄС зокрема, гемблінгові компанії є постійними спонсорами національних команд, збірних та окремих професійних спортсменів. І поки ми рухаємось до вступу в ЄС, то варто переймати його позитивний досвід і в цій царині.