Генсек ООН відбілює Путіна?
Політики із країн БРІКС (яка розширилася до дев’яти учасників і претендує на те, щоб стати геополітичним суперником блоку G7) дедалі частіше говорять про необхідність протистояння Заходу та руйнування однополярного світу на чолі із США. При цьому, останнім часом БРІКС генерує не стільки цікаві й важливі, скільки скандальні заголовки новин.
Скажімо, напередодні 15-го саміту країн БРІКС (Йоганнесбург, 22-24 серпня 2023 р.) політичні оглядачі світу дружно гадали, чи прилетить до Південно-Африканської Республіки президент Росії. А якщо прилетить, то як себе буде вести уряд ПАР? Зрозуміло, що інтрига була пов’язана з тим фактом, що Міжнародний кримінальний суд ООН виписав ордер на затримання лідера РФ, який розв’язав війну проти України (причому, ПАР ратифікувала Римський статут МКС).
Новий скандал спричинило прийняття до лав Організації Єгипту, де панує напівавторитарний лад на чолі з військовими, та Ірану, де шиїтські мули й аятоли встановили жорсткий авторитарний режим у рамках ісламської теократії. Також до БРІКС, яка була заснована як об’єднання перспективних економік, приєдналися нерозвинута Ефіопія та ОАЕ – петрократія з недиверсифікованою економікою. Після цього стало зрозуміло, що БРІКС стає не так економічним альянсом, як геополітичним. Черговий скандал спричинило те, що одні держави відмовилися від приєднання до лав БРІКС (Алжир, Аргентина, Саудівська Аравія, Казахстан), а деякі (Туреччина) несподівано подали заявку на вступ до цієї Організації.
Останній скандал пов'язаний із високоймовірним приїздом на 16-й саміт БРІКС у Росії (Казань, 22-24 жовтня 2024 р.) генерального секретаря ООН А. Гутерреша. Ясна річ, для Російської нео-імперії, яка після широкомасштабного вторгнення в Україну, перебуває в частковій міжнародній ізоляції, прибуття з офіційним візитом іноземного політика такого високого рівня було б значною перемогою. Можна не сумніватися, що пропагандисти Кремля старанно подбають про те, щоб спільні світлини диктатора В. Путіна та генсека ООН А. Гутерреша потрапили до всіх новинних агенцій світу. При цьому, як пишуть окремі російські ЗМІ, високий гість залишився незадоволений початково запропонованими йому умовами перебування в Росії та через своє представництво висунув вимоги підвищити клас готельного номеру, забезпечити наявність там кімнати для нарад та окремого кабінету, надати йому броньований автомобіль в парі з машиною швидкої допомоги, а також окремий мікроавтобус з водієм.
Крім того, згідно із задумом антизахідних лідерів трьох авторитарних держав – комуністичного Китаю, теократичного Ірану і неофашистської Росії, – очільник ООН має своєю постаттю „освятити” так званий китайсько-бразильський мирний план або якісь інші мирні ініціативи, виявлені з боку держав Глобального Півдня, нібито спрямовані на завершення російсько-української війни (найбільшого воєнного конфлікту в Європі після завершення Другої світової війни). Зрозуміло, що основна мета цих позірно висловлених мирних ініціатив – це підіграти в той чи інший спосіб на користь Росії.
У цьому контексті увагу оглядачів привернули окремі скандальні подробиці вкрай тісної співпраці генсека Організації Об’єднаних Націй, яка покликана підтримувати та зміцнювати глобальні мир і міжнародну безпеку, та керівництва Росії, яка вже протягом трьох десятиліть сама розв’язує війни та бере участь у низці конфліктів по всій планеті (в Молдові, Грузії, Чечні, Сирії, Лівії, ЦАР, Малі та ще в понад десяти країнах Африки й, зрештою, в Україні).
Так, наприклад, опісля того, як Росія влітку 2023 р. в односторонньому порядку вийшла із Чорноморської зернової ініціативи (укладеної роком раніше за посередництва ООН між РФ, Україною та Туреччиною), А. Гутерреш із незрозумілих і публічно необґрунтованих причин виявляв готовність піти на будь-які поступки перед Москвою задля того, щоб умовити російську сторону повернутися до виконання „зернової угоди”.
Безумовно, подальше постачання українського збіжжя та іншої аграрної продукції (або їх припинення) впливали на долю декількох десятків незаможних держав у Азії та Африці зі значною часткою голодуючого населення. Втім, як дуже швидко з’ясувалося (і ця ситуація має місце дотепер), вказані постачання можна було гарантувати без жодної участі з боку Росії, а саме – шляхом спільного з Україною забезпечення охорони морських торгівельних коридорів у акваторії Чорного моря. Натомість А. Гутерреш з невідомих причин волів іти шляхом лобіювання саме інтересів РФ.
Так, генсек ООН чомусь настійливо пропонував західним компаніям не боятися здійснювати страхування російських суден, які вивозитимуть сільськогосподарську продукцію, у тому числі вкрадену у величезних кількостях на окупованих українських землях. При цьому, він закликав, аби адміністрація європейських портів видавала російським суднам із продовольством і добривами дозволи на заходи в порти за прискореною процедурою.
Крім того, А. Гутерреш намагався тиснути на офіційний Київ, аби останній дав дозвіл на транзит своєю територією російського аміаку, що мав транспортуватися через аміакопровід Тольятті-Одеса, а потім експортуватися з українських чорноморських портів до держав-споживачів (які переказували б за це кошти в Москву, яка витрачала б їх після цього на подальші воєнні дії проти українського народу).
Зрештою, нинішній глава ООН не боявся прямо – без зайвих еківоків – час від часу закликати лідерів держав Заходу зняти одні та пом’якшити інші санкції, накладені частиною світової спільноти на Росію за цинічне ігнорування нею норм міжнародного права та свідоме руйнування архітектури європейської безпеки. Звісно, ми можемо лише здогадуватися – з якої саме причини колишній португальський політик лівої орієнтації так дбайливо піклувався про інтереси В. Путіна та його поплічників, які відверто проголосили своєю гранд-метою відновлення СРСР (який, як добре всім відомо, був свого часу найбільшою тоталітарною державою на планеті).
Отже, якщо А. Гутерреш дійсно радісно позуватиме фотографам у колі лідерів країн-учасниць БРІКС на майданчиках саміту в Казані, він автоматично самим фактом своєї появи створить підґрунтя для інтерпретацій на кшталт „жодної ізоляції Росії не існує”, „ООН підтримує план мирного врегулювання в Східній Європі, озвучений Китаєм-Бразилією”. Своєю чергою, можна з великою ймовірністю припустити, що містер А. Гутерреш не згадуватиме під час інтерв’ю та пресконференції у ході саміту БРІКС мирних ініціатив, висунутих Україною або її Західними союзниками.