Держави vs монополії: світовий досвід — уроки для України

Монополізація ринків і зловживання домінуючим становищем залишаються серед найгостріших викликів для державних регуляторів та економік багатьох країн. Ці явища пригнічують економічний розвиток через обмеження конкуренції, штучне маніпулювання цінами чи навіть їх зростання, стають причиною погіршення якості товарів і послуг. Протидія монополізації ринків стала вагомою часткою державної політики для захисту економічного зростання і інтересів споживачів. Для України, на економіку якої в значній мірі впливають природні та ринкові монополії, цей досвід може бути корисним. Особливо з огляду на майбутнє приєднання до Європейського Союзу, до правил якого нашій країні доведеться адаптувати своє законодавство та практику.

Найгучніші міжнародні прецеденти

Одним з найбільш резонансних випадків є справа проти Amazon. Федеральна торгова комісія США та 17 штатів подали позов проти компанії зі звинуваченнями в завищенні цін та надмірних зборах з продавців. Політика Amazon, зокрема заявлене нею "чесне ціноутворення", забороняє продавцям пропонувати нижчі ціни на інших платформах. На думку державних регуляторів, таке обмеження негативно впливає на конкуренцію та шкодить споживачам.

Ще один яскравий приклад – злиття Cargill і Sanderson Farms. Міністерство юстиції США було змушене втрутитись в це M&A через побоювання, що воно може призведе до появи монополії на ринку курятини і створює ризик маніпулювання цінами, від якого постраждають кінцеві споживачі. Зрештою, регулятори погодили злиття компаній. Але їх "платою" за це погодження стало виконання вимоги продати частину активів для збереження конкуренції.

Важливою справою також став антимонопольний позов проти Meta (Facebook). Федеральна торгова комісія США намагалася заблокувати купівлю компанією Meta розробника популярного додатку для віртуальної реальності. На думку FTC, така угода великої соціальної платформи могла зашкодити конкуренції на ринку продуктів і рішень у сфері віртуальної реальності.

В Німеччині Федеральне картельне відомство розпочало антимонопольні розслідування проти Apple і Google. Ці компанії мають домінуюче становище на ринку та використовують практики, які обмежують конкуренцію. Зрештою, на цей час антимонопольні претензії до компаній мають майже всі країни Європи.

Український вимір (анти-)монополізму

В Україні також фіксуються та не менш часто караються численні випадки зловживання монопольним становищем. Верховний суд визнав законним штраф у розмірі 33 млн грн, накладений на Укрспирт за зловживання монопольним становищем на ринку спиртової продукції.

АМКУ оштрафував компанії "ДТЕК Західенерго" і "Д. Трейдінг" на загальну суму понад 275 млн грн за зловживання монопольним становищем на ринку електроенергії. Українська енергетика — це традиційне "царство монополій". Але АМКУ встановив, що ці компанії обмежували конкуренцію і встановлювали монопольно високі ціни, що негативно вплинуло на споживачів.

З наслідками антимонопольного регулювання стикаються навіть державні компанії. Так, "Укрпошта" отримала штраф від АМКУ на 70 тис грн за зловживання монопольним становищем на ринку поштових послуг. Компанія визнала порушення та припинила їх, що було враховано при визначенні розміру штрафу. За антимонопольні порушення поплатилась і "Укрзалізниця": АМКУ наклав на неї значні штрафи за зловживання монопольним становищем, викривлення результатів торгів і обмеження конкуренції на ринку залізничних послуг.

Компанії "Інтерпайп Україна", "Ретек", "Транспортні інвестиції" і "Інтервторпром" були визнані винними у змові, яка викривлювала результати конкурсних торгів. Штраф був накладений за порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час процедур закупівель запчастин для "Укрзалізниці".

Монополізація та приховані M&A шляхом отримання в управління

Останнім часом на розгляд АМКУ все частіше трапляються інші резонансні кейси. Один із них — справа щодо компанії "Укрнафта" та мережі заправок "Глуско", більш відомої як "заправки медведчука". АМКУ аналізував наслідки передачі управління "заправками медведчука" державній компанії "Укрнафта", адже така концентрація двох операторів нафтового рітейлу могла мати серйозний вплив на ринок роздрібної торгівлі пальним. Цей випадок продемонстрував, що АМКУ ретельно аналізує концентрації та їх вплив на конкуренцію. Інші важлива справа — передача управління акціями операторів газорозподільних систем державній компанії "Чорноморнафтогаз". У поле зору АМКУ ця справа потрапила також через можливі негативні наслідки монополізації ринку.

По цих кейсах АМКУ вже надав дозволи на концентрацію. Це має демонструвати готовність держави через АМКУ ефективно відстежувати, аби державні компанії не допускали зловживань, отримуючи контроль над більшими частками ринку.

Дещо складніші випадки — ринкові концентрації шляхом отримання недержавними компаніями в управління активів інших недержавних компаній. Як наприклад, у випадку погодження АМКУ на отримання в управління близькою до рітейлу компанією "Крайтекс-Сервіс" активів (майна) компанії "Вінницяпотбутхім", більш відомої за брендом засобів для прання "Ушастий нянь" та інших товарів.

Зараз у фокусі учасників рітейл-індустрії та виробників вод і напоїв інший резонансний кейс на розгляді АМКУ — про передання в управління компанії IDS Ukraine (ТМ "Моршинська") її найближчому, хоча і значно меншому конкуренту, "Карпатські мінеральні води" (ТМ "Карпатська джерельна"). Він викликає занепокоєння учасників ринку — вони бояться монополізації. Так, представник компанії з виробництва бутильованих вод "Ізумруд" (ТМ Buvette) Олександр Крючков оцінює частку брендів IDS Ukraine на ринку України близько 46%, тоді як частку "Карпатських мінеральних вод" — 7%. Він не вірить, що набагато дрібніший виробник має досвід для забезпечення інновацій чи зростання компанії №1 на ринку. Та навіть іронізує про передання контролю над IDS Ukraine меншому конкуренту: "Ми розуміємо ситуацію, коли ЗАЗ починає випуск автомобілів Daewoo, отримуючи доступ до технологій та іншого рівня якості. Але важко уявити зворотну ситуацію, коли ЗАЗ приносить якісь поліпшення для Daewoo".

Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко підтвердив, що це складний кейс, який перебуває на розгляді АМКУ. В інтерв’ю агентству "Українські новини" він визнав, що така концентрація може призвести до монополізації ринку або викривлення конкуренції. Втім, він нагадав, що АМКУ діятиме з огляду на наближення українського законодавства до європейських стандартів: "Як в Україні, так і в ЄС концентрація може бути дозволена, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції. Якщо Комітет дійде висновку, що в результаті M&A компанія може зайняти монопольне становище або суттєво обмежити конкуренцію, то заборонить такі дії", — заявив Кириленко.

В мережі МЕТРО нагадали, що збереження економічної конкуренції та обмеження монополізму особливо важливі в умовах війни — це сприяє захисту прав споживачів, стримує зростання цін та заохочує розвиток підприємництва попри терористичні атаки держави-агресора: "МЕТРО уважно слідкує за поточною ситуацією на ринку України та інформацією щодо його основних гравців. Ми переконані, що компетентні органи державної влади будуть вчиняти всі необхідні дії в межах своїх повноважень для недопущення порушень антимонопольного законодавства та обмеження конкуренції на ринку, та сподіваємось, що всі учасники ринку будуть утримуватись від дій, спрямованих на недобросовісну конкуренцію чи інший негативний вплив на ринок", — прокоментували свої очікування від резонансного кейсу щодо передання "Моршинської" в управління "Карпатській джерельній" у прес-службі "METRO Україна".

Іван Зайцев, шеф-редактор Retail Association of Ukraine, нагадує, що в кейсах з передання активів одних компаній в управління іншим АМКУ має знайти баланс. За його словами, будь-який бізнес потребує ефективного управління. Але не можна допускати домінування на ринку одного учасника, який може диктувати умови іншим. Зайцев вірить, що АМКУ не допускатиме появи монополій: "Запобіжники в нашому законодавстві є. Питання лише у правозастосуванні. Антимонопольне законодавство у нас досить високого рівня", — сказав він.

Учасники ринку вірять, що ефективне антимонопольне регулювання, засноване на європейських стандартах, дозволить захистити конкуренцію в Україні, запобігти зловживанням та забезпечити справедливі умови для всіх учасників ринку.

Павло Кириленко у своєму інтерв’ю зазначив, що антимонопольний контроль ЄС передбачає попередження монопольних ризиків та зловживань, а не лише протидію їм пост-фактум. АМКУ навіть має повноваження розпочати антимонопольне дослідження за власною ініціативою, якщо з публічних джерел дізнається про зловживання або отримає відповідне звернення.

Таким чином, успішний досвід інших країн у протидії монополіям і реформи в Україні наочно демонструють, що боротьба з ринковими зловживаннями є необхідною умовою для розвитку національної економіки і забезпечення інтересів споживачів.