Як українські кольори завоювали подіуми світу

З початком повномасштабної російської агресії проти України наша країна відчула підтримку більшої частини світу. І мова йде не тільки про матеріальну та збройну підтримку. Наші кольори стали символом боротьби за свободу, звитяги та героїзму. Фірма зі стандартизації кольорів Pantone, через початок активної фази воєнних дій, переобрала головними кольорами 2022 року жовтий та блакитний, які наповнили світові подіуми та соціальні мережі. Українські народні мотиви здавна мали прихильність відомих людей та великих компаній, що відтворювалось у творчості та повсякденних образах зірок.

Український стиль насичував модну індустрію ще з ХХ століття. Поет та письменник Іван Франко зробив основний елемент українського одягу — вишиванку, основою свого буденного образу. Маючи популярність закордоном, Іван Франко поєднував діловий костюм та вишиту сорочку, демонструючи цим власну етнічну приналежність:

"Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…"

Відчуття смаку і стиля українців відзначали і художники, зокрема Ілля Рєпін, визнавав стиль українських жінок унікальним, порівнюючи їх з парижанками:

"Тільки українки та парижанки вміють одягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно одягаються дівчата, парубки теж спритно ... це дійсно народний, зручний і граціозний костюм."

Пабло Пікассо, відомий художник, також мав вишиванки у своєму гардеробі. Його перша дружина — балерина Ольга Хохлова, українка за народженням подарувала йому вишиванку, які він носив протягом усього життя.

Через нав’язування радянських мітів та стереотипів, українська мода занепадала на користь практичності. Виникає поняття "шароварщина", хоча сучасна термінологія описує події другої половини ХХ століття на території словом "кітч" - псевдомистецтво у масовій культурі, без етнічної цінності. Проте, слово "шароварщина" виникла наприкінці 70х років ХХ століття, завдяки діяльності режисера масових заходів на території України у Радянському Союзі — Борису Шарварку.

Ця тенденція робила акцент на етномотивах минулого, до того ж спрощувала ЇХ, чим самим творила дешевий та шаблонний образ українському народу. Українці до сих пір страждають від комплексу меншовартості, що і відображається в позиції вибору одягу ("здебільшого яскравий, але не якісний" або "якісні речі тільки на вихід"), але події 2022 року (повномасштабне військове вторгнення на територію України), стали поштовхом до змін у царині модної індустрії.

Події сучасної української історії знаходили відображення в колекціях світових брендів: осінь 2005 рік — Жан Поль Готьє випустив колекцією, натхнену Помаранчевою революцією та українськими мотивами; 2008 рік - Gucci випускають колекцію, натхнену гуцульськими та подільськими мотивами вишивки; 2009 рік — Джон Ґальяно, артдиректор Dior, зображував моделей у образах замерзлих українських наречених (можливим прототипом слугувала Панночка з екранізації "Вій"); 2013 рік — американський дизайнер Прабал Гурунг, натхнений силою українських жінок, створив колекцію у стилі "українських амазонок", тощо. Модний журнал Vogue у 2016 році писав про вишиванку,  розповідаючи про значення візерунків.

2022 рік був наповнений підтримкою України, зокрема на подіумах світу. Vetements, Lanvin ввели жовто-блакитні елементи, прикрашені українськими національними символами до своїх колекцій, Balenciaga робив презентацію, присвячену українським біженцям, дизайнери Шотландії затвердили новий вид тартану у кольорах українського прапора. Зростає популярність і українських дизайнерів: Мей Маск виступала у вишиванці Юлії Магдич, костюми Frolov heart мають значну популярність у голлівудських зірок. Україна на момент 2023 року є трендом світової моди, зокрема під час Берлінського тижня моди, український дизайнер Жан Грінцвельд, влаштував перформенс з девізом "Зараз нікого не хвилює, у що ти вдягнутий".

Мода є частиною нашого життя, культури та натхнення. Мода по-українськи є важливим компонентом ХХІ століття, показником життєспроможності нашої культури і її всесвітнього сприйняття, що доводить неминучість її перемоги над російськими злом та агресією.

Публікація підготовлена в рамках освітнього курсу КНУ ім. Шевченка "Практична (публічна) історія".