Війна не завадила: легальний гемблінг виконав свої фінансові зобов’язання перед державою

Минулий рік став чи не найгіршим фінансовим роком за весь час незалежності України. Війна негативно вплинула на всі сфери життя та господарювання. Фізичне знищення активів, вбивства людей, руйнування інфраструктури та житла – все це є результатом повномасштабної війни, що з лютого 2022 року розгорнула Росія проти нашої держави.

Існуючи негаразди іноді порівнюють із тими, що довелося пережиту в 90-х роках минулого сторіччя. Але таке порівняння досить не коректне. Насамперед через те, що ніщо з тих років не можливо порівняти із бойовими діями, із ракетно-бомбовими ударами по житлових кварталах чи промислових об’єктах.

Проте, навіть в таких складних умовах, український бізнес продовжував свою діяльність і робив все можливе для збільшення спроможності держави опиратися російській агресії. Наприклад, легальні організатори грального бізнесу в Україні впродовж року лише за ліцензії сплатили понад 1,166 млрд гривень. Це 98% від встановленого ще у мирний час плану по зборах до бюджету (1,18 млрд гривень) на 2022 рік.

Багато це чи мало? Ну спробуємо розібратися.

По-перше, це так званий "чистий дохід" держави, бо платежі йдуть до державного бюджету напряму і не потребують майже не потребують витрат з нього. Фактичні видатки на утримування національного регулятору ринку азартних ігор – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) становлять лише близько 6% від того, що збирається з гемблінгових компаній у вигляді ліцензійних платежів (і це ще без врахування прямих та опосередкованих податків, що сплачують ліцензовані організатори).

По-друге, зібрані кошти можна перевести в щось корисне в оцінити, що за них може бути придбано і спрямовано на потреби Збройних сил України (ЗСУ) та Територіальної оборони. В КРАІЛ порахували, що означає для України кожна оплата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор саме у амуніції та військовому спорядженні і вийшло ось що:

• за роботу в гральних закладах казино – від 39 млн гривень до 78 млн гривень. Це приблизно 800 дронів із тепловізором DJI Mavic 3;
• за роботу казино у мережі Інтернет – 25,35 млн гривень. Це десь 617 бронежилетів класу 6;
• за роботу букмекерської діяльності – 117 млн гривень. Це орієнтовно 825 монокулярів;
• за роботу в залах гральних автоматів – 9,75 млн гривень. Це дорівнює придбанню 3 250 спальних мішків;
• за роботу в покер у мережі Інтернет – 6,5 млн гривень. Це близько 1 860 армійських аптечок типу 1;
• за роботу з проведення парі тоталізатора на іподромі – 6 500 гривень. Це 18 килимків-"піддупників".

Також можна перерахувати оплату за ліцензії:

• на гральний стіл та/або на гральний стіл з кільцем рулетки – від 0,585 млн гривень до 1,1375 млн гривень. Це до 505 пар зимових берців;
• на букмекерський пункт – 0,195 млн гривень. Це приблизно 130 пар тактичних окулярів;
• на гральний автомат – 0,117 млн гривень. Це десь 73 пари тактичних рукавиць;
• на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор – 1,95 млн гривень. Це майже 515 військових рюкзаків великого об’єму.

Але плата за ліцензії – це не єдине, чим легальний гемблінг допомагав і допомагає державі у воєнний час. За десять місяців повномасштабного вторгнення, лише компанії-члени найбільшої профільної асоціація представників легального ринку азартних ігор – Всеукраїнської Ради Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council – UGC) витратили на допомогу суспільству й армії більше 500 млн  гривень. А офіс UGC перерахував майже 100 тис. гривень на спецрахунок ЗСУ. Паралельно з цим діють постійні маркетингові технології, які з чи не з кожної безпосередньої гри перераховують кошти на ЗСУ або для гуманітарної допомоги українцям. І ця робота буде продовжена в 2023 році! Легальний гральний бізнес довів свою відданість державі. І заплатив би більше, якби не війна.