Паралельні прямі не перетинаються?, - Валерій Макєєв, Секретар НСЖУ
Сьогодні, 3 серпня 2017 року. День чергового "судилища" над Миколою Семеною у Криму. Втім, навіть ТАМ наявні ознаки Суду.
На попередньому судовому засіданні, 18 липня, були допитані судові експерти, які спростували "надуману" психологічну експертизу Миколи Семени та експертизу текстів його статей, яку робило слідство – ФСБ. Це маленька ПЕРЕМОГА у непростій справі захисту нашого журналіста на анексованій території. Тоб–то, твердження "експертів" ФСБ про "державні- зради–загрози" в журналістських роботах Семени, виявилася, на повірку, брутальним спадком КДБшної психології звинувачення ТАМ. Експерт із боку захисту Олена Новожилова розкритикувала експертизу лінгвіста російської ФСБ, назвавши її некомпетентною. Психолог, екс-начальник психологічної служби кримінально-виконавчої системи Республіки Татарстан Володимир Рубашний описав особистість Миколи Семени і роз'яснив суду, що ніяких особистісних характеристик, притаманних злочинцям, у нього немає. Він додав, що в Семени немає мотиву ворожнечі до Росії, а є лише бажання до самореалізації й самовираження.
Сьогодні, 3 серпня 2017 року, до мене , як до секретаря Національної Спілки Журналістів України, надійшло прохання розібратись із ситуацією, щодо звинувачень відомого блогера із Житомира, члена НСЖУ Василя Муравицького у все тій же "Державній зраді", тільки, тепер вже, відносно держави Україна.
СБУ анонсує міру покарання для блогера у розмірі до 15 років позбавлення волі.
Відверто кажучи, коли прочитав новину про Муравицького у редакції "думай как все", стало трішечки моторошно: "А що там думати? Просто так людей не звинувачують у таких речах!".
https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/3747#.Ic2BMSKQ.dpbs
http://www.pravda.com.ua/news/2017/08/2/7151140/
Та стандарти журналістських розслідувань вимагають пошуку і альтернативних джерел- думок.
Видання "Страна" надало іншу позицію щодо затримання блогера.
"Он писал против войны, ненависти, вражды и критиковал политику украинской власти. Критиковал крепко и качественно - в своевремя Муравицкий получил награду от городской власти Житомира за I место в конкурсе "Журналист года" (номинация "Лучший журналист печатных и электронных СМИ"). За это ему вменяют государственную измену и разжигание национальной розни".
"За висновком експертів, матеріали за семантико-лінгвістичним наповненням також містять заклики до розпалювання національної ворожнечі всередині країни та між Україною та сусідніми дружніми державами", – заявляє СБУ.
Але, щось подібне було і … у справі Семени…
Чи не варто зачекати із висновками про "маніпулятивний характер матеріалів"?
Взагалі-то, сама теза про "маніпулятивний характер матеріалів", надзвичайно небезпечна. Так можна у будь- якому матеріалі "винайти" маніпулятивність, та звинуватити будь-кого "непокірного". ( При чому, зі спливом часу, сторони звинувачень , як правило, змінюються місцями). Навіть цей пост-відгук, у сенсі (даруйте) "маніпуляцій маніпулятивністю" виглядає не інакше як "явка з повинною" . ( Хотів поставити тут "смайлик" J, та навіть жахнувся: "А хто знає, чи вбачать деякі експерти і у цьому елемент вербальності?") .
Та мені добре тут іронізувати перед компом, під кондиціонером, а у Василя, у якого, всього декілька днів тому, народилася дитина, умови для роздумів про життя – буття , наразі, "обмежені".
А тому і маємо, попри все, і ТУТ, проявляти журналістську солідарність.
Так. І ще раз ТАК.
Не виключаю, що слідство має певні підстави для обгрунтованої Підозри. Навіть більше того, я мрію, щоб наші правоохоронці були надзвичайно фахові та проявляли зразки захисту ідеалів демократії.
Та, наразі, МИ не маємо законного рішення суду щодо скоєння журналістом злочину, а тому, апріорі, стоїмо і на його персональному захисті, і , одночасно і разом з тим, на захисті демократії.
Щодо текстів публікацій Василя , не скажу нічого. Я просто їх не бачив.
Та, як правник, щодня працюю із законодавчими нормами.
Як підставу для підозри зазначено ст.110 та 11 ККУ.
Читаємо ст.110 ККУ ч.1: Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
"Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої".
Читаємо Ст.111 ККУ ч.1, Державна Зрада: Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Власне, звідки взялись "15 років": з ч.2 ст.111: "перехід на бік ворога в умовах воєнного стану…"
Всі б пазли звинувачень, безперечно, мали б місце, якби :
- Якби у нас був воєнний стан, якого ( навіть на обмеженій території) так і не має,
- Якби було "класичне" передання іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
І тут, як кажуть, диявол криється у дрібницях.
Де-факто, між Україною та Росією відбувається "інформаційна війна", яка, за канонами кримінального судочинства, саме і називається "проведенням підривної діяльності". Тоб-то, будь- які висловлювання, наприклад, проти Президента, проти Представників Державної Влади, сказані, скажімо в ефірі телеканалу, кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Росії, або Ваш пост, яким поділилось якесь видання з тієї ж країни, це підстава, просто "табунами" гнати до казематів СБУ усіх спікерів-експертів на відомих телеканалах, позаяк, критика Влади, або навіть менше, висловлювання думки, яка відмінна від "офіційної"(!!!), це і є підривна діяльність в умовах "інформаційної війни".
Саме тут підкралась крамольна думка: " А яка ж, таки, вигідна для декого штука,- війна …". Куди не ткни в інформаційне поле, завжди можеш обрати для себе ворога, який, висловлюючи свою думку ( яка , не виключаю, не сподобалась би і мені), шкодить цілісності та недоторканості, обороноздатності…
Опублікований "ключовий доказ" ( і тут "ключове питання": "А на якій підставі розголошена таємниця слідства???), так от – "ключовий доказ" - це договір між підозрюваним та "Международным информационным агенством "Россия Сегодня".
АЛЕ там немає вказівок, примусу на характер матеріалів. Навіть навпаки: прописано поняття "інтелектуальної власності"… Ну і ціни… Даруйте: 1 500 грн за матеріал(???).
Не знаю, яку долю у зовнішньому оброті економічних взаємовідносин із РФ (яка , на третій рік війни, так і залишається першим за обсягами зовнішньоекономічного обігу партнером України ( ???!!!) займає цей контракт, але, відчуваю, що на одну мілліардну, він не потягне.
З таким "розмахом", за будь- яку економічну співпрацю з РФ, включаючи і діючі інвестиції на її території, зі сплатою багатомільйонних податків та зборів, можна звинувачувати у "підриві обороноздатності"… Але … ( Залишимо без коментарів. Тут все очевидно: мільярдні інвестиційні та комерційні угоди в РФ – у законі, 1500 грн для журналіста – зрада. Державна!)
P.S. Сьогодні маю сказати і про третю новину: Дякуючи солідарності журналістів та тиску дипломатів ОБСЄ, з т.з. ДНР, після майже двомісячного замовчування факту затримання журналіста Асєєва, підтверджено, що (і це, наразі, головне) наш колега живий. ТАМ, йому також ( ймовірно – за подібними статтями) "пред’являють Державну зраду". ТА Станіслав – справжній герой, справжній журналіст, і … просто людина, яка мала свої, глибоко філософські погляди на ВСЕ, що відбувається навколо нього . І саме сьогодні я мрію про той день, коли зможу потиснути йому руку і сказати просте: "Дякую. Просто дякую за те, що робиш свою справу і як журналіст, і як людина. Говориш правду. Навіть коли вона комусь і не подобається".
Так ,і у Асєєва, і у Семени, і у Муравицького, скоріш за все, правда різна. Або, має свої п’ятдесят відтінків. ТА Асєєва і Семену ми захищаємо як на державному рівні, на рівні Мінських Перемовин, так і на міжнародному рівні. Проте, переконаний, що , наприклад висловлювання Асєєва, не завжди були б "Владі" симпатичні:
"Революция вредна одним лишь шумом, и тишина могла бы считаться верным признаком величья страны".
"Почему государство так легко и скоро отказывается от тех, кого считает своими… Представим себе невозможное: украинская власть просто сейчас возвращается в оккупированный Донбасс, - и мы получим ещебольшую проблему, чем сам факт оккупации. Никто - ни власть, нинаселение свободных территорий, ни местные из числа пророссийских - не готов к такой встрече".
"Сложно признавать свои ошибки, но, судя по всему, мы проиграли этувойну".
Журналісти своїх не кидають. У демократичній країні. А такою ми прагнемо бачити Україну.
То ж , будуємо її разом.
З Семеною, Асєєвим та Муравицьким.
Валерій Макеєв
Секретар Національного Союзу Журналістів України
Від редакції. Нагадаємо, що автор публікації у серпні 2014 року з групою волонтерів повіз гуманітарну допомогу в пологовий будинок міста Лутугіне Луганської області, потрапив в руки сепаратистів і більше трьох місяців, з перервами на лікування, провів в підвалах бойовиків.