Україні - 23. Зовнішньополітичні виклики державності

"Українські Новини" опитали відомих українських експертів-дипломатів про те, які зараз стоять ризики для подальшого розвитку української державності.

Останні події в Україні змушують по-іншому дивитися на сучасний процес національного державного будівництва і функціонування державних інститутів влади, оновлення еліт та ролі громадянина в системі прийняття владою політичних рішень. Цього року Україна вже святкує своє 23-річчя. День Незалежності, зазвичай, символізується у громадян з розумінням того, що держава предметно має внутрішню і зовнішню суверенну владу, окреслену територію, а також сукупність жителів, що населяють цю територію. Сьогодні Україна переживає період справжніх випробувань на міцність, адже перед державою виникають все нові і більш складні виклики та загрози, на які необхідно адекватно реагувати і шукати рішення. Важливим є здатність держави обстоювати свої інтереси на міжнародній арені, адже завдяки цьому багато в чому залежить збереження суверенітету і внутрішньої монополії на здійснення державної влади на власній території.

"Українські Новини" опитали відомих українських експертів-дипломатів про те, які, на їх думку, сьогодні перед Україною в зовнішньополітичному вимірі стоять ризики для подальшого розвитку української державності.

Колишній віце-прем'єр-міністр, а також міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.

Перед Україною найбільший виклик - це збереження своєї незалежності і територіальної цілісності, і найбільш актуальний - припинення будь-яких проявів сепаратизму і тим більше - бойових дій на сході України. Але при цьому треба пам'ятати, що проблема Криму сама по собі не вирішиться. Отже, українській дипломатії необхідно знайти тих союзників, які будуть реальною підтримкою на міжнародній арені. Але разом з тим не можна забувати і про те, що ми так чи інакше втрачаємо великий російський ринок, і необхідно також зосередити свої зусилля на пошуку альтернативних можливостей для економічного співробітництва з іншими державами.

Також одим із ризиків є надмірне зосередження виключно на європейському векторі. Потрібно більш широко дивитися на світ. Це питання виживання країни. Ну і, нарешті, гостро стоїть питання збереження професійних кадрів, тих, хто може представляти нашу державу в цей непростий час. Йдеться і про призначення послів, яких і так не вистачає в провідних європейських столицях; про моральну та матеріальну мотивації молодих дипломатів; в кінці кінців, про створення системи, яка буде залучати на державну службу найталановитіших, патріотичних людей. Сьогодні ми маємо, на жаль, як раз зворотний процес
.

Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко.

Мені здається, що цей етап, який ми зараз переживаємо, хоч він і є жахливим, кривавим, дуже важким з усіх точок зору, але він буде точкою відліку для нової України. Ми безумовно подолаємо всі виклики, пройдемо через усі ці жахи, це, власне, і буде наше очищення як держави, як суспільства, як народу, як нації, і я думаю, що після цього ми підемо вперед значно швидшими темпами і протягом найближчого десятиліття Україна дійсно зміниться і стане однією з дуже сильних європейських країн.

Можна говорити про те, що з формальної точки зору, в України є всі атрибути державності. Але якщо ми звернемо увагу на те, що стоїть за формальностями, то побачимо, що в багатьох випадках це квазіатрібути. У нас є парламентаризм, але такий парламент - це насмішка над парламентом. У нас є самоврядування, але це насмішка над самоврядуванням і т.д. У нас є армія, але ми бачимо, що вона фактично зруйнувалася, і її доводиться створювати заново.

Тому я думаю, що пройшовши через усі випробування і визначивши, що дійсно необхідно зробити робити, ми зможемо дуже швидко повернути Україні те, з чого, власне, ми починали в 1991 році - надію на те, що вже дуже скоро Україна стане однією з процвітаючих країн, і це цілком реально. Але ми зможемо це зробити в тому випадку, якщо влада працюватиме на суспільство і на державу, а не на себе.

Дипломат Богдан Яременко (колишній генконсул у Стамбулі, публічно виступив у грудні 2013 проти спроб розгону Євромайдану).

Я думаю, що сьогодні, на жаль, ситуація настільки однозначна, що тут думати і будувати якісь великі прогнози не варто, тому що під загрозою - сама державність. Це тиск на Україну ззовні з боку Російської Федерації; це неоголошена війна і, фактично, можливість дезорганізації української державності таким чином, що Україна остаточно втратить свою суб'єктність. Ось основна загроза і вона залишатиметься такою протягом найближчих декількох років.

Цілком очевидно, що найпершим завданням є мінімізація або в ідеалі - очистка України від терористичних груп, від сепаратистських збройних угруповань і встановлення повного контролю над територією, принаймні - на Донбасі. Я так кажу, тому що повний контроль над всією територією України, включаючи Крим, на найближчий період є неможливим.

Першочергове завдання - це подальша мінімізація військової та політичної загрози та економічного тиску з боку Російської Федерації, але не менш важливим буде вирішення таких питань, як подолання всеосяжної корупції в Україні, підвищення ефективності діяльності уряду і створення практичної системи громадянського суспільства. В тому сенсі, що ця система громадянського суспільства повинна працювати не сама на себе або на якісь ідеалістичні проекти, а здійснювати фактично контроль влади.

ГОЛОВНЕ