Вікторія Гриб: Екватор календарної зими – чи вдасться Україні й надалі уникати віялових відключень електроенергії

Екватор календарної зими для української енергетики видався не менш напруженим, аніж експертні прогнози на опалювальний сезон в цілому. Через суттєве падіння температури в січні існував реальний ризик дисбалансів в енергосистемі. До того ж увесь цей час росіяни активно намагаються зруйнувати українську енергетичну інфраструктуру.

На початку січня у Кропивницькому внаслідок ракетної атаки загинув український енергетик, ще семеро були поранені. Загалом цієї зими росіяни завдали шкоди мережам в Київській, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській та Черкаській областях. Одна з прифронтових українських ТЕС від початку морозів була атакована до десятка разів. Буквально днями у Харкові внаслідок ракетної атаки без електроенергії залишилися одразу 11 тисяч споживачів, в частині будинків довелося відключити опалення та газопостачання.

Рік тому внаслідок нещадних атак Україні навіть довелося запровадити графіки відключень електроенергії. Попри неабияку гнучкість та нові підходи для фізичного захисту критичної інфраструктури, в нинішню зиму Україна увійшла з дефіцитом потужності в енергосистемі на рівні 2 ГВт. Уникнути відключень електроенергії вдалося через налагоджений імпорт з країн Євросоюзу. На жаль, досить часто дефіцит доводилося покривати внаслідок аварійної допомоги, яка, втім вартує дорожче комерційного імпорту. Окремо варто наголосити на втрачених можливостях експорту електроенергії в 2023 році – таким чином ми недоотримали додаткові кошти для ремонтів обладнання і для підготовки до зими. 

У пікові морози для уникнення відключень електроенергії довелося залучити усі наявні ресурси генерації електроенергії. ГЕС працювали на максимальних потужностях. Щоправда, на відміну від минулої зими ми маємо менший запас міцності та резервного обладнання. 

Ще одна проблема катастрофічні борги на ринку – близько 60 мільярдів гривень. До прикладу, борг «Енергоатому» перед постачальниками універсальних послуг зріс до 12,4 млрд грн. Борг перед зеленими виробниками зріс до 32 млрд грн. Борг учасників ринку перед "Укренерго" зріс до 30 млрд грн. Борг "Укренерго" перед виробниками електроенергії сягає 10 млрд грн. А ще “Укренерго” має понад мільярд євро боргів перед іноземними кредиторами. 

Не менш болісна проблема – це брак професійних кадрів. Відтак надзвичайно важливо ретельно зважити мобілізаційну складову, адже послаблення кадрового потенціалу в енергетиці може негативно вплинути не лише на галузь, але й на економіку в цілому. Необхідно подбати, аби енергетичний фронт був не лише забезпечений ресурсами, але й гідними умовами та своєчасною оплатою праці. 

Вже сьогодні, не чекаючи на завершення війни, варто нарешті почати реальну розбудову розподіленої, високоманевреної генерації. Поруч із посиленням фізичного захисту енергетичних обʼєктів, синхронізацією законодавства з європейськими нормами, не менш актуально переглянути законодавство у сфері хімічної, бактеріологічної, радіаційної та ядерної безпеки (CBRN). В цьому контексті Україна може запропонувати світу нові, вдосконалені критерії, яка стануть універсальними для цивілізованих країн. Таку роботу у Верховній Раді ми розпочали разом із Людмилою Буймістер, колегами з п’яти парламентських комітетів, представниками РНБО, Міноборони, Генпрокуратури, ДСНС, МОЗ, Міненерго та інших.  

Загалом, цієї зими українська енергетика демонструє кращу готовність до викликів пов'язаних із бойовими діями. Ремонтна кампанія 2023 року стала наймасштабнішою за всю історію України. Це дозволило додати в систему 2,2 ГВт. Утім, наразі ніхто не може гарантувати, що в лютому не виникнуть нові проблеми, пов'язані з масованими обстрілами. 

Для більшої ефективності роботи та стійкості енергосистеми ми потребуємо потужної підтримки з боку наших міжнародних партнерів та донорів, а отже посилення, зокрема, й парламентської дипломатії. Важливо, аби народні депутати, зважаючи на особисті контакти із донорами, могли ефективно і безперешкодно працювати та виконувати свої депутатські обов'язки.

Сьогодні дійсно неможливо спрогнозувати майбутнє української енергосистеми у другій частині календарної зими, або ж усього опалювального сезону. Допоки триває війна будь-які прогнози є в принципі беззмістовними. Утім, маю надію, що грандіозний досвід, набутий українськими енергетиками в непростих умовах, дозволить нам й надалі впевнено дивитися у майбутнє.