Юрій Гаврилечко: Чому зростання "середньої зарплати" може бути поганим знаком

Юрій Гаврилечко. Фото: Facebook

Кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко на своїй сторінці в Facebook на прикладі вигаданого підприємства показав як можна маніпулювати статистикою і чому не варто звертати увагу на такий показник як "середня зарплата".

Економічний лікнеп. Що не так із "середньою зарплатою".

Показник середньої зарплати при суттєвому скороченні числа працюючих та незмінній системі виплат - завжди збільшується. І це нічого не говорить взагалі ані про підвищення рівня життя, ані про зростання економіки. Все із точністю до навпаки.

Приклад.

РЕКЛАМА

Було 100 працівників, що отримують по 10 000 грн + 1 ТОПчик отримує 1 000 000 грн.

Загалом 100*10 000+1 000 000 = 2 000 000.

Середня зп: 2 000 000/101 = 19 802 грн

Стало 75 працівників, що отримують по ті самі 10 000 + 1 ТОПчик отримує ті самі 1 000 000

РЕКЛАМА

Загалом 75*10 000+1 000 000 = 1 750 000

Середня зп: 1 750 000/76 = 23 026 грн

Зростання середньої зп: 23 026 - 19 802 = 3 224 грн або на 16,3%

Ву а ля! Є суттєве зростання середньої зп, міністри можуть пишатися, а прем'єр - претендувати на позачерговий орден/медаль. А що насправді? А насправді рівень життя/розмір доходів тощо залишились як і були. У всіх! І в тих хто отримува 10 000 і в того, хто мав 1 000 000. Зростання економіки теж немає. Є її скорочення. Бо рівень споживання (граничний) зменшився на 250 000 або на 12,5%.

РЕКЛАМА

ЩЕ РАЗ: ПРИ СКОРОЧЕННІ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ НА 25%, СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА ЗРОСЛА НА 16,3%, А ЕКОНОМІКА ВПАЛА НА 12,5%!

АЛЕ РЕАЛЬНІ ЛИШЕ ДВА ПОКАЗНИКА - СКОРОЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПАДІННЯ ЕКОНОМІКИ. ЗРОСТАННЯ ЗАРПЛАТИ - НЕМАЄ.

СПОДОБАЛОСЬ?

ГОЛОВНЕ