Батіг без пряника – експерти розповіли про ризики законопроєкту щодо мобілізації

Широкий суспільний резонанс викликав законопроєкт №10378 щодо "удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби", запропонований Кабінетом Міністрів України. Українські Новини запитали експертів щодо причин такого резонансу, а також плюсів та мінусів прийняття законопроєкту в чинному вигляді.

Законопроєкт – це сферичний кінь у вакуумі без жодних відповідей

Кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко зазначає, що законопроєкт 10378 не дає відповідей на ключові питання.

"Запропонований урядом законопроєкт не містить  відповідей на питання: що таке мобілізація? нащо її проводити? які завдання вона вирішує? в який спосіб її проведення наблизить нас до перемоги? за рахунок яких коштів вона проводитиметься? яким ресурсом буде забезпечуватися? які компенсаторні механізми будуть застосовані для зниження впливу на економіку тощо. Тобто, законопроєкт являє собою класичного "сферичного коня у вакуумі", що не пов'язаний ані з реальними потребами ЗСУ, ані із можливостями суспільства та економіки України такі потреби задовольнити", - зазначив експерт.

Причому, зазначає Гаврилечко, відповідей на ці питання немає й у тих, хто має за них відповідати.

"Очільник МО не може дати відповідь на питання нащо стільки мобілізованих на тих умовах, що вказані у законопроєкті, міністр фінансів не знає де брати кошти на проведення мобілізації, а главком ЗСУ говорить про те, що до розробки законопроєкту був залучений лише на початковому етапі та не брав участі у формуванні обсягів мобілізації. Як слушно зауважують колеги, супровідні документи до законопроєкту не містять навіть натяку на те, як має проходити мобілізаційний процес, враховуючи його вплив на економіку. Чи є форс-мажором обставини, коли підприємець не може виконати умови договору та кредитні договори через те, що у нього мобілізували водія та механіка? А як бути з податками? А якщо спеціалістів мобілізували, підприємство не змогло через це виконати контракт - на кого мають подавати до суду партнери й відповідно до яких нормативно-правових актів? А банки за невиконання фінансово-кредитних (лізингових) умов? Відповідей не ці питання немає", - резюмував Юрій Гаврилечко.

Також Гаврилечко прокоментував ініціативу щодо "мобілізації інвалідів на небойові посади". За словами експерта, розрахунків скільки цих самих "небойових посад" є вільними для того, щоб їх заповнили інваліди також немає.

"Можливості будь-якої людини до навчання обмежені його хистом, талантами, віком, станом здоров'я тощо. То скільки і яких ресурсів потребуватиме підготовка фахівців для навіть небойових спеціальностей, з огляду на складнощі в опанування професійних знань та необхідності мати спеціалістів з інклюзивного навчання? В нас взагалі скільки таких спеціалістів-військових? А вони взагалі є?", - запитує експерт.

Військово-політично керівництво країни має знайти консенсус

На думку політолога, аналітика Фонду громадської дипломатії Олександри Решмеділової додаткову напругу в суспільстві викликає намагання перекинути один на одного відповідальність за запропоновані ініціативи серед військово-політичного керівництва країни.

"Певну напругу викликає перекидання відповідальності за ці ініціативи. Можна сказати, що цей діалог розпочався з фінальної пресконференції президента, потім напруження посилилося після пресконференції Залужного. Потрібні роз'яснення від профільного міністерства, від профільного комітету, можливо від Кабміну загалом. Ніхто не розуміє, яким буде фінальний результат, що залишиться, а що буде прибрано", - пояснила політолог.

На думку Олександри Решмеділової законопроєкт не має провокувати громадян ухилятися від будь-яких контактів з державою.

"Головне, щоб ці законодавчі ініціативи не були додатковим тригером для того, що українці почнуть масово ухилятися від взаємодії з державою. Це стосується довіри до банківської системи, це стосується податків, це стосується багатьох сфер, де людина контактує з державою і має їй довіряти в ці складні часи. Сподіваюся, що цього всього не буде. І це можливо все лише шляхом роз'яснювальної роботи", - наголосила Олександра Решмеділова.

На її думку, заспокоїти суспільство може спільна пресконференція чи заява представників різних відомств, залучених до розробки законопроєкту.

"Можливо потрібно знайти консенсус між всіма суб'єктами, це і Кабмін, і Верховна Рада, і безпосередньо Ставка, і Залужний. Можливо, їх треба об'єднатися і зробити якусь спільну пресконференцію або заяву, щоб дати українцям відчуття єдності, а не роз'єднання, в тому числі політичного. Але думаю, що це буде трохи пізніше. Загалом, чим більше конкретики, чим більше роз'яснень, чим більше буде діалогу, тим простіше буде подолати скепсис, який сьогодні є", - сказала політолог.

Українці масово можуть піти в тінь

Незалежний політолог, кандидат політичних наук Олексій Якубін відзначив, що законопроєкт переповнено "батогами", але зовсім немає "пряників".

"На фронті потрібні мотивовані люди. Я в цьому законопроєкті бачу більше моментів, що роз'єднують суспільство. Вони не тільки не відповідають Конституції, а й складно втілюються в життя. Вони можуть створити проблеми для частини громадян, а це призведе до створення колосального паралельного, сірого життя. Ми всі бачили, що Зеленський на пресконференції говорив, що одного військового утримують шість цивільних. Цей законопроєкт зменшить кількість цивільних, які утримують військових. Виникає питання: звідки ми будемо брати ресурси на військових? Просто навіть їм на заробітну плату. Законопроєкт нічого про це не говорить, він тільки посилює тиск на економіку", - наголосив політолог.

Експерт зазначив, що подібні ініціативи мали б заохочувати добровольців, але по факту в законопроєкті йдеться лише про примус.

"Я не бачу в цьому законопроєкті жодного заохочення, щоб люди були готові йти. Наприклад, чітко зазначені різні пільги, які людина може отримати тут і зараз; скорочення терміну перебування на військовій службі для добровольців; нюанси, пов'язані з можливістю переведення лікування; різні соціальні захищеності в повсякденному житті тощо. Цього немає. Тому в людей виникає відчуття якоїсь соціальної несправедливості, яке ми бачимо в реакції соціальних мереж", - резюмував Олексій Якубін.

На думку політолога, у тому форматі, в якому сьогодні представлено законопроєкт, є висока ймовірність того, що його можуть не ухвалити в парламенті.

Як повідомлялося раніше, на думку адвоката Станіслава Ліфлянчика, більшість запропонованих в законопроєкті КМУ обмежень для "ухилянтів" незаконні.