Анастасія Товт: Проблема не в мобілізації, просто ніхто не любить, коли його обманюють

А тепер серйозно.

Насправді, проблема ж не в мобілізації. Проблема в інформації.

Та точка, в якій ми зараз опинилися - наслідок проваленої інформаційної політики.

Бо не можна спочатку обіцяти людям шашлики в Ялті, а потім очікувати черг до військкоматів.

Чому дивуватися, якщо з кожного телевізора 24/7 людям у голови планомірно вбивали нереалістично завищені очікування: перемога - тільки вихід на кордони 91-го, феєричний контрнаступ, чудотворний ленд-ліз (де він, до речі?), ракети от-от закінчаться, санкції доб'ють, а далі - літо в Криму, розвал рф, український прапор на червоній площі....

Ось хто ж вас за язик-то тягнув, продюсери.

Анонси вийшли красиві. Шкода, що кіно це існує тільки в паралельній реальності єдиного марафону.

А тепер - відмотаємо на рік назад.

Лютий 2023-го, цитата Зеленського: "Ми демократична країна. Ми не можемо, як росія - заганяти когось палицями на війну. Ми не така країна. Це парадокс. Ми воюємо за цінності європейські. Тому навіть воювати нам потрібно з такими цінностями".

Склейка. Грудень 2023 року.

Нове "демократичне" законодавство про мобілізацію. Повістки електронною поштою (удачі). За неявку до військкомату - блокування банківських рахунків, і найсмішніше - заборона на виїзд за кордон.

А типу до цього чоловіків так просто випускали. Ну, відразу видно руку професійних сценаристів-гумористів.

А тим часом ТікТок усе більше повниться історіями - хто, як і за скільки відкосив. Кажуть, прайс за нелегальний виїзд подорожчав на 300%. Цікаво, чому.

А тим часом у ТГ-каналах дедалі більше відео з облавами ТЦК по спортзалах і ресторанах. Один плюс - столик тепер забронювати простіше, ЦА воєнкомів ховається по домівках.

А тим часом суди дедалі більше нагадують збочену версію телешоу, де під вартою - необов'язково корупціонер або злочинець, але обов'язково політичний опонент.

А тим часом - мільйонні тендери на барабани, овочерізки та бруківку.

А тим часом одні й ті самі особи розповідають одні й ті самі новини, сподіваючись, що хтось їм ще вірить.

А тим часом війна триває вже майже 2 роки.

Ми так і не побачили Ластівчине гніздо, мавзолейний на місці і вже навіть якось пох, живий він чи ні, він то взагалі чи ні, болото загалом щось не особливо квапиться розпадатися, від санкцій і оком не моргнуло, а від кордонів 91-го ми зараз далі, ніж будь-коли.

Річ не в тому, що "ніхто не хоче воювати".

Просто ніхто не любить, коли його обманюють.