"Було б добре, якби твій тато загинув на війні". Українські діти в польських школах стикаються з булінгом і мовою ворожнечі, – ЗМІ

Син українки в Польщі не хоче йти до школи з вересня через образи та булінг з боку однокласників. За словами матері, сину побажали, щоб його батько загинув на війні. При цьому українські біженці повідомляють, що деталі частіше стикаються з мовою ворожнечі. 

Про це розповіло польське видання TokFM.pl.

"Перед канікулами був у сьомому класі. Він почув від хлопців, що було б добре, якби його тато, який на війні, помер. Були й інші дуже неприємні слова, які я навіть не хочу цитувати", – розповіла пані Олена з Києва.

Вона додала, що її син не хоче з вересня йти до польської школи, бо боїться, що з ним знову трапиться подібне.

Крім того, за словами інших співрозмовників видання, українці в Польщі дедалі частіше стикаються з мовою ворожнечі.

"Кілька хлопців неодноразово казали мені, що вони за Росію, щоб я повертався в Україну і воював. Сміялися, що Росія переможе", – розповів учень початкової школи Микола.

Також українка Ірина, яка живе в Любліні більш ніж рік розповіла:

"Трапляється, коли я розмовляю з кимось українською, наприклад на автобусній зупинці, чую коментар: "Це Польща, і тут люди говорять польською". Приїхала сюди з дітьми. Я ходила на курси та вчилася. Але я все одно роблю помилки. Інколи мені не вистачає польських слів, у мене теж східний акцент. Ви чуєте, що я не полячка. Деяким людям це не подобається. Я цього не розумію. Це не мій вибір прийти до вас зараз. Я не приїхала сюди у відпустку. Я втекла від війни".

Ірина додала, що слова поляків іноді ранять. Але вона зазначила, що вороже ставлення не є повсякденністю.

Видання зазначає, що ситуація тим складніша, що попереду вибори в Польщі і ширяться чутки про те, що одним із кандидатів у Сейм держави є антиукраїнська партія.

"Ми часто забуваємо, що мова має силу. Слова мають велику силу. У мові публічної дискусії чи політичної кампанії функція мови є переконливою, вона має формувати соціальні установки, вона має створювати певне бачення світу", – висловила думку доктор Маргарет Ойя-Новак з Інституту соціальної комунікації та медіанаук Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.

За її словами, ключову роль відграють соціальні мережі, в яких є дискримінаційні дописи, які виключають ту чи іншу групу.

"Іноді тисячі або навіть мільйони людей діляться однією публікацією. І поширюється, як снігова куля. Слова дуже близькі до дій і, наприклад, до фізичної розправи", – висловила думку доктор Маргарет Ойя-Новак.

За її словами, такі випадки вже можна побачити у школах. Зокрема, під час роботи з вчителями Маргарет простежує, що проблема почалася зі словесного насильства.

"З'являються слова "ті злі біженці", "ті українці". Потім це переростає у фізичну агресію, дискримінацію, відчуження. І дуже часто дитина, яка зазнає насильства над якоюсь частиною своєї особистості, тікає з такої школи чи класу. Це форма елімінації. Крім того, у підлітків все частіше з'являються суїцидальні думки, депресії, кризи психічного здоров'я", – розповіла експертка виданню.

Вона також зазначила, що часом політики свідомо використовують мову ворожнечі.

"Політики чудово знають, що переконлива, брутальна мова доходить до людей і що частина суспільства потребує такої мови. Але я завжди наголошую – наша свобода слова закінчується на свободі іншої людини. Ніхто не може бути дискримінованим, виключеним чи стигматизованим. Це має бути непрохідний кордон", – резюмувала Ойя-Новак.

Як повідомляли Українські Новини, кількість українських біженців, які втекли від війни держави-агресорки Російської Федерації проти України й отримали статус тимчасового захисту в ЄС, перевищила 4 мільйони. Серед усіх країн ЄС найбільше біженців нині зареєстровано в Німеччині.