Вперше в Україні 6-річній дитині пересадили серце. Мама розповіла як пожертвувала серце свого сина, щоб врятувати іншу дитину

Українські кардіохірурги провели унікальну операцію з пересадки серця шестирічній дівчинці. Про це відомий український кардіохірург Борис Тодуров написав у Facebook.

"Вперше в Україні. Сьогодні вночі в інституті виконано трансплантацію серця 6-річній дівчинці. Операція пройшла гладко, дівчинка екстубована через дві години після операції. Подробиці опублікуємо пізніше", - написав Тодуров.

Катерина Сотникова, мама 4-річного Юрчика, який після смерті став донором серця для 6-річної Соломійки з Ковеля, розповіла, що стало причиною смерті її сина і як вона прийняла рішення про пересадку його органів іншим дітям.

Свою історію вона опублікувала у мережі.

"Юра народився в Запоріжжі, де до відомих подій у країні ми щасливо жили всією родиною. Далі вимушено змінювалися міста, країни. А навесні цього року я з сином приїхала в місто Рівне", – пише Катерина.

Біда трапилася 3 липня, коли у здорової життєрадісної дитини під час пробудження після денного сну стався спонтанний крововилив у головний мозок.

За словами мами, не було провісників біди: падінь, ударів головою або будь-якої іншої причини.

"СКТ було проведено в найближчу годину. Коли мені оголосили результати, мій шок і жах я не забуду ніколи. Я все зрозуміла, як лікар, але не могла прийняти, як мати", – зізнається Катерина.

Саме як мати вона почала боротися за життя свого єдиного сина, шукати шляхи порятунку, вірила і хапалася за всі примарні шанси. За кілька днів свідомість почала приймати реальність, яка за роки роботи в реанімації була їй дуже близька і зрозуміла.

"Є неминучість, я знаю, який вона має вигляд. Смерть мозку. Це тільки справа часу. Що відбувається далі з тілом, вже точно бачила не раз. Юра майже одразу опинився в глибокій комі, без перспектив на життя з медичної точки зору".

За словами жінки, вона, безумовно, знала, що операції з пересадки органів проводяться в Україні, але от щодо донорів-дітей була не в курсі.

"Мого сина вже не врятувати, я це нарешті усвідомила. І розуміла, що є шанс урятувати когось іншого.

Популяризація донорства в Україні, на жаль, дуже слабка. Юрчик майже одразу опинився у глибокій комі, "без перспектив на життя" з медичної точки зору. Вирішила, що тепер слід відключити почуття. За логікою, має бути база, куди вносяться такі люди, а далі б пішли етапи роботи координаторів у трансплантології. Адже родичі пацієнта – це здебільшого прості люди, яким треба доступно і зрозуміло пояснити результати подій.

У нашому випадку я сама була ініціатором, попросила допомоги колег у пошуках варіантів, куди можна звернутися. Збоку виглядає божевіллям та дикістю. Але так склалося, що я не лише мати, а ще й лікар. І моє розуміння того, що відбувається, набагато ширше, ніж у людей далеких від медицини", – визнає Катерина.

Організаційні моменти та транспортування вирішувалися Рівненською обласною дитячою лікарнею та Інститутом серця у Києві. Батьки подякували кожному, хто брав участь у цих подіях.

"І так ми у Києві, в Інституті серця України. Мій маленький герой витримав дорогу", – захопилася мужністю Юри мама.

Постановка діагнозу "смерть мозку" – це не так швидко і просто, як здається. Тільки після великих обстежень, констатації та вирішення всіх юридичних аспектів дозволено роботу трансплантологів. Попри біль та горе, мати хлопчика розповіла, як усе це відбувалося.

"Нашого синочка проводжав в операційну весь персонал. Крізь свої я бачила їхні сльози. Дякую за розуміння та підтримку. Ви Люди і Лікарі з великої літери, і тільки так!" – каже медикиня.

Як додає, потужна команда фахівців справді робить великі справи.

"Я чекала до глибокої ночі результату операції. Коли мені сказали, що серце б’ється в іншій дитині, я вперше щиро посміхнулася. Серце мого сина б’ється!" – сказала мама.

Пізніше вона дізналася про врятованих хлопчиків з клініки "Охматдит". Катерина щиро радіє, що у цих дітей буде шанс на здорове життя.

"Зранку я побачила Соломію, слухала її серце. Морально я до цього була готова. А ось коли вона відразу прокинулася і покликала маму, я розгубилася. Ось і є та грань "смерть дає життя". Мені полегшало", – зізнається жінка.

Безумовно, наголошує мама Юри, ця втрата є непоправною. Тоді в понеділок увечері, 3 липня, її світ зруйнувався і вже ніколи не стане колишнім. Але вона вірить і сподівається, що 9 липня відродився світ у трьох діточок.

"А тепер щодо мого "Я", яке постійно звучить у всій цій історії. Ось це "Я" складається з двох половинок: Каті та Михайла, і тільки так! Ми давно стали одним цілим. Мій чоловік – це мій захист, стіна та підтримка. Ні разу він не засумнівався в моїх намірах та рішеннях, повністю довіряв моїм медичним знанням та досвіду. І кожна наша дія була разом обдумана та узгоджена. Його сила духу – це моя опора. Він неймовірний чоловік, коханий чоловік та тато. Без його підтримки не було б цих подій, у мене просто не вистачило б сил", – запевнила жінка.

Як повідомляли Українські Новини, в Україні вперше провели трансплантацію серця 6-річній дитині.