Вікторія Закревська: Український ринок гемблінгу цікавий для західних компаній, проте вони не поспішають
Питання інвестування в українську економіку ставлять перед собою представники різних західних компаній та фондів. Але жоден із потенційних інвесторів не поспішає ані вкладати власні гроші, ані використовувати кошти, що перебувають в довірчому управлінні, допоки не буде остаточно впевнений в тому, що така операція гарантує йому суттєвий економічний зиск та виявиться безпечною та неризикованою.
Впродовж 21-23 червня в Лондоні проходила вже третя за рік (перша була в швейцарському Лугано, а друга – в німецькому Берліні) міжнародна конференція, присвячена майбутньому післявоєнному відновленню України. Серед її учасників – велика кількість представників західного бізнесу, яким було презентовано проєкти у різних сферах, в які український уряд розраховує залучити іноземні інвестиції. Проте інвестори звертають увагу не лише не презентації, а й ретельно вивчають умови роботи на ринку тих країн, куди планують вкладатися.
Український ринок азартних ігор, особливо після того, як топові гемблінгові компанії покинули рашистську юрисдикцію, викликає зацікавленість у багатьох світових брендів. Але попри те, що наш ринок досить привабливий і має всі шанси на трансформацію у регіонального лідера, на заваді цьому стоїть низка невирішених досі питань, відповідь на які можуть дати лише вітчизняні можновладці. І все це стримує західних інвесторів від вкладання коштів в український сегмент гемблінгу. Серед цих питань найважливіші такі:
- впорядкування фіскального законодавства та приведення норм Податкового Кодексу у відповідність із тими змінами у законодавстві, які привнесено в 2020 році через ухвалення закону про легалізацію азартних ігор в Україні;
- впровадження Державної системи онлайн-моніторингу, що дозволятиме в режимі реального часу відслідковувати всі операції із реєстрації гравців у грі, а також із отримання та виплат коштів організаторами ігор;
- завершення блокування роботи рашистських гемблінгових компаній та інших нелегалів, насамперед в онлайн-сегменті;
- припинення інформаційних атак на Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей з боку окремих політиків та чиновників, оскільки існування незалежного регулятора – це нормальна цивілізована практика, що ефективно працює на створення та розвиток сфери азартних ігор, і делегування повноважень регулятора стороннім установам є чи не першою ознакою непрозорості правил гри для всіх учасників ринку.
Нагадаю, що світова гемблінгова спільнота постійно шукає та створює більш досконалі моделі щодо регулювання ринку азартних ігор, аби зробити гру безпечною розвагою для будь-кого. Так, наприклад, у червні поточного року Міжнародна асоціація ігрових стандартів підтримала ідею створення Комітету з відповідальної гри для розробки всесвітнього стандарту, процесу та підходу до питань відповідальної гри.
Цей стандарт надасть можливість легальним організаторам ігор та національним регуляторам формувати передбачувану модель відповідальної гри. Цей факт вкотре доводить, що регуляторна політика щодо гемблінгу в цивілізованому світі стає все більш уніфікованою. І Україна, якщо вона дійсно бажає залучати іноземні інвестиції, має створювати та підтримувати такі самі стабільні та передбачувані законодавчі положення, що регламентують діяльність організаторів азартних ігор.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань