Телеведуча з Кувейту запропонувала узаконити секс-рабинь: росіянок, захоплених у Чечні

Як вона обмовилася, при цьому мають дотримуватися прав дітей, і рабині не мають бути молодшими за 15 років.

Телеведуча і політична активістка з Кувейту, яка раніше балотувалася до парламенту, пропонує прийняти закон, що дозволяє чоловікам купувати для особистого користування секс-рабинь. На думку Салви аль-Мутаїрі, такий захід убереже представників сильної статі від подружніх зрад, оскільки вони завжди зможуть розслабитися в товаристві наложниці.

Як живий товар можна використовувати жінок немусульманського віросповідання, захоплених у ході війни в інших країнах, запропонувала жінка-політик. Наприклад, для "секс-імпорту" підійдуть росіянки, взяті в полон в Чечні, впевнена телеведуча.

Заява аль-Мутаїрі викликала хвилю обурення як серед її співвітчизників, так і у жителів інших країн Перської затоки. Блогери поцікавилися, чи не була б політик проти, якби її саму в часи іракської окупації продали в рабство як "військовий трофей".

На думку Салви аль-Мутаїрі, купивши секс-рабиню, порядні благочестиві кувейтці, які проте володіють високим сексуальним темпераментом, не будуть зраджувати дружинам, оскільки придбання імпортної партнерки рівносильне шлюбу.

"Це краще, ніж коли наші чоловіки вступають у заборонені сексуальні стосунки", - заявила телеведуча.

Як вона обмовилася, при цьому мають дотримуватися прав дітей, і рабині не мають бути молодшими за 15 років.

Як запевняє політик, інститут наложниць - цілком нормальне явище і не суперечить законам шаріату, адже, приміром, у знаменитого арабського халіфа з династії Аббасидів Гарун-аль-Рашида, за легендами, було дві тисячі наложниць.

Стосовно процедури придбання секс-рабинь Салва аль-Мутаїрі внесла пропозицію торгувати дівчатами через спеціальні агентства. На думку політичної активістки, стати наложницею в Кувейті буде благом для бранок, захоплених під час військових дій. В іншому разі вони просто загинуть з голоду в ув'язненні.

Нагадаємо, що в Кувейті, який вважається державою з найбільш відкритою і ліберальною політичною системою серед консервативних арабських країн Перської затоки, говорити про рівноправність жінок з чоловіками і шанобливе ставлення до них не доводиться, у переважній більшості випадків вони повністю залежать від своїх чоловіків.

Представниці слабкої статі отримали право на особисту свободу тільки 2009 року, коли їм надали можливість отримувати паспорти і виїжджати за кордон без попередньої згоди чоловіків, а право голосувати було даровано їм лише 2005 року.