Вікторія Закревська: Лудоманія в Україні - вигадки та реальність

Розвиток легального ринку азартних ігор в Україні продовжується. Попри обмеження, які були накладені на бізнес впродовж епідемії коронавірусу, та активну руйнацію активів через повномасштабну військову агресію росії проти України, гемблінг поступово відновлює свою економічну активність, сплачує податки та ліцензійні збори та допомагає ЗСУ та ТрО протистояти російській навалі.

Проте роки існування тіньового ринку (з 2009 по 2020 рік гральний бізнес в Україні був під забороною) не можна, на жаль, викреслити з історії. І представники цього ринку намагаються протидіяти роботі легального грального бізнесу, зокрема через спроби створення негативного іміджу гемблінгу за допомогою поширення різних міфів. Одним із таких фантастичних припущень є твердження, що легальний ринок азартних ігор сприяє поширенню ігрової залежності (лудоманії) і що «всі все програють».

Насправді такої проблеми в Україні не існує. Так само, як і в інших країнах, де гемблінг вже давно став звичайною частиною економічного та соціокультурного життя. Оскільки розвага – це природня діяльність людини, а зовсім не хвороба.

До того ж дослідження доводять, що українці зовсім не азартна нація і до повномасштабного вторгнення абсолютна більшість (92,7%) наших громадян не мала досвіду гри на гроші та лише близько 7% планували отримати подібний досвід колись у майбутньому.

Водночас законодавці, коли ухвалювали легалізацію грального бізнесу, передбачили механізми захисту громадян від ігрової залежності та прописали їх як обов’язки національного регулятора (Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей). Зокрема до обов’язків КРАІЛ належить контроль за доступом до гральних закладів через ідентифікацію гравців та створення спеціалізованого Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Реєстр – це база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх.

На сьогодні в цьому Реєстрі, що веде КРАІЛ, є лише… 687 записів! І 686 – це записи, внесені на основі заяв про самообмеження! Заяви на обмеження, на що акцентує увагу голова КРАІЛ Іван Рудий, подавалися переважно батьками та дружинами гравців.

Якщо подивитися на вікову структуру, то за кількістю внесених записів у віковій категорії «від 21 до 30 років» їх 272, у категорії «від 31 до 40 років» – 278, у категорії «від 41 до 50 років» – 104. І найменш за все у категорії «51 рік і більше» – 33 записи. А якщо беремо до уваги гендерний показник, то 643 записи у Реєстрі – про гравців-чоловіків, а 44 – про жінок. І це за ТРИ РОКИ(!) роботи в Україні легального ринку азартних ігор.

І соціологічні дослідження, і офіційна статистика говорять про те, що лудоманія в Україні не є проблемою, й не має масового характеру. А міф про неї використовується лише тіньовиками. Бо легальний ринок – це завжди контроль, відповідальність та прозорість. І для різних «маній» там немає місця.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань