Доступність, якість і фінансова прозорість: система охорони здоров’я України зміниться

Державний і приватний сектор охорони здоров’я мають отримати рівні можливості для розвитку, аби Україна могла покращити якість надання медичних послуг для населення.

Про це заявляють представники сфери охорони здоров’я, пише NV у спецпроєкті про намір країни скорегувати фокус медичної реформи за результатами галузевого круглого столу, організованого за сприяння Американської торговельної палати в Україні.

"Українська медицина має величезний потенціал, потрібно лише позбутися нерівності, яка існує між державними та приватними закладами. Одним із головних завдань медичної реформи стає забезпечення єдиної системи державного регулювання в системі охорони здоров’я. Якщо "гроші йдуть за пацієнтом", саме пацієнт має визначати, кому заплатити ці гроші за медичне обслуговування, користуючись своїм правом на державні медичні гарантії", — пише NV про покращення медичних послуг.

Медики-практики кажуть, що вже зараз є окремі види послуг, для яких залучення приватних медичних закладів є критичним.

"На мій погляд, з кількістю населення та кількістю пологів в Україні нам в ідеалі потрібно, щоб зайшли приватні пологові центри та чесно грали, забезпечуючи якісний контроль вагітності та нормальні пологи", — заявила Ірина Кондратова, представник сектору державної медицини, керівник Харківського регіонального перинатального центру в складі КНП ХОР "Обласна клінічна лікарня", доцент кафедри педіатрії та неонатології ХНМУ.

За її словами, для забезпечення якісних пологів і порятунку передчасно народжених дітей Україна має скоригувати Програму державних медичних гарантій, а також мережу пологових будинків, аби вони забезпечували якісні послуги. "Всесвітня організація охорони здоров’я ще 20 років тому визначила: якщо заклад приймає менше 500 пологів на рік — це небезпечно для матері та дитини. Україна колись ухвалила "політичне рішення" та дозволила від 150 пологів. А зараз з початком війни люди виїхали з Харкова — і там, де було 100 пологів на рік, сталося 100 пологів на місяць", — розказала Ірина Кондратова про різку зміну навантаження на лікарні у зв’язку з війною та масовим переселенням людей.

Перегляд мережі державних медичних закладів і залучення приватного сектору до надання послуг у сфері охорони здоров’я є неминучим. Зараз вони не мають рівних можливостей: заклади приватної медицини несуть більше фінансове навантаження, а їхні працівники не мають державних і соціальних гарантій, як колеги із державних чи комунальних лікарень.

Про це розказав Валерій Зукін, генеральний директор багатопрофільного медичного центру "Лелека". Наприклад, пільгові іпотечні кредити, які допоможуть замінити зруйноване або покинуте в окупації житло, доступні лише медикам державних і комунальних закладів. Тому існує ризик, що кваліфіковані працівники приватного сектору можуть покинути країну в пошуках роботи та кращої долі за кордоном, а Україна зіткнеться з гострим дефіцитом медичних кадрів.

За словами Валерія Зукіна, під час окупації частини Київської області приватні медичні заклади під обстрілами надавали медичну допомогу мирним мешканцям та українським воїнам-захисникам, тоді як державні лікарні миттєво зачинилися: "Наш центр "Лелека" із пологового перетворився на шпиталь і був зруйнований. У районі Буча, Ірпінь, Гостомель, Горенка ми були єдиним працюючим медичним закладом".

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко підтвердив, що Україна в межах медичної реформи розглядатиме взаємодію держави та приватного сектору медицини.

"На порядку денному сьогодні та в час повоєнного відновлення — інвестиції у сферу охорони здоров’я. Ми розраховуємо на донорські кошти, на державний бюджет. Але ми зацікавлені, щоб в українську систему охорони здоров’я прийшли приватні інвестиції", — заявив він, коментуючи модернізацію та покращення сфери охорони здоров’я.