Вікторія Гриб: Знищення української енергосистеми залишається ключовою метою окупантів
Народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб прокоментувала спроби військ країни агресора – Російської Федерації завдати українській енергетичній системі максимальних пошкоджень.
Свою думку парламентарій висловила у мережі Інтернет.
Російське військове командування не відмовляється від спроб завдати українській енергетичній системі максимального ураження та може повернутися до серійних ударів по критичній інфраструктурі. І суто гіпотетично, Кремль може навіть досягти своєї мети у разі, якщо терміново не відреагувати за запити енергетиків.
Коли у жовтні росіяни спробували влаштувати Україні тотальний блекаут, то припустилися тієї ж помилки, що й у лютому, коли силилися захопити Київ за 3 дні – вони тотально переоцінили власні можливості. Щоправда при цьому змогли завдати енергосистемі суттєвих збитків. Внаслідок 15 масованих ракетних обстрілів та 18 ударів дронами по енергетичних об'єктах України, окупантам вдалося пошкодити половину об’єктів української критичної інфраструктури, 50 підстанцій різного класу напруги та понад півсотні високовольтних ліній.
М'яка зима, героїчна та фахова робота енергетиків у відновлюванні роботи теплової генерації, залучення іноземного обладнання та донорської допомоги, стійка робота атомної генерації, а також імпорт електроенергії з Європейського Союзу допомогли Україні уникнути повного блекауту. Водночас росіяни не відмовилися від намірів занурити Україну в темряву, відтак варто невідкладно розпочати підготовку до наступного опалювального сезону.
Першочергові кроки для розв’язання довготривалих проблем паливно-енергетичного комплексу у процесі підготовки до осінньо-зимового періоду ґрунтовно розглянули цього тижня в межах кругового столу, ініційованого підкомітетом Верхової Ради з питань енергетичної безпеки.
До участі залучили основних стейкхолдерів енергетичного сектору України, керівництво Міністерства енергетики України, НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Центренерго", ДТЕК Енерго, ПАТ "Донбасенерго", НАК "Нафтогаз України", НЕК "Укренерго", представників донорської міжнародної спільноти та громадського експертного середовища (проєкт USAID "Енергетична Безпека"), проєкт GIZ "Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні", DiXi Group, Секретаріат Енергетичного Співтовариства.
За підсумками обговорення визначили першочергові завдання, які допоможуть максимально швидко оговтатися від ракетного терору та підготуватися до наступного опалювального сезону:
- першочергово необхідно відновити генеруючі та трансформаторні потужності, які були пошкоджені внаслідок обстрілів. Україна може бути під великим ризиком без маневрової генерації;
- надлишок (профіцит) електроенергії необхідно скерувати на експорт до країн ЄС. Доходи від експорту надлишків електроенергії спрямувати для відновлення енергосистеми;
- необхідно продовжити дію законодавчої норми щодо використання частини доходів оператора системи передачі від продажу перетинів для експорту електроенергії на погашення боргів перед державним підприємством «Гарантований покупець»;
- переглянути механізм price-cap як такий, що не дозволяє балансу попиту та пропозиції сформувати справедливу ціну на електричну енергію;
- розглянути європейський досвід створення Фонду зниження енергетичної вразливості (Energy Vulnerability Fund), який би дозволив запропонувати компенсацію за рахунками вразливим домогосподарствам. Такий підхід є набагато більш ефективним та прозорим, аніж ручне стримування тарифів.
- продовжувати впровадження енергоефективних заходів та невідкладно наповнити газові сховища, використовуючи можливості європейської Joint Platform.
- подбати про вугільну галузь, яка надає паливо для теплової генерації, котра залишається головною маневровою потужністю.
Проблема в тому, що навіть якщо росіяни нарешті второпають безперспективність обстрілів наших енергетичних об’єктів, то повноцінно відновити енергосистему зможемо не раніше літа. За оцінками аналітичної команди Київської школи економіки (KSE), сума збитків, завданих енергетиці України за рік повномасштабного вторгнення становить 8,1 млрд доларів. Ця цифра проміжна та вельми приблизна, атаки на енергосистему тривають.
Загалом, від початку війни Україна вже втратила понад третину ВВП. Це досить серйозний показник.
Інша проблема – у катастрофічних збитках, які несуть самі енергетичні компанії. Відтак вкрай важливо стабілізувати фінансову ситуацію в енергетичному секторі та забезпечити ліквідність українських енергокомпаній.
Ще в липні, до початку масових обстрілів енергетичної системи, президент Зеленський наголосив, що західним країнам значно дешевше створити в Україні потужну систему протиповітряної оборони, аніж постійно "латати" українську економіку грошима. Відтоді Україна отримала комплекси сучасні ППО, які в листопаді та грудні вберегли енергосистему від тотального блекауту. Водночас основний тягар відновлення завданої окупантом шкоди лягає на плечі українських енергетиків, які рятують не лише енергетичну систему, але й усю українську економіку. Допомогти їм якнайшвидше подолати наслідки ракетного терору – наше пріоритетне завдання.