Кирило Шевченко: Як Україна утримала фінансовий фронт. Історія постанови №18

У сьогоднішню річницю передивлявся документи та згадував 24 лютого 2022 року. На очі потрапила Постанова №18 – документ, за яким українська фінансова система живе та зберігає стабільність і дієздатність і по теперішній час.  Цим дописом хотів би подякувати всім причетним колегам з команди НБУ, які приймали участь у розробці цього без перебільшення історичного документу та згадати, яким був перший день війни для Національного банку.

Повномасштабне вторгнення в Україну країни-агресора, що почалося рік тому, стало страшним випробуванням для нашого народу та фінансової системи. Ми не переживали таких потрясінь у сучасній історії, але це не означає, що не готувалися до них.

Національний банк має бути готовим завжди і до всього — тільки так можна мінімізувати вплив війни на професійних учасників фінансового ринку та простих людей. Тому в НБУ заздалегідь опрацьовувалися різні сценарії розвитку ситуації на військово-політичному фронті, аби вжити за необхідності оперативних заходів. Враховувалися різні ризики.

Саме завдяки ним вдалося забезпечити безперебійну роботу Системи електронних платежів (СЕП) Нацбанку, забезпечувати банківську систему гривневою банкнотою, контролювати роботу банків та небанківських фінустанов та гарантувати стабільність фінансових ринків.

Ніч 24 лютого назавжди залишилася у моїй пам'яті. Було близько 5-ї ранку, коли я вийшов з наради у президента Зеленського і поїхав до Нацбанку, де вже була зібрана вся наша команда. Був весь склад правління Нацбанку та ключові фахівці.

Атмосфера наради була беземоційною та гранично конструктивною. Не було очікуваного у такій ситуації обміну новинами, прогнозами, переживаннями. Усі розуміли, що почалася повномасштабна війна, що на країну чекає жахливе потрясіння. І що від наших, у тому числі, дій тут і зараз залежить, як Україна ці потрясіння пройде.

Тому сухо та професійно обговорювали, які заходи вжити для збереження дієздатності системи. Всі були стриманими, зосередженими і, я б сказав, дивно відчуженими. Відчуженими від усього, крім роботи.

Окремо хотів би висловити вдячність членам команди НБУ, які пройшли з Нацбанком 2014 рік – рік анексії Криму та вторгнення росії на Донбас, які були прелюдією повномасштабної війни 2022 року. Багато чого для нових рішень Нацбанку було взято з досвіду 2014 року, і цей досвід був дуже корисним.

Такою є історія відомої згодом постанови №18, яка була готова вже до 9 ранку 24 лютого 2022 року і в яку були вкладені основні заходи щодо стабілізації системи в умовах безпрецедентного у новітній історії форс-мажору. Не перераховуватиму всі пункти цього документа, виокремлю лише основне:

• Офіційний курс гривні до долара був зафіксований на рівні, якого він досяг до вторгнення — 29,25 грн/$. Згодом у липні скоригували його до 36,6 грн/$. Ще на якийсь час припинялася робота валютного міжбанку (крім продажу долара нашими експортерами). Це дозволило запобігти впливу панічних настроїв на стабільність нацвалюти. Згодом безготівкову інвалюту можна було купувати у Національного банку під оплату критичного імпорту, список якого затвердив Кабмін. Спочатку цей список був невеликим, але потім до нього включили всі основні товарні групи.
• Були змушені обмежити населення в частині зняття грошей з рахунків, щоб не допустити великих відтоків ліквідності з банківської системи. Це були здебільшого емоційні відтоки. Тому було вирішено затвердити великий ліміт для зняття коштів — 100 тис. грн на добу з гривневого рахунку, чого, певен, достатньо не лише для однієї людини, а й для сім'ї. Винятки зробили для зарплатних карток та рахунків, на які надходять соцвиплати, де обмеження не діяли. Для валютних рахунків добову планку зі зняття готівки спочатку встановили на рівні еквівалента 30 тис. грн., а потім підняли до 100 тис. грн.
• Банки отримали чіткі вказівки щодо безперебійного поповнення банкоматів, щоб люди могли знімати готівку навіть тоді, коли їхні відділення не працювали. Не завжди і не у всіх регіонах робота банківських відділень була безпечною, що ми також брали до уваги. Безпека працівників банків та їхніх клієнтів – на першому місці.
• Що не обмежували ні на початку повномасштабного вторгнення, ні пізніше – це безготівкові розрахунки. Люди завжди мали/мають можливість користуватися ними вільно.
• НБУ запропонував банкам своє бланкове (беззаставне) рефінансування на 1 рік із можливістю пролонгації ще на рік, причому без обмеження суми. Екстрений, але важливий захід для непростого часу. Він застосовувався у розпал пандемії коронавірусу, і його одразу включили після масштабного нападу.
• Одразу було зупинено всі видаткові операції за рахунками країни-агресора, необхідність чого, гадаю, не треба пояснювати. Плюс уже 25 лютого регулятор позбавив ліцензій два банки з російським державним капіталом – Промінвестбанк (належав Зовнішекономбанку РФ) та Міжнародний резервний банк (власник – Сбербанк рф).

Це перші невідкладні заходи, які згодом коригувалися залежно від зміни ситуації у країні. Доводилося приймати додаткові обмеження. Вимушені. Спрямовані, зокрема, і на захист золотовалютних резервів НБУ. Наприклад, коли кмітливі громадяни винайшли схему із виведенням інвалюти, що отримала назву «картковий туризм», регулятор був змушений боротися з вимиванням долара із країни. Міжнародні партнери підтримували Україну, ми відточували роботу з ними, щодня доводячи, що є надійними партнерами. А Нацбанк робив усе, щоб не допускати системного виведення інвалюти, що надходить, у свої резерви.

Перша фінансова допомога для країни, що обороняється, — думаю, так можна назвати перші кроки Національного банку. За рік можу підтвердити, що вони були ефективними. Саме завдяки ним вдалося запобігти панічній девальвації гривні та відтоку коштів з рахунків, підтримавши високу ліквідність та безперебійну роботу банківської системи. Що також дуже важливо: за підсумками 2022 року Україна, що воює, змогла показати кращий показник зростання інфляції, ніж прогнозувалося спочатку — 26,6% замість 34%.

З перших днів масштабного вторгнення команда НБУ працювала злагоджено та ефективно, на захист нашого фінансового фронту. Звісно ж, завдяки Збройним силам України та підтримці українського народу.

Кирило Шевченко, голова Національного банку України у 2020-2022 роках