Надії Туреччини ввійти в ЄС зазнали краху через Німеччину

Німецькі політики не бачать підстав для прийняття Туреччини в ЄС, тому що її економіка "не зможе інтегруватися" з іншими країнами союзу.

Перемога Ангели Меркель на виборах, які відбулися минулої неділі, і консолідація влади правоцентристських  сил у Німеччині поклала кінець надіям Туреччини вступити в ЄС.

Повідомляється, зокрема, що на цьому тижні Меркель зв'язувалася телефоном із прем'єр-міністром Туреччини Тайїпом Ердоганом і повідомила йому, що політика Німеччини щодо приєднання Анкари до ЄС "переглядається".

Зазначимо, що  раніше Німеччина не виключала можливості розширення Євросоюзу на Схід за рахунок Туреччини. Багато в чому нинішній поворот у політиці Берліна щодо питання про прийняття Анкари в ЄС стався через тверду позицію лідера Вільної демократичної партії (ВДП) Гідо Вестервелле. Очікується, що він обійме посаду міністра закордонних справ у новому коаліційному уряді Німеччини.

Зі слів Вестервелле, він не бачить підстав для прийняття Туреччини в ЄС, тому що її економіка "не зможе інтегруватися" з іншими країнами союзу.

Нагадаємо, що Туреччина веде переговори про вступ у ЄС із жовтня 2005 року, після того як лідери Європейського союзу й Туреччини досягли компромісу за спірним питанням про визнання Анкарою Кіпру.

Втім, констатуються й інші проблеми. Так, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначав раніше, що в Туреччині як і раніше поширені порушення прав людини, до того ж Анкара не поспішає з економічними й демократичними реформами.

Тим часом для Туреччини, що загрузла у військових переворотах, вступ у ЄС обіцяє не тільки поліпшення рівня життя, але й закріплення демократії. Але у разі її прийняття в ЄС, блок розширить кордони до Росії, Ірану, Іраку й Сирії. А Близький Схід – найнестабільніша частина світу.

Є ще й економічний аспект. Більше половини турецького експорту припадає на країни ЄС, але, на відміну від України, яка також прагне в європейську сім’ю, мусульманська Туреччина викликає в Європі занепокоєння.

Скептики кажуть, що, відкривши двері для бідної країни зі швидко зростаючим і до того ж переважно мусульманським населенням, ЄС де-факто повністю змінить своє європейське і християнське лице. До того ж, багато жителів Старого Світу не впевнені в тому, що хочуть жити в суспільстві з розмитими національними й релігійними кордонами.