В ЄС держава не регулює друковані та онлайн ЗМІ на відміну від українського закону про медіа, — експерти Харківської правозахисної групи
Експерти Харківської правозахисної групи, правозахисник Володимир Яворський та юрист-конституціоналіст Всеволод Речицький відмічають, що в Європейському Союзі держава не регулює друковані та онлайн медіа на відміну від положень нещодавно прийнятого Верховною Радою "Закону про медіа".
Про це вони заявили в інтервʼю на сайті Харківської правозахисної групи.
"Сьогодні в ЄС регулювання на друковані, онлайн-ЗМІ взагалі немає, вони регулюються як суб’єкти поширення інформації. Тобто це як суб’єкт телекомунікаційних послуг. У добровільному порядку вони можуть реєструватися як ЗМІ, але обов’язковості щодо цього там немає. Також, як я вже казав, в абсолютній більшості країн ЄС немає їх реєстрації. Це суттєво відрізняється від нашого закону", — підкреслив Яворський.
Він побоюється, що норми закону можуть застосовуватися не тільки проти російської пропаганди, як обіцяють автори документа, але й проти опозиційних українських медіа.
Також критикую розширення повноважень регулятора Речинський.
"Держава не має бути контролером інформації, яка надходить до народу, тому що він вищий за державу. А цей закон побудований так, що держава через Нацраду здійснює інформаційний контроль, фільтрування, встановлює де-факто і де-юре фільтри на інформаційні потоки і визначає, яку інформацію пропускати до людей, а яку приховувати чи забороняти. Як на мене, це основний недолік цього закону", — зазначає Речинський.
Як повідомлялось, Речинський також наголошує в цьому інтервʼю, що Закон про медіа фактично запроваджує цензуру при її формальній забороні.
Міжнародна федерація журналістів закликає українську владу переглянути нещодавно прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон "Про медіа" і розпочати діалог із журналістськими спілками та медіасектор.
Європейська федерація журналістів закликала український уряд відкласти законопроєкт "Про медіа". Також законопроєкт розкритикували в ОБСЄ.
Законопроєкт про медіа не підтримують переважна більшість редакторів друкованих ЗМІ.
Критичні матеріали про цей закон публікувала й західна преса, зокрема видання The New York Times.
Основне направлення критики — це надмірне розширення прав Нацради з питань телебачення, якому передано регулювання всіма медіа, включаючи онлайн та друковані ЗМІ, та надання Нацраді право позасудового припинення чи призупинення діяльності ЗМІ.
Закон набуває чинності 31 березня, через 3 місяці після опублікування.