Після масових втрат на війні в Україні, у Росії розпочався розквіт сфери ритуальних послуг

Похоронна індустрія Росії переживає безпрецедентне зростання, яке почалося під час пандемії коронавірусу і продовжується з ходом війни в Україні. Співробітники похоронних агентств розповіли виданню The Insider про попит на послуги, що значно виріс, і затребуваність серед претендентів.

Сім'ї загиблих на війні в Україні стали частіше просити спеціалістів проводити косметичну підготовку тіл, щоб не ховати їх у закритих трунах. Цього року в деяких регіонах увійшли до моди труни-саркофаги, кришка яких складається з половинок, одну з яких можна відкинути під час прощання. Як розповів танатопрактик (фахівець із підготовки тіл покійних) Максим Колєсов, чим довше йде війна, тим важче стає відновлювати тіло покійного.

"Спочатку були переважно кульові поранення, часто – снайперські. Потім пішли великокаліберні. Згодом стало багато мінометних та осколкових поранень. А потім з'явилися наслідки ракетних ударів HIMARS", – розповів Колєсов.

Його слова підтверджує Борис Якушин, власник Новосибірського крематорію: від початку минулого літа коли загиблих побільшало, тіла почали надходити в поганому стані.

Паралельно до втрат, що збільшилися, зріс інтерес до спеціальності танатопрактиків: раніше на курс набиралося від сили 3-4 охочих, зараз приходять по 18-25 осіб.

"Найчастіше це співробітники моргів. Багато хто, навпаки, колишні візажисти, косметологи, перукарі. Втім, не стверджуватиму, що це пов'язано з бойовими діями", – вважає танатопрактик Дмитро Євсіков.

Разом із послугами з підготовки до прощання із загиблими зросла і потреба росіян у крематоріях – за словами Євсікова, "у геометричній прогресії". Зараз у Росії діють 33 профільні установи, і вони не в змозі задовольнити попит, що зростає, стверджує він.

"Крематорій можна побудувати за 8-10 місяців. Так що деякі забудови були запущені вже після початку бойових дій на території України. Це гарне вкладення грошей, крематорій окупається за 3-5 років", – вважає фахівець.

Розширенню цієї частини похоронного бізнесу можуть стати на заваді західні санкції. Устаткування для крематоріїв припинили завозити до Росії з початком війни в Україні. Замість печей із Європи та США фахівці почали закуповувати їх у Китаї. Там обладнання коштує у кілька разів дешевше, проте "все спеціально так заплутано, щоб обслуговувати ці печі могли лише самі китайці", – нарікає Якушин.

"Печі не проходять офіційно як кремаційне обладнання. Тому виникають проблеми із підключенням газу та з Росспоживнаглядом, коли справа доходить до отримання ліцензії", – додав він.

Влітку 2022 року на цвинтарях у російських регіонах з'явилися спеціальні військові сектори. За словами Якушина, така ініціатива часто виходить від ПВК "Вагнер". Її засновник Євгеній Пригожин щонайменше з 2018 року займається організацією кладовища для найманців у Гарячому Ключі Краснодарського краю. Там встановлено каплицю, два пам'ятники найманцям та ряди колумбаріїв з гербом ПВК на кожному осередку. У грудні найманців почали ховати у станиці Бакинська за 18 кілометрів від Гарячого Ключа. Дві нові могили виявили місцеві активісти, а 21 грудня інформацію підтвердила прес-служба Пригожина.

"З вагнерівцями взагалі цікаво – їхнє керівництво поставило завдання, щоб загиблих ховали з максимальними почестями. Вони розіслали в регіони своїх представників, які вирішують питання з місцевою владою та військовими, щоб на цвинтарях виділялися ділянки, була салютна група", – розповів Якушин.

За його словами, на труни найманців навіть покладають прапор, "Не те, що з черепом, а з хрестом, мечами та зіркою".

Раніше британський таблоїд The Sun із посиланням на розвідку США повідомляв, що кількість російських втрат на війні в Україні досягла 188 тис осіб. За даними видання, таку кількість убитих та поранених США представили союзникам на саміті НАТО, який пройшов 20 січня на авіабазі Рамштайн у Південній Німеччині.