Причина відставки Кирила Шевченка – тиск Офісу президента, - «Форбс»

Незважаючи на високий рівень стійкості національної фінансової системи, досягнутий у період керівництва Нацбанком Кирила Шевченка, в Офісі президента незадоволені зайвою самостійністю голови НБУ у питаннях регуляторної та кадрової політики. До того ж на тлі протиріч із головою ВП у керівника НБУ загострилися проблеми зі здоров'ям, - йдеться у статті видання Форбс «Була можливість не йти». Глава НБУ Кирило Шевченко йде у відставку. З яких причин та чому це не дуже хороша новина».

«Шевченко справді має суттєві проблеми зі здоров'ям. Втім, майже всі співрозмовники Forbes зазначають, що не останню роль відіграли протиріччя щодо низки питань і перманентний тиск з боку Офісу президента. Питання про його відставку порушувалося в ОП ще в середині минулого року. Тоді співрозмовники, причетні до Банкової, розповідали про зіпсовані відносини між Шевченком та головою ОП Андрієм Єрмаком, голова НБУ нібито відмовився узгодити низку кадрових призначень, запропонованих Банковою», - наголошується у статті.

Основним претендентом на місце Кирила Шевченка «Форбс» називає екс-главу Ощадбанку Андрія Пишного, який, на відміну від свого попередника, має налагоджену комунікацію з головою Офісу президента.

«Зараз найбільш вірогідним кандидатом на посаду голови Нацбанку чотири високопосадовці, з якими Forbes говорив на правах анонімності, називають екс-керівника державного Ощадбанку Андрія Пишного. Він має добрі стосунки з головою ВП і входить до групи санкцій щодо росії «Єрмака-Макфола», - йдеться у статті.

Водночас, як зазначає видання, відставка Кирила Шевченка буде негативно сприйнята частиною депутатів та міжнародних партнерів нашої країни через загрозу незалежності НБУ, яка виникне після відходу чинного керівника.

«Відставка Шевченка саме зараз негативно сприйнята частиною депутатів та викликає занепокоєння у міжнародних партнерів України. Основне побоювання – Нацбанк залишається єдиним реально незалежним державним інститутом в економічному блоці, його руйнація чи ослаблення може дуже дорого коштувати українській економіці», - вважає автор статті.

«Форбс» зазначає, що НБУ за Шевченка залишився структурою, незалежною від політичних рішень, що дозволило забезпечити стійкість національної фінансової системи під час коронакризи та повномасштабної війни з росією.

«Перший постпандемічний 2021 рік банківський сектор завершив із рекордним прибутком у 77,5 млрд грн. У серпні 2021-го міжнародні резерви України досягли дев'ятирічного максимуму – $31,6 млрд. Навіть незважаючи на війну, вони залишаються досить високими – $25,4 млрд на 1 вересня. Інфляція, на яку орієнтується НБУ, значно нижча, ніж могла бути за таких стресових умов – 23,8% у серпні», - зазначає видання.

Водночас, як констатується у матеріалі, небажання фінансувати дефіцит бюджету за рахунок емісії було однією з причин невдоволення Кирилом Шевченком у ВП.

«Ще під час призначення Шевченка були побоювання, що він буде лояльний до Банкової. НБУ за Шевченка не став підігравати уряду та Банковій у фінансуванні держбюджету вже під час коронакризи 2020-го. Зараз Нацбанк хоч і «друкує» гроші на потреби Мінфіну (уряд не може використати міжнародну допомогу на фінансування армії), але часом прямо критикував уряд за недалекоглядність та бажання вирішити всі поточні проблеми за рахунок «друкарського верстата», - наголошується у матеріалі.