Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя

Президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України старшому солдату Сергію Сові з Нікополя Дніпропетроської області, фотографія понівеченої руки якого із синьо-жовтими браслетами раніше була опублікована в мережі Інтернет.

Про це йдеться в указі президента №666/2022 від 24 вересня.

"За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” СОВІ Сергію Олександровичу – старшому солдату (посмертно)", - зазаначено в указі.

Також Зеленський вручив ордени "Золота Зірка" військовослужбовцям, яким присвоєно звання Героя України, та членам родин загиблих захисників, удостоєних цього звання посмертно.

Нагороди отримали:

• полковник Національної гвардії України Мукімбой Жумабоєв, під чиїм командуванням гаубичний артилерійський дивізіон із перших днів повномасштабної війни забезпечував підтримку сил оборони Харкова та місцевого аеропорту.  
• лейтенант Нацгвардії Євгеній Громадський, під чиїм командуванням взвод НГУ брав участь в обороні Харкова.
• стрілець-зенітник, солдат НГУ Роман Гломба, який під час бойових чергувань прикривав від повітряного нападу позиції батальйону у Запорізькій області, поблизу села Мала Токмачка. Влучними пострілами з ПЗРК "Ігла" солдат тричі знищував ворожі літаки Су-25 (29 квітня, 23 травня та 29 травня).  
• капітан Державного бюро розслідувань Віктор Шілімов, який у взаємодії з ГУР у період з 28 лютого до 4 березня виконував бойові завдання зі взяття та утримання бойових позицій у місті Бучі та селищі Гостомель на Київщині.  
• підполковник Ігор Михальчук, який виконував завдання в районі проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил і продовжує нести службу.
• майор Олександр Юрковський, командир артилерійського дивізіону, чий підрозділ у травні знищив техніку ворога та понтонну переправу через річку Сіверський Донець у районі Білогорівки (Луганська область).  
• старший лейтенант Владислав Бандар, командир парашутно-десантного батальйону, який має бойовий досвід в АТО й ООС і під час повномасштабного російського вторгнення забезпечував оборону на взводних опорних пунктах у районі мосту через річку Сіверський Донець біля населеного пункту Щастя на Луганщині.  

Крім того, президент вручив ордени "Золота Зірка" рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України посмертно.

Зокрема, ордени передали:

• родині молодшого сержанта Нацгвардії Олександра Тимченка, який 26 лютого в районі населеного пункту Трьохізбенка під постійними масованими артилерійськими обстрілами з боку ворожих військ зайняв вогневу позицію, даючи змогу побратимам зі свого відділення вийти з району ураження. Тимченко гранатою підірвав ворожу БМП разом з піхотою. Гідно прийнявши бій, молодший сержант дав змогу побратимам відійти, а сам залишився та зазнав поранень, несумісних із життям.
• матері старшого солдата НГУ Артема Амеліна, який підбив ворожий танк двома гранатами, але сам зазнав осколкового поранення, коли 26 лютого колона окупаційних військ намагалася прорвати оборону українських сил у районі населеного пункту Трьохізбенка на Луганщині.  
• дружині й дітям полковника НГУ Дмитра Апухтіна, який виконував бойові завдання з організації оборони та недопущення просування ворога до Маріуполя. 12 березня на блокпосту на північній околиці Маріуполя під час наступу ворожої колони полковник, беручи вогонь на себе, не дав противнику змоги просунутися вглиб міста, але сам загинув.
• родині старшого лейтенанта НГУ Віктора Головка, чия група всередині березня отримала завдання знищити противника на правому березі річки Ірпінь. Головко прикрив собою побратима, у результаті чого сам зазнав поранень. Під час спроби евакуації росіяни влучили в автомобіль з РПГ. Головко та двоє бійців загинули на місці.
• дружині майора НГУ Романа Собківа, який очолював групу, яка брала участь у знищенні ворога на березі річки Ірпінь. Собків обійшов ворожі позиції, першим увірвався в окопи противника та почав знищувати окупантів. Відчуваючи загрозу загибелі групи, наказав їй залишити позиції, а сам залишився прикривати відхід особового складу. Майор загинув від множинних поранень.
• родині полковника Держприкордонслужби Ігоря Дашка, який з березня у складі прикордонного загону разом з військовослужбовцями полку "Азов" обороняв Маріуполь. 9 квітня під час бою з переважальними силами противника Дашко зазнав важких поранень. Прикриваючи відхід своєї групи з оточення, не бажаючи потрапити в полон та усвідомлюючи небезпеку від захоплення ворогом радіостанції, полковник вийшов у радіоефір і, вигукнувши "Слава Україні!", здійснив самопідрив гранатою.
• матері бойового медика, сержанта Інни Дерусової, яка перебувала в Охтирці Сумської області, де, ризикуючи життям, врятувала понад десять військовослужбовців. Надаючи медичну допомогу пораненим, 26 лютого Дерусова загинула під час ворожого обстрілу.

Нагадаємо, 36-річний Сергій Сова зі складу 93-ї окремої механізованої бригада "Холодний Яр" вважався безвісти зниклим з 19 квітня 2022 року. Його шукали протягом 5 місяців, але безрезультатно.

Тіло Сергія Сови було ексгумоване після визволення Харківщини. Дружина Оксана впізнала його за татуюванями. Старший син Сергія Марат написав президенту Зеленському листа з проханням нагородити його батька як героя.

Сергій Сова мав звання кандидата у майстри спорту по боксу, був чемпіоном України серед юніорів. Сам вирішив піти на строкову службу у Повітряних Силах України. Під час АТО у складі 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" чоловік боронив Піски, доставляв боєприпаси в Донецький аеропорт. За зразкову службу Сергій Сова був відзначений численними нагородами.