У Національному університеті біоресурсів і природокористування обговорили післявоєнне відродження країни
У Києві, на базі Національному університеті біоресурсів і природокористування України пройшов Всеукраїнський форум "SEB-2022" – співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни". Задумуючись над можливістю під час війни проведення цього форуму, організатори попервах навіть не сподівалися, що до його роботи зможуть долучитися близько 600 (половина з них дистанційно) учасників – представники наукових, освітніх і громадських організацій, бізнесу,органів державної влади.
У вітальній промові ректор НУБіПу, академік Національної академії педагогічних наук України, професор Станіслав Ніколаєнко спинився на ролі українських університетів в умовах війни та подоланні її наслідків. Він підкреслив, що пандемія, восьмирічна війна з рф, нинішня російська агресія, суттєво зашкодили університетській освіті в Україні, розбалансували підготовку кадрів. Нині рашистські зайди прагнуть довести нашу країну до економічного колапсу і взагалі знищити нашу державу. Сьогодні надзвичайно важливо скоординувати зусилля науки, освіти та бізнесу, адже для післявоєнної відбудови державі насамперед буде потрібен інтенсивний розвиток усіх сфер. А він можливий лише за умов широкого використання інноваційних технологій, реалізації освітніх та наукових ініціатив, злагодженої співпраці із середовищем бізнесу та суспільними інститутами.
Жорстока війна, героїчне протистояння нашого народу російським загарбникам сьогодні вимагають від всіх нас нової якості, життя все спресувало, пришвидшило, перекроїло. Але все потрібно робити розумно і вчасно: куди і як рухатися сьогодні, яким має бути наше майбутнє? А майбутнє – у праці, поєднанні освіти, наукових досліджень і бізнесу. Університети – професура і студентство – мусять рішуче оновлювати навчальний, дослідницький процеси, вдосконалювати практичну підготовку. Бізнес не повинен відставати від передового світу, мати сучасні кадри. Тільки якнайтісніша, скоординована співпраця науки, освіти і бізнесу спроможні допомогти і науці, й освіті, і бізнесу, а насамперед – незалежній українській державі.
Нині, коли людство спинилося на порозі спричиненого підступною війною росії проти України голоду, багатьом на планеті стали видимими і зрозумілими роль, місце і значення нашої країни у світовому співтоваристві. Реальність диктує сьогодні українцям два невідкладні завдання: здобути Перемогу і відбудувати країну! Щодо другого завдання – необхідне рішуче підвищення якості підготовки фахівців для АПК, харчової, продовольчої безпеки, інженерного, інформаційного супроводу економіки. Сучасна промислова революція, індустрія 4.0 вимагає поєднання технологій з фізичним, цифровим, біологічним світами, розвитком нанотехнологій.
Життя вимагає нової якості роботи, освіта і бізнес приречені бути разом: як голка з ниткою вони мають підтягувати одне одного. Популярна в світі ідея сталого розвитку Україні не підходить, Україні необхідний інтенсивний розвиток. Дискусія вчених і бізнесменів виводить на проблеми загальнодержавні: необхідність різкого підвищення уваги уряду, парламенту до проблем освіти, дебюрократизації, зрозумілих перспектив розвитку країни. Учасники Форуму наголошували на тому,що в напрацьованому урядом проекті Плану відновлення та розвитку України кричущо мало уваги приділено освітньому і науковому супроводу, підтримці бізнесу, який вкладає в науку, нові технології, підтримку університетів. Не може вся українська наука існувати за 5 мільярдів гривень. Для прикладу:тільки один Оксфордський університет спрямовує на науку в рік 27 мільярдів гривень.
Надія, яка побутує в свідомості багатьох, що все буде вирішено за рахунок іноземних технологій, кадрів, закордонних університетів, – не спрацює, переконаний Станіслав Ніколаєнко. Не закриваючись від світу, потрібно мати своє. НУБіП має прямі договори з більш ніж 120 університетами Європи і Америки, з 10 – програми подвійних дипломів. Цьогоріч будуть відкриті дві філії в КНР – зі спеціальностей ветеринарна медицина, менеджмент, харчові,технології, тваринництво.
Сьогодні в НУБіП є 50 бакалаврських та 70 магістерських програм, на всіх факультетах та ННІ діють ради роботодавців, відбір кращих студентів, взаємне вивчення технологій і методик, осмислена дієва практика, яка відірве студентів інауково-педагогічних працівників від сухого теоретичного світу, привнесе нове, корисне в галузь. Відповідальність НУБіПу величезна. Адже сьогодні в університеті, підкреслив Станіслав Ніколаєнко, для України готується кожен другий-третій агробіолог, тваринник, лікар ветеринарної медицини, лісівник чи інженер. 264 доктори наук, 790 кандидатів наук, 17 тисяч студентів – ось наша агробіологічна українська університетська армія. НУБіП – визнаний лідер агробіологічної освіти, який впевнено лідирує серед 300 українських вишів. В середньому 87% випускників влаштовуються на роботу за спеціальністю.
Ось деякі приклади співпраці освітян і науковців з бізнесом. У світлі світових тенденцій НУБіП вибудовує свою дослідницьку інфраструктуру як основу для створення нових знань та їх трансферу. Спільно з бізнес-партнерами в університеті за останні 8 років витрачено понад 80 мільйонів гривень. Враховуючи рівень лабораторної бази університету та його кадровий потенціал, освітянські напрями українців визнаються міжнародною спільнотою.За результатами розробки нових та удосконалення існуючих технологічних процесів НУБіП входить до топ-5 вишів України і надає повнийнауково-технологічний супровід фірмам багатьох напрямків. Замовниками на виконання досліджень та послуг, які надає український виш, упродовж багатьох років є не лише вітчизняні, а й транснаціональні компанії.
Але ефективний розвиток інноваційних рішень неможливий силами одного, хай і потужного, університету. Він потребує об’єднання зусиль освіти, державних установ і бізнесу. Саме співпраця з бізнесом відіграє важливу роль у створенні інновацій, появі нових робочих місць та пошуку талантів, які так необхідніУкраїні.
Техніко-технологічні інновації в агросекторі, зокрема досвід і перспективи освітньо-бізнесового партнерства, були в центріуваги виступу заступника генерального директора компанії "КУН-Україна" Віктора Шевчука. На потужностях цього підприємства з виробництва агротехніки проходять практику студенти НУБіПу зі спеціальності "Агроінженерія", а кращі з них працюютьна підприємстві.
Про проблеми української аграрної науки і співпрацю НААН України з НУБіП говорив президент Академії Ярослав Гадзало. Мова йшла про наукові та фундаментальні дослідження, труднощі, пов’язані з воєнним станом. На біологізації землеробства як відповіді на продовольчі проблеми зупинився директор ТОВ "Агрофірма Колос" Леонід Центило. Поєднання підприємництва, університетської науки та професійної підготовки кадрів стало центральним питанням виступу засновника фермерського господарства "Тетяна 2011" (ТМ "Zinka"), керівника Згурівської територіальної громади Василя Цвика. Про нутриціологію в освіті, міжсекторальну взаємодію запропонував порозмірковувати президент Асоціації дієтологів України Олег Швець.
Досвідом співпраці з бізнесом поділився Ярі Куусісто – ректор Університету Вааса (Фінляндська Республіка), який спеціально прибув на форум, щоб обговорити питання партнерства з НУБіПом. Фіннський університет, щорічний бюджет якого становить 43 мільйони євро, дуже зацікавлений у співпраці з українським вишем.
На форумі також говорили про сучасні тренди формування кадрового потенціалу енергетичної компанії (голова правління ПАТ "Черкасиобленерго" Олег Самчук), роль бізнесу і громадських організацій у підготовці фахівців для сфери геодезії та землеустрою в умовах воєнного стану і післявоєнного відновлення країни (голова правління ГО "Асоціація фахівців землеустрою України" Анатолій Полтавець), бізнес-компетенції майбутніх фахівців із захисту рослин (керівник департаменту розвитку ринку ТОВ "Байєр" Іванна Бондарчук), подолання наслідків війни як екологічної катастрофи (заступник директора з економічних питань ТОВ ВТОРМАГ Катерина Благодарова) та ін.
У Зверненні до всього українського народу, Президента України, Верховної Ради України, органів державної влади та місцевого самоврядування, яке прийняли учасники за підсумками роботи форуму, зокрема, йдеться про те, що, поряд із реалізацією важливих безпекових завдань, успішний євроінтеграційний рух та подальший розвиток України може бути забезпечений шляхом паритетного впливу державної політики, бізнесу та академічного середовища на формування порядку денного розвитку науково-інноваційної та освітньої сфери, продовольчої безпеки України. Українські університети не повинні стояти осторонь цієї важливої справи.
Зазначено, що сьогодні провідні світові та вітчизняні компанії, роботодавці ставлять перед закладами вищої освіти надзвичайно високі вимоги до якості фахівців та їх практичної підготовки. Розробка ефективних механізмів досягнення цілей сталого розвитку, реалізація Європейського зеленого курсу в умовах глобалізації та зміни клімату неможливі без достатніх інвестицій в освіту і науку. Цього можна досягти лише у співпраці з бізнесом, спільному оволодінні новими технологіями, їх удосконаленні і створенні, залученні до цих процесів студентства, молодих учених і науковців. Забезпечення формування необхідних компетентностей майбутніх фахівців є спільним завданням стейкхолдерів та потребує особливої уваги державних органів.
Учасники форуму закликали до відкритого діалогу урядові структури України, академічне середовище та бізнес, а також громадянське суспільство задля формування спільної перемоги України, її післявоєнного відродження та гармонійного розвитку.
Робота "SEB-2022" відбувалась у п’яти секціях: енергетика, інженерний менеджмент та ІТ-технології; тваринництво, харчові технології та єдине здоров’я; суспільні науки у викликах часу; лісова політика та технології; сучасні агротехнології; біотехнологія, екологія та захист рослин.
Зокрема, на одній із секцій викладачі та студенти кафедри журналістики та мовної комунікації Гуманітарно-педагогічного факультету запросили своїх стейкхолдерів і колег-журналістів із багатьох ЗМІ, що брали у часть у роботі форуму, на презентацію щойно створеної телестудії-медіалабораторії. Війна війною, а відтепер у нових умовах студенти-журналісти зможуть ефірити прямо з навчальної аудиторії.
Можна сказати, що форум дав потужний старт діалогу бізнесу з освітніми закладами, що суттєво поліпшить якість освітнього процесу, взаємодію університетів та роботодавців. Ті, хто ділився досвідом успішної співпраці, були єдині щодо необхідності паритетного впливу державної політики, бізнесу та академічного середовища на формування порядку денного післявоєнного відродження та майбутнього розвитку країни.