Парта або монітор: чи варто боятися дистанційної освіти
7 грудня міністр освіти і науки Сергій Шкарлет озвучив у своєму Telegram-каналі свіжу статистику: на сьогоднішній день повну вакцинацію від COVID-19 отримали лише 90,2% освітян. В результаті учні 415 шкіл в Україні досі змушені навчатися дистанційно, оскільки до вимог "червоної" зони входить стовідсоткова вакцинація всіх працівників школи, повідомляє видання Lenta.ua.
"Що кажуть цифри? З одного боку, 415 шкіл - це всього близько 3% від загальної кількості шкіл у країні. До того ж, темпи вакцинації в Україні зараз дійсно високі, так що можна розраховувати, що не за горами вже той час, коли "дистанційка", якою так незадоволені батьки та деяка частина учнів, може зникнути, як страшний сон. З іншого боку, на Європу вже насувається штам "Омікрон", і більшість європейських країн посилюють карантинні обмеження, незважаючи на майже поголовно вакциноване населення. Тому ще невідомо, яких саме карантинних заходів вимагатиме ситуація в Україні надалі" - йдеться у публікації.
"Отже, можливо, що "дистанційка" залишиться з нами надовго. Проте, незважаючи на те, що за майже два роки пандемії українські школи більш-менш звикли до віддаленого навчання, нарікання на нього продовжують надходити як від батьків, так і від учнів. Згідно з результатами всеукраїнського опитування, опублікованими у листопаді цього року проєктом "Діти COVID-19", кожна друга дитина у віці 9-16 років взагалі не хотіла б вчитися дистанційно. Як основний метод навчання "дистанційку" розглядають лише 11,5% учнів, 27 % згодні сприймати її як додатковий метод лише за необхідності, ще 8,2% - як регулярний додатковий метод.
Подібні цифри показали літні опитування, проведені КМІС та Intervention Grants, серед українських та польських школярів. 46% респондентів у Польщі та 51% в Україні оцінюють дистанційне навчання негативно, при цьому 65% польських та 57% українських учнів заявили, що рівень викладання на "дистанційці" нижчий, ніж на уроках у класах", - стверджує видання.
"Причина нелюбові до дистанційного навчання - низький рівень викладання - робиться висновок у статті. - Схоже, що саме рівень викладання залишається досі головним каменем спотикання, подолати який набагато важче, ніж проблеми з технічним забезпеченням та стабільним інтернет-зв'язком. Згідно з дослідженням Оксфордського університету, навіть у Нідерландах, де були створені найкращі технічні умови для онлайн-навчання, засвоювання знань школярами знизилося на 20% Ще одне дослідження показало, що в США за час локдауну школярі 3-8 класів освоїли на "дистанційці" тільки 70% належної програми з англійської мови та 50% програми з математики.
Напрошується невтішний висновок: або віддалене навчання взагалі не ефективно само по собі, або за два роки пандемії школи так і не змогли до нього пристосуватися - навіть у найрозвиненіших країнах світу. Тим часом варто згадати, що школи дистанційного навчання з'явилися задовго до епохи коронавірусу. Так, найбільший центр дистанційної освіти CNED був заснований міністерством національної освіти Франції ще в 1939 році. На сьогоднішній день у ньому навчається 105 000 школярів, а також 90 000 учнів, які готуються до конкурсів та олімпіад, 35 000 студентів здобувають вищу освіту і ще 70 000 учнів здобувають освіту інших категорій (зокрема, професійно-технічну)".
"В Україні шкільна дистанційна освіта вперше виникла в 2002 року - в рамках експерименту, введеного Міністерством освіти і науки. Пізніше Кабінет Міністрів затвердив Програму розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки, на основі якої надалі створювалися та оновлювалися положення МОН щодо дистанційної освіти. У 2015 році в Україні з'явилася перша ліцензована міністерством школа дистанційного формату - Центр освіти "Дистанційна школа "Оптіма".
Втім, якщо придивитися до досвіду вітчизняних та зарубіжних дистанційних шкіл, то виявиться, що їх методи навчання дуже віддалено нагадують ті, що ми бачимо на карантинній "дистанційній базі" - йдеться у матеріалі.
Видання також наводить думку експерта про те, чим відрізняється якісна дистанційна освіта від того, що відбувається в державних школах: "Я дуже співчуваю нашим державним школам: вони потрапили в абсолютно незрозумілу для них ситуацію - без інструментів, без знання, без розуміння, що потрібно робити, - каже Марія Мілецька, засновниця дистанційної школи "Оптіма". - Хтось шле учням у Viber повідомлення з параграфами та завданнями, найпрогресивніші виходять у Zoom, але й у Zoom, на жаль, вони копіюють поведінку та патерни офлайн-уроків. Тобто просто намагаються вести звичайний урок - з перекличкою, з питаннями, з "даю десять хвилин на виконання завдання" і всім іншим. На жаль, в онлайні це не працює: у правильно організованій "дистанційці" повинен бути зовсім інший формат. В нашій школі "Оптіма" онлайн-уроки побудовані за принципом консультації: діти вже вивчили самостійно матеріал у дистанційному форматі. Наші навчальні матеріали також принципово відрізняються від підручників очних шкіл. Скановані книжки погано підходять для дистанційного навчання - дитині швидко стане нудно, і в неї пропаде мотивація. Наші уроки подано красиво, у хорошому вигляді, з прикладами, ілюстраціями та інтерактивом. Діти заходять в онлайн-уроки, коли вони вже пробували щось вирішувати, вони вже зрозуміли, що у них виходить, а що ні. І лише після цього вони обговорюють тему з учителем та проясняють незрозумілі місця. Нашим дітям цей формат дуже подобається, вони із задоволенням на нього переходять і не хочуть повертатися в офлайн-школу. Тому що це зрозуміло, це яскраво та цікаво, плюс це завжди доброзичливо налаштований викладач, завдання якого - допомогти зрозуміти та розібратися, а не віщати щось невиразне з екрану".
"Серед плюсів такого підходу - школярі отримують можливість самостійно вибирати собі комфортний графік навчання та час, коли вони хочуть працювати над вивченням матеріалу. Відповідно, в "Оптімі" немає домашніх завдань - при самостійному навчанні вони стають непотрібними, а під час онлайн-уроків з вчителям учням нема на що відволікатися: вони обговорюють з викладачем саме ті питання, які стосуються безпосередньо їх самих та їх особистих труднощів.Загалом навчання займає дві-три години на день - саме стільки міг би витрачати учень традиційної офлайн-школи, якби його час не займали вирішення організаційних питань під час уроків та очікування, поки вчитель опитає інших учнів.
Однак існують і мінуси: зрозуміло, що для такої форми навчання від школяра потрібний певний рівень самодисципліни. Тому викладачі радять батькам учнів початкових класів спочатку ретельно контролювати виконання дітьми самостійних завдань. Втім, як стверджують педагоги, діти досить швидко самоорганізовуються і вливаються в навчальний процес. При цьому, як показує практика, грамотно організована "дистанційка" впливає на засвоєння знань не на гірше, а на краще. Так, за підсумками ЗНО-2021 школа "Оптіма" посіла 23 місце в київському рейтингу, а в загальнонаціональному - 40. Аналогічні результати учні школи показали і в 2020 році: 23 місце по столиці і 40 - у всеукраїнському рейтингу.
"Чи можуть очні школи вчити дистанційно? Іншими словами, чи здатні звичайні загальноосвітні школи повноцінно забезпечити такий формат, нехай навіть тимчасово, на період локдауну? - ставиться питання в публікації. - Думаю, що для традиційних офлайн-шкіл перехід на ефективну дистанцію на жаль, неможливий у принципі, - відповідає на нього Марія Милецька. - Тому що для цього потрібно і вчителів перевчити, і матеріали підготувати - принципово інші в порівнянні з онлайн-навчанням. А це вимагає величезних грошей і величезної кількості часу. Інша річ, чи так уже необхідний цей перехід? Зрештою, локдаун не вічний - принаймні, ми все на це сподіваємося, і звичайним школам все одно доведеться повертатися в офлайн. Потрібно просто усвідомлювати, що справжнє дистанційне навчання - це не щось тимчасове, породжене карантином і коронавірусом, а просто ще одна форма освіти, яка має дуже давні традиції, і комусь вона може підійти набагато краще, ніж звичне офлайн-навчання – як учням молодших класів, так і тим, хто хоче якісно та комфортно підготуватися до ЗНО (Зовнішнього незалежного оцінювання)".