Україна ризикує втратити експортні ринки через необгрунтовану заборону пестицидів

Необґрунтована ініціатива щодо заборони в Україні цілого ряду пестицидів може призвести до втрати експортних позицій на глобальному аграрному ринку, підвищення темпів інфляції та збільшення обсягів використання фальсифікованих засобів захисту рослин.

Про це йдеться у статті на AgroPortal.ua з посиланням на профільних експертів, учасників ринку та агровиробників.

Віднедавна на державному рівні порушили питання щодо заборони застосування значного переліку пестицидів, апелюючи, що вони не дозволені до використання в країнах Європейського Союзу.

Так, у листі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22.09.2021 №13.1.3-3/5594 до Апарату Ради національної безпеки і оборони України як першочергові до перегляду пропонуються такі діючі речовини ЗЗР: гелаксифоп-Р-метил, піразофос, фенвалерат, бета-циперметрин.

Аргументуючи свій крок, Держпродспоживслужба посилається на ст.7 ЗУ "Про пестициди і агрохімікати", якою встановлено, що "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів в разі надходження нових, раніше невідомих даних про їхню небезпеку".

Водночас, Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я акцентує, що жодних даних про небезпеку препаратів державним органом не наводиться. А сам перелік недостовірний, адже деякі діючі речовини і так не дозволені до використання в Україні, а деякі - дозволені до використання і в країнах ЄС.

Це ЗЗР на основі таких діючих речовин - гліфосат, дельтаметрин, лямбда-цигалотрин, малатіон, циперметрин.

Більше того, встановлені за результатами державних випробувань в Україні максимально-допустимі рівні вмісту цих діючих речовин у сільськогосподарській сировині є більш жорсткими, ніж відповідні нормативи ЄС. Як приклад - внесення ЗЗР по пшениці.

"За відсутності альтернативи більшості згаданих препаратів існує висока ймовірність втрати експортних позицій української агропродукції на світових ринках. А зниження рівня прибутковості агроформувань послабить їхню фінансово-економічну спроможність", - говорить заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.

За словами експерта, може скластися ситуація, за якої потенційна шкода для навколишнього середовища від такої заборони суттєво перевищуватиме потенційні вигоди, зокрема через зростання споживання води та палива, а також викидів СО₂ у зв’язку з необхідністю внесення змін до технологій, додаткових обробок полів тощо.

"Відсутність дієвих препаратів, які регулюють чисельність шкідливих організмів, може призвести до масового їх розмноження, а ті в свою чергу погіршують якість або й зовсім знищують сільгоспкультури. Все це призведе до зниження якості продукції, збитковості сільського господарства, негативного впливу на продовольчу безпеку України, втрати експортних ринків через недотримання фітосанітарних вимог", - зазначає також експерт аналітичного центру Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) "Розумна країна" Владислав Седик.

Керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Віктор Погорілий наводить й інші наслідки, серед яких - зростання частки фальсифікованих ЗЗР у зв’язку з відсутністю дозволених альтернатив, підвищення цін на кінцеву продукцію, зменшення валютної виручки та втрата статусу України як надійного партнера на міжнародній продовольчій арені.