У Британії знайшли "чорну касу" Піночета
Виявлені кошти - це доходи від торгівлі наркотиками, зброєю, а також від проведеної в Чилі приватизації.
Банківські рахунки й депозити в інвестиційних фондах колишнього диктатора Аугусту Піночета виявила чилійська влада. Основна маса грошей, а це близько 1,7 мільярда доларів, перебуває в приватних фінансових інститутах Об'єднаного королівства, повідомляє лондонська газета The Independent.
Газета повідомляє, що виявлені кошти - це доходи від торгівлі наркотиками, зброєю, а також від проведеної в Чилі приватизації. Статок перебуває у вигляді готівки, у золотих злитках, а також державних облігаціях ряду західних країн й акціях компаній.
Пошуки грошей Піночета ведуться за ордером іспанського суду, що ще в 1998 році розпорядився заморозити всі кошти чилійського генерала. Ордер виписаний відомим іспанським суддею Бальтазаром Гарсоном, який домагався екстрадиції Піночета в Іспанію для суду за обвинуваченням у катуваннях й убивствах, а також конфіскації його особистих статків.
Піночет помер у Чилі в грудні 2006 року. До цього він з осені 1998 року до весни 2000 року перебував під арештом у Великій Британії за іспанським ордером. Однак британська влада після затяжного розгляду справи прийняла рішення не видавати його на підставі "поганого здоров'я".
Відповідно до інформації лондонського видання, чилійська поліція встановила місцезнаходження основної частини грошей Піночета. Він залишив їх дружині й дітям, які продовжують користуватися цими коштами.
Основна частина вкладів зроблена на вигаданих осіб, які, щоправда, мають імена й прізвища, складені на основі анкетних даних батька й матері Аугусту Піночета. Частина коштів перерахована на рахунки різних компаній, ряд з яких створювався для проведення однієї імпортної операції. При цьому комісійні йшли особисто Піночету.
За даними The Independent, Піночет отримав 1,6 мільйона доларів за придбання чилійськими збройними силами 200 німецьких танків "Леопард" через нідерландську компанію, зареєстровану на Багамських островах.
Зараз чилійська влада розглядає можливість отримання доступу до цих коштів для їх можливої подальшої конфіскації.