У фокусі 10-го Книжкового арсеналу "оптимісти і скептики" міркували про подальший розвиток української книги та підтримку видавничої галузі

У Києві завершилась одна з головних щорічних подій літературної галузі – X Книжковий арсенал. Цього року він нарешті відбувся оффлайн (з елементами онлайн-програми) та зібрав понад 200 учасників – видавців, авторів, ілюстраторів та різних культурних інституцій з усієї України. Полиці з бестселерами та новинками від українських авторів, автограф-сесії, презентації та жваві дискусії, загалом 300 різнопланових тематичних подій, – формат за яким скучили не лише відвідувачі, але й самі учасники ринку.

І хоча число українців, які купують та читають книжки українською мовою постійно зростає, експерти вважають, що цього ще замало для повноцінного стимулювання українського книжкового ринку.

Статистика взагалі свідчить, що регулярних читачів в Україні на порядок менше ніж у сусідній Європі. Тож над проблемою створення мотивацій до читання у пересічних українців вже замислились ключові гравці книжкового ринку.

"У нас 30% читає українською принципово і бажано українською. Але лише кілька відсотків нормальну і серйозну літературу", - зазначив в одному з телеефірів "5 каналу" Владислав Кириченко, мистецька агенція "Наш формат".

До того ж, як зазначив Владислав Кириченко, зникли маленькі районні дистриб’ютори. Це невтішний результат, який пережили невеликі бізнеси, яким довелось зачинятись на тривалий час через жорсткі карантинні обмеження.

Іван Малкович, видавництво "Абабагаламага": "Не стільки видавництвам бракує чогось, як бракує у книгорозповсюджування. Потрібно щоб держава могла стимулювати відкриття нових книгарень. У нас дуже багато районних центрів, де їх нема".

Але ще більше непокоять сьогодні власників українських видавництв - піратство, контрафакт та відсутність елементарних правил етичного співіснування на ринку.

"В електронному вигляді піратство складає 99% від кількості скачаних текстів. У паперовому вигляді ми оцінюємо ситуацію на ринку десь як 15% контрафактні видання, здебільшого російських книжок українськими піратами", - додав Олександр Красовицький, видавництво "Фоліо".

Українським видавцям дедалі важче конкурувати в ціні з піратською та контрафактною продукцією. Наприклад, російська література, надрукована нелегальним шляхом в Україні, майже вдвічі дешевша за книжки українських авторів. І цю проблему, видавці вважають, можна вирішити лише шляхом введення більш жорсткої відповідальності за розповсюдження контрафакту.

Ситуацію погіршує ще й відсутність корпоративної культури ведення бізнесу. Час від часу деякі учасники ринку починають вести себе надто агресивно по відношенню до конкурентів – демпінгувати, ігнорувати цивілізовані правила гри.

Тому ринок в очікуванні на впровадження більш системних та стратегічних рішень з боку держави на підтримку галузі.

Олександр Красовицький: "Головне що повинно бути – це системна політика держави в галузі книги. Промоція читання, оновлення бібліотек, книжкової торгівлі, підтримка українських авторів, перекладів світової класичної, наукової думки на українську мову, бо вона створює не тільки суспільне бачення, а й термінологію, якої часто не має".

Щодо питання підтримки бібліотек, до прикладу, в Німеччині до бібліотек потрапляє кожна друга книга видана на ринку, у Франції кожна третя, за державний або за місцевий кошт, у Росії кожна десята книжка. В Україні кожна 250-та книжка. Фактично через бібліотечне фінансування європейські держави фінансують розвиток свого книжкового ринку.

Ці та інші інструменти державної політики вже зафіксовані в Стратегії розвитку читання, яка розроблена Міністерством культури та інформаційної політики України спільно з учасниками ринку. Тепер справа за темпами впровадженням її у життя.