Експортно-кредитне агентство має фінансувати галузі, що випускають високотехнологічну продукцію, - думка

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський вважає, що фінансовий ресурс Експортно-кредитного агентства (ЕКА) необхідно зосередити на галузях, що випускають високотехнологічну продукцію.

Про це він написав у колонці на сайті видання "Дзеркало Тижня".

"Через чотири роки після ухвалення відповідного закону ЕКА отримало юрособу, органи управління і незабаром отримає фінансування для повноцінної роботи. 2 млрд грн — невеликий фінансовий ресурс, у масштабах українського експорту, який становив 2020 року 59 млрд дол. Як і в масштабах капіталізації ЕКА інших країн. Наприклад, капіталізація згаданого вище німецького EulerHermes становить близько 5 млрд євро. Тому дуже важливо зосередити його на галузях, які випускають високотехнологічну продукцію. І уникнути стимулювання через ЕКА експорту сировини", - написав він.

Кисилевський зазначив, що на ЕКА є великий запит від українських експортерів, перш за все виробників складної машинобудівної продукції, на яку припадає близько 16% українського експорту товарів.

Він вважає, що що Кабмін має заявити збільшення цієї частки до 20% за наступні п'ять років, скориставшись для цього ЕКА як одним із інструментів.

За словами Кисілевського, в 1 кварталі 2021 року ЕКА почало страхувати експортні некомерційні ризики. Обсяг покриття страховок, реалізованих за цей період, становить кілька десятків мільйонів гривень.

"Це перші, дуже невеликі кроки, головна перевага яких у тому, що їх нарешті зроблено. На жаль, цей продукт — наразі єдиний, який ЕКА реально може запропонувати експортерам. Інших продуктів, зокрема полісів як забезпечення за кредитами або участі у кредитуванні іноземних покупців українських товарів, ЕКА наразі надавати не може через недосконалість нормативної бази", - зазначив депутат.

За словами Кисілевського для того, щоб ЕКА запрацювало необхідно:

- дозволити банкам приймати страхові поліси ЕКА в якості забезпечення по кредитах;

- спростити процедуру закупівлі послуг перестрахування у міжнародних перестраховиків;

- забезпечити зняття валютного контролю з експортера у разі отримання компенсації від ЕКА за ризиком, що настав, і перехід права вимоги оплати від експортера до ЕКА;

- звільнити операції ЕКА зі страхування експортних ризиків від ПДВ, за аналогією зі звичайними страховими компаніями, які звільнено.

Також Кисилевський зазначив, що законопроєкт №3793 вносить зміни до базового закону, який регламентує діяльність ЕКА та крім корисних новацій він несе в собі істотні ризики для роботи агентства.

"Так, у прийнятій у першому читанні редакції пропонувалося поширити дію послуг ЕКА на всі види експорту, включно з сировинним. На мій погляд, цього категорично не можна робити. Своїми поправками я пропоную повернути норму, згідно з якою покриття ЕКА поширюється лише на високотехнологічний експорт. Стимулювати вивезення сировини — нерозумна й недалекоглядна політика. Також передбачити віднесення фінансування ЕКА до захищених статей держбюджету. Окремо застерегти, що статутний капітал агентства має становити не менш як 2 млрд грн", - зазначив він.

Також, за його словами, іншими поправками до другого читання до законопроєкту №3793 запропоновано норму про повноцінний запуск державної програми часткової компенсації відсоткових ставок за експортними кредитами — ключового інструмента для стимулювання закордонних продажів української продукції складного машинобудування.

Як повідомляли Українськi Новини, перший віце-прем'єр-міністр, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Олексій Любченко вважає, що участь українських підприємств у виконанні контрактів зарубіжними виробниками на поставку в Україну високотехнологічної продукції має стати обов'язковою.