"Укрметалургпром" ініціює продовження дії мита на експорт брухту €58/тонна ще на 5 років

Об'єднання металургійних підприємств "Укрметалургпром" виступає за продовження дії мита на експорт брухту чорних металів у розмірі 58 євро / тонна ще на 5 років.

Про це на нараді в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку повідомив президент "Укрметаллургпрому" Олександр Каленков.

"Дуже велике проблемне питання - це захист нашого ринку від недобросовісного експорту. Практично всі країни з розвиненою металургією, у яких не менше розвинене машинобудування, так чи інакше обмежують експорт брухту. Україна в цьому відношенні не виняток. Я сподіваюся, що цей захід буде підтримано, я звертаюся до народних депутатів з тим, щоб ініціювати законопроєкт про продовження дії цього мита як мінімум на 5 років", - сказав він.

Каленков зазначив, що введене мито на експорт брухту показало свою ефективність і дало змогу зберегти десятки тисяч робочих місць,

"Я думаю, що це хороший приклад, історія успіху державних рішень, грамотної державної політики. Я дуже сподіваюся, що це все продовжиться, особливо в умовах скорочення обсягів брухтозаготівлі в країні", - сказав він.

Своєю чергою, заступник голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський повідомив, що Каленков звернувся до нього з листом, в якому вказує на наявність проблеми забезпечення сировиною вітчизняних метпідприємств, зокрема, закінчення у вересні дії мита на експорт брухту, що створює загрози для нормального функціонування гірничо-металургійного комплексу (ГМК).

При цьому Кисилевський зазначив, що Європейський Союз, в рамках Європейського зеленого курсу (European Green Deal), планує досягти до 2050 року вуглецевої нейтральності, яка потребуватиме докорінної перебудови європейської промисловості і, найімовірніше, призведе до обмеження імпорту в ЄС.

В результаті, зі слів депутата, українські виробники отримають додатковий до вже існуючих торговий бар'єр для постачання своєї продукції в ЄС.

"Головним чинником цих обмежень буде рівень викидів CO2, який буде генеруватися при виробництві тих товарів, які будуть поставлятися в ЄС. Металобрухт є сировиною, використання якого при виробництві сталі дає змогу знизити викиди CO2. Відповідно, цінність брухту як сировини буде зростати у всіх країнах: в тих країнах, які входять в ЄС, в тих країнах, які будуть поставляти в ЄС, і в тих країнах, які заявили про свої плани щодо зменшення викидів CO2. Я думаю, що всі розуміють, що Україна входить в кожну з цих категорій. Тому тема металобрухту для нас дуже важлива ", - зазначив він.

Кисилевський висловив упевненість, що European Green Deal стане тим чинником, який в найближчі 10 років  матиме найбільше вплив, як на українську економіку, так і на економіку ЄС.

Він зазначив, що вітчизняний ГМК створює понад 200 тис. робочих місць і держава повинна подбати про їх збереження, а також про збереження надходжень податків до бюджету, і висловив упевненість, що депутати підтримають продовження дії мита на експорт брухту.

У свою чергу, голова правління Центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine Ігор Гужва зазначив, що зростання мита на експорт брухту з 2016 року позитивно позначилося на українській економіці й зумовило як зростання надходжень до бюджету, так і поліпшення ситуації з забезпеченістю вітчизняних підприємств обрухтом.

"Замість експорту брухт потрапляв на вітчизняні підприємства ... Ці заходи дали змогу зберегти близько 30 тис. робочих місць і створити 4,2 тис. нових робочих місць. На перших етапах введення експортного мита забезпечило фіскальний ефект і надходження від експортного мита близько 1 млрд гривень до бюджету і 2,9 млрд гривень забезпечила надходження до бюджетів різних рівнів активізація діяльності ГМК і суміжних секторів", - зазначив він.

Зі слів Гужви, чинне мито на експорт брухту відповідає принципам міжнародного торгового права: є економічно обґрунтованою з точки зору зростання потреб підприємств оборонної галузі, а також необхідності відновлення об'єктів інфраструктури; вводиться в умовах зовнішньої військової агресії і тимчасової анексії частини території України; відповідає цілям сталого розвитку; носить тимчасовий характер, пов'язаний з загрозою національній безпеці.

"Якщо продовжиться дія експортного мита на діючому рівні на 5 років, то ми можемо говорити про збереження 21,5 тис. існуючих робочих місць та створення 3,5 тис. нових, про зростання бюджетних надходжень від активізації ділової активності в ГМК і суміжних секторах на 3 млрд гривень... З економічної точки зору у нас є всі підстави рекомендувати продовжити дію цього мита", - резюмував він.

Усі представники українських металургійних підприємств на нараді наголосили на необхідності продовження мита на експорт брухту, при цьому деякі з них вважають за необхідне підвищення його розміру з урахуванням тенденції до зростання цін на брухт на зовнішніх ринках.

Як повідомляли Українськi Новини, в вересні 2016 року, на тлі гострого дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку, тогочасний Президент Петро Порошенко підписав закон, який передбачає збільшення терміном на 1 календарний рік мита на експорт брухту з 10 євро до 30 євро за тонну, при цьому у 2017 році дію мита було продовжено ще на рік - до 15 вересня 2018 року.

Влітку 2018 року Порошенко схвалив продовження мита на експорт брухту на 1 рік, до 15 вересня 2019 року та збільшення розміру мита з 30 євро до 42 євро за тонну.

При цьому в квітні 2019 року Порошенко схвалив підвищення мита на експорт брухту з 42 євро до 58 євро за тонну і продовження дії мита до 15 вересня 2021 року.