Чиновник Лещенко сховав свою зарплату за тією ж "конфіденційністю", яку журналіст Лещенко переміг в ЄСПЛ

Інформація про розмір заробітної плати в менеджменті 100% державної акціонерної компанії "Укрзалізниця" члена наглядової ради Сергія Лещенка є конфіденційною та не може бути надана на запити про доступ до публічної інформації.

Така відповідь на інформаційний запит Українських Новин був отриманий з Департаменту інформаційної політики держкомпанії "Укрзалізниця".

"Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією", - йдеться у відповіді.

При цьому, в держкомпанії проігнорували вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст. 13 якого вказує, що усі питання надання доступу до інформації регулюються виключно цим законом, і дії нормативних документів, що суперечать йому в цих питаннях, не мають сили. А ст. 6 прямо забороняє обмежувати доступ до інформації про бюджети та розпорядження держмайном, до якого також належить встановлення розмірів заробітних плат в держкомпаніях.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 21 січня 2021 року поставив крапку в популярній практиці українських чиновників ховати дані про розпорядження державними коштами та держмайном за формулюванням "конфіденційна інформація", рішенням у справі 14220/13 "Сергій Анатолійович Лещенко проти України".

В історії, початок якої було покладений в 2011 році, яка розглядалася ЄСПЛ з 2013 року, інформація про розпорядження держмайном була оголошена "конфіденційної" в інтересах колишнього Президента України Віктора Януковича. А домагався правди в українських судах, а потім в ЄСПЛ журналіст, а пізніше народний депутат Сергій Лещенко. Який сьогодні обіймає посаду члена наглядової ради "Укрзалізниці".

У 2011 році Сергію Лещенку у відповідь на інформаційний запит відмовилися надавати дані про вартість придбання Віктором Януковичем державної землі під "Межигір'ям". У Вишгородській районній державній адміністрації (РДА) назвали таку інформацію "конфіденційною", а спроби її отримання "вторгненням в особисте життя".

Сергій Лещенко не погодився з таким формулюванням, доводячи, що мова йде про розпорядження держмайном, а сфера приватного життя політиків очевидно менша, ніж у пересічних громадян. Та з ним погодився ЄСПЛ.

"Це положення (ч. 5 ст. 6 Закону "Про доступ до публічної інформації"), з огляду на його простий сенс, дійсно виключає практично будь-які обмеження доступу до даної інформації. Замість цього національна влада та суди послалися на набагато більш загальні положення щодо внутрішнього законодавства, що стосуються права на недоторканність приватного життя (див. пункти 10 та 14 вище). Не було наведено жодних пояснень, чому застосовані ці найбільш загальних положень, а не розділ 6 (5) Закону "Про доступ до публічної інформації", або чому вони скасовують цей розділ", - зазначив ЄСПЛ в пункті 89 свого рішення.

Сам Сергій Лещенко поки не оприлюднив коментарів, чи буде він особисто відстоювати публічність інформації про свою заробітну плату як високопосадовця держкомпанії та чи повідомив він колегам в компанії про практику ЄСПЛ.